Стан російської економіки: глибокий дисбаланс та проблеми в основних секторах
Російська економіка, яка тривалий час демонструвала видимі ознаки стабільності, стрімко втрачає опору через затяжну війну проти України та жорсткі західні санкції. Зміщення фокусу держави на військову промисловість також призвело до істотного дисбалансу в цивільних секторах, таких як енергетика, металургія, фінанси та роздрібна торгівля, пише Панорама українських подій.
25 липня Центральний банк Росії несподівано знизив ключову ставку на два процентні пункти — з 16% до 14%. Міністр економічного розвитку Максим Решетніков зазначив, що цей крок має підтримати економіку в умовах падіння внутрішнього попиту. Водночас зростання інфляційного тиску ставить під сумнів ефективність монетарної політики.
У промисловому секторі, зокрема в металургії, спостерігається скорочення виробництва. Військові замовлення вже не компенсують втрати, спричинені санкціями та падінням цивільного попиту. Вугільна галузь втратила доступ до західних ринків і технологій, а автомобільна промисловість зазнала значних втрат — продажі в червні скоротилися на 30%.
Фінансові установи готуються до нової хвилі проблемних кредитів, уряд вже розробляє сценарії масштабної державної підтримки банків. На фоні зниження економічної активності зростає кількість підприємств, які не можуть обслуговувати борги.
Одним з найбільш показових трендів є активізація націоналізації приватних активів: лише за останній рік їхня загальна вартість, передана під контроль держави, потроїлася. Аналітики вбачають у цьому спробу компенсувати бюджетний дефіцит, а також ознаку повернення до командно-адміністративної моделі управління.
Зростання економіки РФ наразі спостерігається виключно у військових секторах. Цивільна економіка фактично занепадає, тоді як російське керівництво ігнорує ринкові сигнали. Президент Володимир Путін дедалі більше концентрується на будівництві «економіки війни», намагаючись сформувати історичний образ «нового Петра І» — навіть ціною системного ослаблення країни.
