У фокусі міжнародних видань складна ситуація на Харківщині, яка змусила президента Зеленського відкласти всі закордонні поїздки, а також, чому європейські банки досі працюють у Росії й почали заробляти навіть більше, ніж до війни.
Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 16 травня.
До Харківщини прикута увага не лише українців, але й всього світу. У BBC написали, що Україна відвела свої війська з кількох населених пунктів на Харківщині після тривалого тиску російських військ. Як сказав український військовий речник, солдати потрапили під сильний вогонь і перемістилися на “більш вигідні позиції” у двох районах північно-східного регіону, щоб “зберегти життя наших військовослужбовців і уникнути втрат”.
“Протягом дворічної війни, Україна зазвичай використовувала такі мовні конструкції для позначення відступу”, – кажуть британські журналісти.
Через наступ президент України Володимир Зеленський скасував усі майбутні закордонні поїздки. Його прессекретар Сергій Никифоров повідомив, що президент “дав доручення перенести всі заплановані на найближчі дні міжнародні заходи та узгодити нові дати”.
Москва стверджує, що наразі її війська взяли під контроль ще два населені пункти в регіоні – Лук’янці й Глибоке, а також село Роботине на півдні Запорізької області. Однак Україна каже, що її військові все ще контролюють більшу частину Роботиного.
Власне, Роботине було одним із небагатьох населених пунктів, які Київ повернув під час свого літнього контрнаступу минулого року. Також росіяни діють поблизу Вовчанська.
“Взяття Вовчанська, хоч і не мало б особливого військового значення, було б ударом по моральному духу України”, – зауважують у BBC.
Військовий представник заявив британським журналістам, що ситуація “залишається складною”, але наполягає, що українські війська “не дають російським окупантам закріпитися”. Голова розвідки України Кирило Буданов раніше заявив, що війська стабілізували лінію фронту.
Київ направив підкріплення до Харківської області після вторгнення росіян в п’ятницю, яке вважається однією з найзначніших наземних атак Росії з моменту її повномасштабного вторгнення в країну в лютому 2022 року.
Як зазначає The Guardian, Сполучені Штати спішно доставляють в Україну боєприпаси, броньовану техніку, ракети та засоби ППО, щоб забезпечити їх швидку доставку на лінію фронту.
“Я знаю, що це дійсно, дуже важкий час. Ваші солдати, ваші громадяни, особливо на північному сході в Харкові, надзвичайно страждають”, – сказав Держсекретар США Ентоні Блінкен у Києві. “Але вони повинні знати, що Сполучені Штати з вами, велика частина світу з вами. І вони борються не лише за вільну Україну, а за вільний світ, і вільний світ теж з вами”.
У The Guardian додають, що захоплення Вовчанська було б найбільш значним здобутком Росії з того часу, як росіяни почали вторгнення в Харківську область у п’ятницю, тим самим відкривши новий фронт.
Однак темпи просування Росії в районі Харківського кордону сповільнилися, повідомив пізно у вівторок Інститут вивчення війни. Вашингтонський аналітичний центр заявив, що головною метою Москви є створення “буферної зони”, яка б запобігла українським транскордонним ударам по Білгородській області Росії.
Прибуток європейських банків у Росії зріс втричі після повномасштабної війни
Тим часом європейським банкам й далі “важко розлучитися з Росією”, про це пише The Bloomberg. Через два роки після повномасштабного вторгнення Росії в Україну великі європейські кредитори продовжують керувати потужними, дедалі прибутковішими підрозділами в країні, попри публічні обіцянки їх закрити.
“Загальна кількість керівників п’яти банків Європейського Союзу з найбільшими операціями в Росії впала лише на 3% після вторгнення, а прибутки зросли приблизно втричі завдяки високим процентним ставкам, які вони отримують за свої великі суми готівки, що застрягли в країні”, – кажуть у виданні.
Повільні темпи “розлучення” спонукали Європейський центральний банк тиснути, щоб прискорити їх відхід.
За словами особи, обізнаної з цим питанням, одна з тривог полягає в тому, що продовження присутності в Росії ризикує наразити банки на санкції США та великі штрафи. Наглядовий орган попросив усі банки, які мають значний бізнес у Росії, “пришвидшити зусилля зі зниження ризиків, встановивши чітку дорожню карту для скорочення та виходу”, – повідомила міністрам фінансів єврозони Клаудія Бух, вищий чиновник з нагляду центрального банку.
Західні санкції, які різко обмежують сферу діяльності компаній у Росії, у поєднанні з місцевими правилами та штрафними податками на продажі, ускладнюють виведення грошей банками з країни. Дочірні компанії іноземних банків у Росії, повинні також дотримуватися місцевих правил, інакше стикаються з ризиком помсти: Кремль інколи конфісковує активи компаній або осіб із країн, які він вважає недружніми.
