Білоруська влада наприкінці жовтня 2026 року знову розширила перелік так званих «екстремістських матеріалів». До нього внесли естонське видання Postimees, а разом із ним — акаунт опозиційного політика Павла Латушка, сторінки в соціальних мережах і кілька Telegram-ресурсів.
Для читачів у Білорусі це може означати не лише складніший доступ до іноземних та незалежних медіа. Взаємодія з ресурсами з переліку здатна створити ризики адміністративного переслідування — залежно від дій користувача та того, як їх оцінять білоруські органи.
Естонське медіа — поруч з опозиційними каналами
Про чергове оновлення списку ЗМІ повідомили 31 жовтня 2026 року. Підставою для внесення Postimees стало рішення суду Горецького району Могильовської області від 6 серпня.
Postimees — одне з найстаріших і провідних медіа Естонії. Про рішення білоруської влади видання повідомило у власному матеріалі на російськомовному сайті: «Режим Лукашенка визнав Postimees на своїй території екстремістським».
У тій самій редакції переліку опинилися акаунт білоруського опозиційного політика Павла Латушка у Threads, кілька сторінок в Instagram і TikTok, а також Telegram-боти та канали. Серед них названі «Бот ByProsvet», «Листовки бот» і «ПОГОНЯ».
Раніше білоруська влада вже визнавала «екстремістськими» інформаційні ресурси європейського телеканалу Euronews і польського інформаційного агентства PAP. Нове доповнення демонструє широту механізму: в одному державному переліку можуть опинитися іноземна газета, політичний акаунт, сторінка в соціальній мережі та анонімний канал обміну повідомленнями.
Позначка, яка виходить за межі блокування
Офіційний перелік веде Міністерство інформації Білорусі. Його можна переглянути на сайті відомства. Сам факт внесення ресурсу до списку не означає, що кожна взаємодія з ним автоматично закінчиться покаранням. Ризик залежить від конкретної поведінки, обставин справи та застосування відповідних норм.
Водночас такий статус дає білоруським силовим і адміністративним органам додаткову підставу звертати увагу на людей, які поширюють матеріали внесених до списку ресурсів або публічно взаємодіють із ними. Потенційно йдеться про перевірку, штраф, затримання чи адміністративний арешт.
Найбільша проблема для користувачів — нечітка межа між приватним доступом і поширенням. Підписка на сторінку, збережена стаття, пересилання посилання знайомому або публічне згадування видання можуть оцінюватися по-різному. З самого факту внесення ресурсу до переліку не випливає, що всі ці дії мають однакові юридичні наслідки.
Проте невизначеність сама по собі працює як засіб тиску. Людина може відмовитися від підписки, не зберігати матеріал або не пересилати новину не через втрату інтересу, а через побоювання привернути увагу влади. У такому разі обмеження впливає не лише на редакції та журналістів, а й на їхню аудиторію.
Інформаційна ізоляція без тотального блокування
Розширення переліку звужує доступ до альтернативної інформації одразу у двох напрямах. Безпосередньо сайти, сторінки та канали можуть блокуватися або ставати важкодоступними. Опосередковано загроза адміністративних наслідків спонукає користувачів самостійно обмежувати читання, збереження та поширення матеріалів.
Це стосується не лише новин про політичні й суспільні процеси в Білорусі. Чим більше іноземних джерел потрапляє до списку, тим складніше читачам порівнювати офіційні повідомлення з іншими оцінками подій у країні та за кордоном.
Зменшення кількості поширень або публічних обговорень не обов’язково означає падіння інтересу до теми. Частина користувачів може просто уникати дій, які потенційно здатні привернути увагу силових чи адміністративних органів. У результаті державний контроль змінює не тільки те, що доступно онлайн, а й те, що люди наважуються читати та обговорювати.
Так державні медіа отримують менше конкуренції з боку незалежних і закордонних джерел. Внесення Postimees до білоруського переліку показує, що іноземний статус видання не захищає його від обмежень усередині країни. Відкрите питання тепер полягає не лише в тому, який ресурс влада назве «екстремістським» наступним, а й у тому, скільки звичайних онлайн-дій білоруси ще зможуть здійснювати без страху перед можливими наслідками.
