Росія не прагне досягти справжнього компромісу з Заходом, натомість Путін “сміється” з Америки та хоче її послабити, пише професор Амстердамського університету та колишній американський урядовець Ендрю Чахоян у статті The Hill.
Видання зазначає, що росіяни зневажають не лише українців, але й американців – за даними Левада-Центру, останнього незалежного соціологічного опитування Росії, три чверті росіян вважають США “поганими хлопцями”. Для порівняння, Тегеран викликає у вісім разів більше прихильності, ніж Вашингтон, а любов до Китаю майже така ж приголомшлива, як і ненависть до Америки.
На думку автора, Росія не прагне “перезавантаження” чи компромісу – вона розглядає США як екзистенційного ворога. У 1990-х роках, коли Росія загравала з демократією за Бориса Єльцина, 70% населення вважали Америку другом, а 15% – ворогом. За Путіна ці цифри помінялися місцями.
Видання додає, що влада Кремля тримається на брехні своєму населенню про те, що Росія захищається від інтриганів Заходу, і війна йде не з Україною, а з НАТО. Як інакше Москва могла б пояснити жалюгідну ефективність власної армії?
Насправді ж, пише The Hill, українці воюють самі – до них не приєдналися американські чи європейські військові, літаки НАТО не перехоплюють російські ракети, як, наприклад, у випадку з Ізраїлем.
США, Європа та інші союзники надали зброю та допомогу – але, як зазначає автор статті, неохоче, а часто занадто пізно, і зробили це лише тому, що “жодна цивілізована нація не може сидіти склавши руки, поки російські військові силою перекроюють кордони та здійснюють найогидніші воєнні злочини”.
“Наша допомога Україні не є благодійністю, і ми не фінансуємо проксі-війну – Америка відстоює свободу та принцип, що суверенні країни не повинні жити в страху перед своїми жорстокими сусідами”, – йдеться у статті.
Будь-який контакт США з Росією Кремль розглядає як слабкість, якою слід скористатися, а не як жест доброї волі, на який треба відповісти відповідно, пише The Hill та наводить слова колишнього прем’єр-міністра Британії Бориса Джонсона, який сказав, що “Путін не веде переговори. Він сміється з нас”.
Автор статті зазначає, що Росія “має економіку розміром як у штату Техас” і демографічний занепад, і знає, що вона не є глобальною наддержавою.
“Скоріше, це кровопивна клептократія, яка мріє про колонізацію – нездатна забезпечити процвітання людей, але яка добре вміє продавати фантазії про велич в обмін на покору”, – пише The Hill та додає, що не маючи змоги піднятися самій, Москва натомість прагне тягнути вниз Америку, бо бачить свою мету не в конкуренції із Заходом, а в його послабленні.
Автор статті зазначає, що Путін брехав про Крим, коли президентом був Обама, брехав про Сирію під час першого терміну Трампа, брехав Байдену про відсутність планів вторгнення в Україну – і продовжує брехати зараз.
“Важко знайти хоч один випадок, коли Путін не брехав – маніпулював, бентежив або принижував західних лідерів, яких він зневажає”, – йдеться у статті.
І прояви цієї зневаги не є завуальованими. Після переобрання Трампа в 2024 році російське державне телебачення показало в прайм-тайм оголені фотографії Меланії Трамп, зняті кілька десятків років тому. The Hill зазначає, що це можна було б сприйняти як безглуздий тролінг, але кожен, хто був у Росії, розуміє, що це зброя психологічної війни – спеціалізація КДБ.
Видання наводить ще один нещодавній приклад глузування – Путіна спіймали на камеру, коли він усміхнувся у відповідь на нагадування про те, що він запізнився на заплановану розмову з Трампом.
При цьому представники російської бізнес-еліти, які його оточували, розреготалися – даючи зрозуміти, що затримка була не випадковістю, а прорахованою грою влади, що вийшла з-під рефлексивного контролю, доктриною радянської доби маніпулювання опонентами, щоб вони діяли проти власних інтересів.
Також видання нагадує нещодавнє голосування в ООН, де Америка опинилася в компанії Білорусі, Буркіна-Фасо, Північної Кореї, Росії та Судану, які проголосували проти резолюції, яка констатувала очевидне: існує різниця між тим, хто вторгається, і до кого вторгаються. Росія, без сумніву, була в захваті від того, що США опинилися у такому дипломатично принизливому становищі.
І ця ситуація не нова, пише The Hill. Після Другої світової війни Радянський Союз швидко зрадив своїх військових союзників, зануривши світ у холодну війну та прирікаючи покоління естонців, латишів, литовців, поляків та інших народів на гноблення. Очікувати, що путінська Росія діятиме інакше, попри всі докази, — це не реалізм, а омана, пише автор статті.
За його словами, вибір Америки простий: припинити грати в сфальсифіковану гру, не поважати режим, який своєю кінцевою метою бачить наше приниження, а не компроміс.
“Якщо американці хочуть, щоб до них ставилися з повагою, ми повинні припинити демонструючи слабкість і виставляти себе посміховиськом. Відмова приймати глузування Кремля чи погоджуватися на абсурдні вимоги – це не ескалація. Цього вимагає національна честь”, – підбиває підсумок The Hill.