Італійський Intesa Sanpaolo SpA у вересні отримав дозвіл від президента Володимира Путіна продати свій російський підрозділ групі, очолюваній місцевими менеджерами підрозділу, але угода сповільнилася через бюрократичні перепони.
Єдиним великим банком Європейського Союзу, що зробив повний вихід, є Société Générale SA, який продав свою найбільшу російську дочірню компанію Росбанк лише через кілька тижнів після вторгнення. Хоча ця угода спонукала банк знизити вартість бізнесу більш ніж на 3,2 млрд доларів. Після продажу двох менших підрозділів Société Générale спостерігає скорочення штату в Росії на 99%.
Deutsche Bank AG різко скоротив кількість співробітників у Росії, в основному через закриття ІТ-центру, але він отримав там вищі прибутки минулого року, ніж у 2021 році, тобто до вторгнення.
“Це досить типово для банків, які все ще мають гроші в Росії, враховуючи труднощі, з якими європейці мають повертати гроші додому, і двозначні процентні ставки, які російський центральний банк сплачує за депозитами кредиторів”, – відзначають у The Bloomberg.
Прибутки дочірньої компанії австрійського Raiffeisen Bank International за цей період зросли більш ніж втричі, а в Intesa – зросли приблизно у двадцять разів!
“Існує високий ризик ненавмисного порушення санкцій і це має насторожити західну владу”, – вважає Томаш Ноцель, аналітик Bloomberg Intelligence.
Як росіяни втримують Грузію під своїм контролем без жодного пострілу
Також у ЗМІ продовжують говорити про ситуацію в Грузії. Як відзначає Politico, грузини побоюються, що їх мрія про ЄС може зникнути не лише через дії уряду, але й бляклу позицію блоку.
Тож, за останній місяць десятки тисяч грузинів вийшли на вулиці, багато з них мали синьо-золоті прапори ЄС, протистоячи поліцейським, озброєним щитами, кийками та водометами. Натовпи почали збиратися біля будівлі парламенту в центрі Тбілісі вранці в середу, лише через день після того, як сили безпеки дали відповідь і затримали демонстрантів, які протестували проти суперечливих планів уряду позначати неурядові організації, ЗМІ та агітаційні групи, які отримують фінансування з-за кордону, як “іноземних агентів”.
Критики кажуть, що цей законопроєкт, ухвалений депутатами у третьому читанні у вівторок, відображає законодавство російського зразка, яке використовується Кремлем для придушення інакомислення та нападу на активістів.
“У зв’язку зі зростанням напруженості внаслідок суперечки, яка може зруйнувати надії країни одного дня приєднатися до блоку, багато хто побоюється, що їх залишили боротися за європейські цінності фактично наодинці”, – констатують у Politico.
Та зараз зростає критика через неспроможність ЄС знайти консенсус щодо більш жорсткої позиції щодо кризи в Грузії.
“З кожною спробою в Європі знайти спільну позицію, будь то щодо України, Гази чи Грузії, ми знаходимо все менше і менше узгодженості”, — сказав міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс. “Існує спад європейської здатності представляти політичну позицію. Але я хвилююся чи дивуюся? Насправді ні — це те, як зараз діє Європа”.
ЄС засудив плани правлячої партії “Грузинська мрія”, попередивши, що вони “несумісні” з рішенням про надання країні статусу кандидата, прийнятим у грудні. Однак це послання до уряду було затьмарене очевидною відсутністю єдності між державами-членами.
Після того, як законопроєкт був прийнятий і поліція накинулася на протестувальників у вівторок, Європейська комісія не змогла зробити заяву протягом майже 24 годин, попри те, що Вашингтон майже відразу натякнув, що може застосувати санкції до провідних політиків, якщо законопроєкт буде прийнято законом.
“Абсолютно ганебно, що США зробили різку заяву про те, що Грузія не відповідатиме критеріям вступу в ЄС, а ми не можемо вимовити жодного слова”, — сказав тоді один дипломат ЄС.
Опозиція з боку Угорщини, яка сама запровадила обмеження щодо громадянського суспільства, дарма що критиці з боку Брюсселя, фактично заблокувала спільну заяву, яка була розроблена, щоб продемонструвати єдиний фронт усіх 27 держав-членів.
У Брюсселі неодноразово заявляли, що ухвалення закону фактично заморозить заявку Грузії на членство в ЄС.
“Єдине, чого хоче Брюссель, це зберегти статус-кво, і своєю слабкістю вони допомагають Москві досягти своїх цілей утримувати Грузію у своїх руках без жодного пострілу”, — сказала Івана Страднер, експертка з російських операцій впливу.
