Завдана агресором шкода та потреби на відновлення України сягнули вже майже $570 млрд
Напередодні Уряд України, Група Світового банку, Єврокомісія та ООН оприлюднили результати оновленої «Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA4)». У документі обсягом понад 200 сторінок містяться детальний аналіз економічних, соціальних та інших грошових збитків, заподіяних нашій країні російським агресором у період з 24 лютого 2022-го до 31 грудня 2024 року, та оцінки матеріальних потреб для майбутньої відбудови. І ті, й інші цифри в багато разів перевищують обсяги нашого річного ВВП. Водночас лише упродовж минулого року збитки, яких зазнали певні сектори української економіки, передовсім енергетичний, зросли на десятки мільярдів доларів. Про ключові цифри та висновки експертів – докладніше.
ПРО ВТРАЧЕНІ АКТИВИ
Одразу зазначимо, що відображені у звіті оцінки заподіяних збитків стосуються лише майна, зруйнованого та пошкодженого внаслідок бойових дій, без урахування вартості об’єктів та інфраструктури, контроль над якими Україна тимчасово втратила через окупацію ворогом територій на півдні й на сході країни. Звісно ж, не йдеться і про потенційну вартість корисних копалин, доступу до покладів яких через окупацію ми не маємо.
Лише загальний прямий збиток будівлям та інфраструктурі, за оцінками авторів звіту, сягає $176 мільярдів. Це на $24 мільярди більше, ніж було станом на кінець 2023 року (згідно з матеріалами попереднього звіту – RDNA3).
Левова частка цього зростання – додаткові втрати української енергетики. Збитки активам, включно з інфраструктурою виробництва, передачі та розподілу електроенергії через посилення ворожих атак зросли на 93%. Водночас порівняно з позаминулим роком зруйнованих та пошкоджених об’єктів побільшало на 70%. Тож тепер загальні прямі втрати енергетики та видобувної промисловості аналітики оцінюють у понад $20 мільярдів.
Як уточнив міністр енергетики України Герман Галущенко, за три роки повномасштабної війни галузь зазнала понад 30 масованих атак. Водночас українські об’єкти генерації загальною потужністю 18 ГВт опинилися в тимчасовій окупації.
«Торік 12 грудня була найбільша за всю історію масована атака – близько 300 ракет і дронів одночасно атакували нашу енергосистему… Удари змінилися, стали масштабнішими, із застосуванням більшої кількості та більш сучасної зброї, із застосуванням ракет з касетними частинами. Якщо говорити про такі масовані удари, то їх більше ніж 30. Ми вже не рахуємо щоденні удари. Бо фактично кожен день, кожну ніч відбувається атака на енергосистему», – констатував урядовець.
Лише торік внаслідок таких ударів було втрачено чи пошкоджено 10 ГВт електрогенерації. Це приблизно дорівнює піковому споживанню таких країн, як Нідерланди чи Фінляндія.
Майже стільки ж, як і енергетика, – більш як $17 мільярдів – втратили торгівля та промисловість. Понад $13 мільярдів – прямі збитки освіти й науки, приблизно $11 мільярдів – сільського господарства.
Ще більші загальні втрати транспортної сфери та житлового сектору – $37 мільярдів та $57 мільярдів відповідно. Згідно з оцінками, пошкоджено чи зруйновано 13% загального житлового фонду. Збитків різного ступеня зазнали 2,5 мільйона домогосподарств.
Приблизно 72% руйнувань припадає на області, розташовані найближче до лінії протистояння: Донецьку, Харківську, Луганську, Запорізьку та Херсонську (загальні збитки $116 мільярдів), а також на Київщину, яка суттєво постраждала у перші тижні війни і тепер є однією з пріоритетних цілей російських ракетних та дронових ударів.
«Оцінка підтверджує надзвичайну шкоду, яку Росія завдала Україні. ЄС уже підтримує реконструкцію та відновлення України, мобілізуючи більше приватних інвестицій через Ukraine Investment Framework та допомагаючи країні глибше інтегруватися в Єдиний ринок ЄС. Це стане запорукою відновлення України та створить нові можливості для українського і європейського бізнесів», – прокоментувала комісар ЄС з питань сусідства та розширення Марта Кос.
