У Верховній Раді цього тижня мали розглянути у другому читанні законопроєкт №10311, який передбачає розширення повноважень Національної гвардії України щодо застосування різноманітних засобів впливу проти громадян під час масових заворушень. Але питання було знято з порядку денного. Щонайменше на тиждень.
Законопроєкт не дожив до другого читання
Законопроєкт №10311 “Про внесення змін до Закону України “Про Національну гвардію України” щодо вдосконалення правових засад застосування примусових заходів військовослужбовцями Національної гвардії України” був зареєстрований 1 грудня 2023 року і схвалений у першому читанні 22 травня минулого року.
Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності 5 березня погодив документ для розгляду у другому читанні. Це мало статися цього тижня. Проте трапилося непередбачене. Зміст законопроєкту вивчила громадська організація “Центр протидії корупції” й не забула поділитися своїми знаннями з громадськістю.
Так, у Центрі протидії корупції заявили, що законопроєкт дає Нацгвардії право використовувати проти мітингувальників вогнепальну зброю, сльозогінний газ та безпілотні апарати – для спостереження, ідентифікації й можливого подальшого затримання.
Усі ці новини викликали у соціальних мережах обурення та занепокоєння. Багато хто почав згадувати Януковича, “Беркут” та “диктаторські закони 16 січня”. У результаті законопроєкт було знято з порядку денного Верховної Ради на тиждень, 24-30 березня.
Новий закон мав стати об’єднавчим
Але тут варто зазначити, що Національна гвардія України має право використовувати вогнепальну зброю і зараз, це закріплено у чинному законі “Про Національну гвардію України”. У випадку, наприклад, відбиття збройного нападу або затримання особи, яка чинить збройний опір. А таке під час масових заворушень може бути часто-густо.
Щодо електрошокерів, то право їх використовувати нацгвардійцями розширили ще 20 грудня 2017 року постановою Кабміну №1024. У застосуванні сльозогінного газу, а тим паче кийків теж немає абсолютно нічого нового.
“І безпілотники зараз можуть використовуватись. Тільки це регулюється внутрішніми інструкціями. Усе воно врегульовано. Просто вирішили впорядкувати, перенести до закону про Нацгвардію”, – розповідає заступник голови парламентського комітету з правоохоронної діяльності, колишній заступник начальника Головного слідчого управління МВС України Григорій Мамка.
У цей час, виконуючи свої завдання, нацгвардійці керуються, зокрема:
– Законом України “Про Національну гвардію України”;
– Законом України “Про Національну поліцію”;
– постановою Кабінету міністрів України “Про затвердження переліку та правил застосування спеціальних засобів військовослужбовцями Національної гвардії під час виконання службових завдань”;
– бойовим статутом Сухопутних військ Збройних сил України;
– іншими інструкціями та розпорядженнями міністерств та відомств, що входять до складу Сил безпеки та оборони України.
У законопроєкті “розмили” рамки застосування спецзасобів та зброї
В упорядкуванні всіх норм, якими керується Нацгвардія, об’єднанні їх у єдиний закон, за ідеєю, немає нічого поганого. Але чому законопроєкт №10311 був відкликаний, чи є для цього реальна причина, а не й так дозволені вогнепал, сльозогінний газ та дрони? Є.
“Я – один з авторів початкового законопроєкту, але він до першого читання був зовсім іншим, аніж той, який вийшов до другого читання. І я на комітеті не голосував за розгляд Верховною Радою документа в його нинішньому вигляді. Правоохоронні органи застосовують: фізичну силу, спецзасоби, вогнепальну зброю. І мають бути вагомі підстави для застосування першого, другого й третього. А в нас у новому законопроєкті підстави для застосування що шокерів, що вогнепалу – однакові! Таких речей у законодавстві не має бути”, – каже Григорій Мамка.
Одним словом, якщо законопроєкт №10311 буде ухвалено у чинній редакції, то військовослужбовці Нацгвардії зможуть застосовувати вогнепальну зброю без чітких обмежень. І діяти на особистий розсуд. Умовно кажучи, нацгвардієць може кийком лупнути або шокером доторкнутися, а може й коліно прострелити.
“Усе, що стосується застосування засобів впливу, – дуже розмите. Причому це стосується дій нацгвардійців не лише під час масових заворушень, а й інших ситуацій. Ось йде він один, група людей. Зав’язалась суперечка з якоїсь причини, він узяв і вистрілив. Далі скаже: вони були агресивно налаштовані, я подумав, що електрошокер не допоможе. Тут дуже багато може бути трактувань. У такому вигляді це справді – законопроєкт імені Януковича. Трешняк та свавілля”, – каже юристка, колишня директорка Центру надання безплатної вторинної правової допомоги Наталія Костишин.
“Розгляд законопроєкту перенесли поки що на наступний тиждень. Але я думаю, що на цей час у такому вигляді голосів для його підтримки не буде. Особисто я за нього не голосуватиму”, – каже Григорій Мамка.
Одним словом, законопроєкт потребує серйозного доопрацювання. Бо влада ризикує отримати ті самі масові заворушення, проти яких закон і покликаний боротися…
