Росіяни на тлі спроб США завершити війну і готовності України до переговорів знову пожвавили наступальні дії. Що відбувається на фронті – в матеріалі РБК-Україна.
Російська армія впродовж останніх двох тижнів знову активізувала наступальні дії на різних ділянках фронту. Цілком можливо, що ця активізація може вказувати на один із варіантів дій Москви.
Перший – користуючись невизначеністю щодо початку якихось мирних переговорів, агресор хоче встигнути захопити ще більше територій, щоби покращити свої позиції.
Другий – Росія готується до більш масштабного наступу і вже почала прощупувати можливі слабкі місця в нашій обороні. Зрештою, жоден з цих варіантів не виключає іншого.
Курська, Бєлгородська області та Сумщина
Росії вдалось ще більше стиснути наш плацдарм у Курській області до приблизно 50 квадратних кілометрів. Останні дані OSINT-оглядачів вказують, що противник уже зайшов або навіть повністю взяв під контроль населений пункт Гуєво. Просування ворога в Курській області відкриває для Сил оборони нові загрози – кілька десятків тисяч резервів, вивільнених після операції там можуть бути спрямовані для наступу на якийсь з інших напрямків.
Зокрема ними може стати Сумщина та Харківщина, де Москва має намір створити буферну зону. Окупаційні війська уже ввійшли в кілька населених пунктів Сумської області – Новеньке та частково в Басівку. Їхнє завдання – просунутись далі в бік Юнаківки та КПП “Суджа”, щоби вийти в тил тому нашому угрупованню, яке залишається в Курській області і паралельно створити ту саму “санітарну зону” в своєму прикордонні. Проте експерти стверджують, що в Юнаківку, Новеньке та Басівку окупанти просуваються малими диверсійно-розвідувальними групами – по 5-7 чоловік.
“Вони зайшли в Новеньке, воно повністю розбомблене, там нема за що зачепитися. Але зайшли ДРГ, по 5-7 тіл, мікроскопічні. Їх задача – запускати дрони, відслідковувати пересування військ. Їхня задача – зробити максимальну шкоду логістиці, яка ведеться по трасі. Але це не означає, що вони зайшли і закріпилися, мова йде про декілька цих ДРГ”, – розповідає військовий експерт Павло Нарожний в коментарі РБК-Україна.
Можна припустити, що нещодавній захід Сил оборони в сусідню Бєлгородську область якраз спрямований на те, щоб не дати ворогу посилити своє угруповання у Сумській області або ж на якійсь іншій ділянці фронту, з одного боку. З іншого – скувати окупаційну армію саме на російській території.
Українські військові зайшли в прикордонні російські села Попівка та Демидівка, а росіяни уже три тижні не можуть їх звідти відтіснити. Можливо, саме через цей “рейд” росіяни були вимушені поставити на паузу свої плани, вважає колишній речник Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов.
“Серед ймовірних напрямків, куди б ворог хотів спрямувати свої ресурси, зокрема підрозділи повітряно-десантних військ російської армії – це Дніпровський напрямок. Чи то район Запорізької області, чи то Херсонської. Я думаю, у ворога були такі плани від початку, але він був змушений їх скоригувати через те, що має проблеми на території Бєлгородської області”, – каже Селезньов в коментарі РБК-Україна.
Куп’янський, Лиманський напрямки, Торецьк та Часів Яр
На Куп’янському напрямку ворожа армія продовжує поступово розширювати свій плацдарм на правобережжі Осколу, щоб надалі рухатись на Куп’янськ не тільки зі сходу, а й з півночі. Поки найближчі позиції противника від цього міста – в шести кілометрах. Південніше, на лівому березі Осколу Сили оборони мали тактичний успіх неподалік Борової – було звільнено село Надія.
Дещо гіршою є ситуація на Лиманському напрямку. Агресор продовжує розширювати свій виступ там по західному березі річки Жеребець – це північ Донецької області. І одночасно на східному березі він уже зайшов до Ямполівки – це населений пункт, який українська армія повернула під контроль під час осіннього контрнаступу в 2022 році.