Сумарно ж економічні, соціальні та інші грошові збитки автори звіту оцінюють у майже $589 мільярдів, що значно перевищує збиток, завданий активам. Найбільше втрат припадає на торгівлю та промисловість (десь $214 мільярдів), сільське господарство ($73 мільярди), енергетику та видобувну промисловість ($72 мільярди), транспорт ($47 мільярдів) та розмінування й поводження з вибухонебезпечними речовинами ($30 мільярдів).
Водночас загальні оцінки заподіяної ворогом матеріальної шкоди не містять даних про втрати доходу домогосподарств, які, за твердженням аналітиків, вже перевищили $73 мільярди.
«Уряд України, за підтримки міжнародних партнерів, третій рік поспіль реалізує програму швидкої оцінки, яка дає нам змогу більш системно планувати відновлення економіки. І ми бачимо, що з кожним роком масштаби збитків зростають», – констатувала перша віцепрем’єр-міністерка – міністерка економіки України Юлія Свириденко.
ПРО ФІНАНСОВІ ПОТРЕБИ ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ
Загальні потреби України у відновленні та реконструкції протягом наступних 10 років автори звіту оцінили приблизно у $524 мільярди. Це майже втричі перевищує минулорічний номінальний ВВП.
«Нові дані перевищують попередню оцінку на $38 мільярдів. Такі величезні цифри означають, що відновлення має стати проєктом глобального масштабу», – прокоментував прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Він нагадав, що держава вже визначила основні засади відбудови. Йдеться про формулу «відбудувати краще, ніж було», принципи безпечності, енергоефективності, безбар’єрності та інклюзивності.
Найбільше грошей знадобиться для реконструкції та відбудови житлового сектору – майже $84 мільярди. Щонайменше $78 мільярдів потрібно для відновлення транспортної галузі, $68 мільярдів – енергетики та видобувної промисловості, $64 мільярди – торгівлі та промисловості. Фінансова потреба для відновлення сільського господарства – $55 мільярдів, ще $39 мільярдів треба для соціального захисту населення, щонайменше $30 мільярдів – очікувані витрати в галузі розмінування та поводження з вибухонебезпечними предметами.
Чи така ось показова цифра: лише для розчищення завалів та утилізації (переробки) сміття знадобиться, за оцінками аналітиків, принаймні $13 мільярдів!
Хоча у звіті наведені розрахунки потреб для відбудови упродовж першого повоєнного десятиліття, і автори дослідження, і українські урядовці наголошують на необхідності активних відбудовних робіт уже тепер, ще до завершення активних бойових дій.
«Головний принцип – відбудова має відбуватися вже тепер. Від цього залежить якість життя мільйонів людей, перспективи повернення українців з-за кордону, створення точок зростання, що рухатимуть нашу економіку вперед», – наголосив Денис Шмигаль.
У звіті визначено 348 пріоритетних проєктів загалом на $17 мільярдів. Понад $7 мільярдів на повне або часткове фінансування 127 проєктів уже вдалося знайти завдяки внутрішнім резервам та допомозі міжнародних партнерів. Гроші скеровують на виконання пріоритетних завдань у житловому секторі й на транспорті, в освіті, охороні здоров’я, галузі соціального захисту, енергетиці, водопостачанні, розмінуванні та цивільному захисті. Проте загальний дефіцит фінансування потреб на відновлення та відбудову цьогоріч сягне майже $10 мільярдів.
Навряд чи буде легше і після війни. Тому одне з ключових завдань – залучення для відбудови приватних інвестицій.
«Залучення приватного сектору буде критично важливим для відбудови. Для приватного сектору ми розробили низку стимулів: податкові й митні пільги, програми компенсацій за капітальні інвестиції, гранти, гарантії і технічну допомогу від Єврокомісії в межах Ukraine Facility та інфраструктуру страхування від воєнних ризиків від ЄБРР, DFC, MIGA, міжнародних експортно-кредитних агентств», – нагадала Юлія Свириденко.
Загалом, за оцінками віцепрем’єр-міністра – міністра національної єдності Олексія Чернишова, для успішного відновлення Україна потребує подвоєння ВВП і, окрім багатомільярдних інвестицій, ще 4,5 мільйона працівників.
Водночас у звіті впливових світових інституцій, поміж іншого, наголошується, що пріоритетність інвестицій у відновлення та відбудову матиме вирішальне значення для вступу України до ЄС та забезпечення її довгострокової стійкості.
Джерело: Укрінформ