І Куп’янський напрямок, і Лиманський напрямок, разом з Сіверськом, Часовим Яром та Торецьком – необхідні ворогу елементи для подальшого наступу на Слов’янсько-краматорську агломерацію. Поки в районі Сіверська противник не демонструє особливої активізації. У Часовому Яру бої теж все ще продовжуються – українським підрозділам вже майже рік вдається втримувати свої позиції в межах міста.
Однак у Торецьку в останні тижні ситуація почала загострюватись. Битва за це місто теж триває уже 9 місяців. Противник відтіснив Сили оборони з центральної частини міста до околиць і посилив тиск на навколишні населені пункти. За словами Селезньова, втрата контролю над Торецьком означає серйозне погіршення ситуації в районі Часового Яру. У такий спосіб російські війська можуть сформувати зручний плацдарм для атаки в напрямку Костянтинівки.
“А Костянтинівка – це складова великої міської агломерації “Слов’янськ-Краматорськ-Дружківка та Костянтинівка”. Тобто можемо говорити про те, що ми матимемо в найближчій перспективі Костянтинівський напрямок і там матимемо бої. Тому що ворог буди зосереджувати свої зусилля під час весняно-літньої кампанії саме на цій міській агломерації”, – прогнозує Селезньов.
Покровськ та Запоріжжя
Серія успішних контратак під Покровськом, яку провели українські військові, змогли загальмувати просування ворога до міста. Однак в останні тижні противник збільшив кількість штурмів на цьому напрямку і зміг відновити частину з раніше втрачених позицій, зокрема в районі Шевченка та Удачного. Крім того, окупанти знову активізувались поряд з Воздвиженкою – на іншому фланзі Покровського напрямку. Попри всі песимістичні прогнози щодо термінів втрати Покровська, які звучали раніше в інформпросторі, бої безпосередньо в самому міста вже не виглядають такою близькою перспективою.
Попри те, що ворог підтягнув на напрямок додаткові сили та засоби і поступово здобуває контроль над метрами території, все це виглядає більше як тактичне просування. На певних ділянках просуваються Сили оборони, на інших – росіяни.
“Просування невелике. Якщо ми з вами подивимося звіт Генштабу, динаміка просування армії РФ наприкінці березня, на початку квітня значно знизилась. Рівень втрат у росіян не зменшується по факту, щодоби понад тисячу убитих і покалічених російських військовослужбовців, але здобуті території значно менше ніж було місяць-два тому назад”, – каже Селезньов.
Південніше ворог не залишає спроб двома “колонами” – з Великої Новосілки з півдня і з Улаклів зі сходу – вийти на дорогу Донецьк – Запоріжжя. На “східній ділянці” зараз основні бої йдуть за населений пункт Костянтинопіль, звідки, дуже ймовірно, Силам оборони доведеться скоро відійти до лінії Олексіївка – Богатир. На “південній” – росіяни тиснуть на населені пункти вздовж річки Мокрі Яли від Дніпроенергії та Бурлацького. Остання ділянка особливо небезпечна тим, що наближає бойові дії до Дніпропетровської області.
У сусідній – Запорізькій області – росіяни теж почали наступальні дії. Зараз вимальовуються дві ділянки, де тисне ворог – в напрямку на Щербаки і на Степове. Найближче завдання окупантів тут – вийти на дорогу Кам’янське – Оріхів. Навряд чи це можна назвати “великим наступом на Запоріжжя”, проте противник у разі подальших успіхів буде намагатись масштабувати наступальні дії тут. І його ціллю тут може стати як захоплення Оріхова, так і рух у бік Запоріжжя.
Однак не зовсім зрозуміла мета російської армії. Для того, щоб окупувати Запоріжжя, як і інше велике місто, у російської армії явно не вистачає ресурсів. До того ж нелогічно залишати в тилу Донбасс, в частині якого знаходяться українські війська. Тому більш логічним виглядає ймовірний план росіян перерізати трасу через Покровськ, по якій йде основна логістика для ЗСУ.
“Їм простіше перерізати дорогу через Покровськ, і Донбас паде. Якщо Донбас паде, у них логістика покращиться на порядок”, – додає Нарожний.
Що ж до Херсонського напрямку, там ситуація залишається незмінною. Російські війська намагаються закріплюватися на островах, але там неможливо укріпитись. Тому вони швидко стають ціллю для українських артилеристів.
