Україна вперше з початку року почала одержувати зовнішнє фінансування у великому обсязі. У березні надійшли транші від МВФ, ЄС та Канади – близько 7 млрд доларів. На скільки вистачить цих грошей і на що чекати, якщо США не розблокує фінансування найближчим часом – докладніше у матеріалі журналіста РБК-Україна Юрія Дощатова.
Під час підготовки матеріалу були використані офіційні документи та повідомлення МВФ, дані Міністерства фінансів України, коментарі експертів та народних депутатів для РБК-Україна, інформація джерел видання.
Зміст:
- На скільки вистачить грошей
- Чи чекати на збільшення податків
- Коли будуть деталі плану “Б”
Ситуація з фінансуванням держбюджету, яка на початку року була надзвичайно напруженою через відсутність зовнішньої допомоги, під кінець березня дещо покращала. Україна отримала близько 900 млн доларів від чергового траншу МВФ, 1,2 млрд перерахували Японія, Норвегія та Іспанія. Канада надала кредит на 1,5 млрд доларів США. І найбільший транш надійшов від ЄС – 4,5 млрд євро в рамках програми Ukraine Facility (UF).
Від ЄС це перший транш перехідного фінансування. Другий, обсягом 1,5 млрд євро, очікується у квітні. Фактично 4,5 млрд євро – сума щомісячної підтримки по 1,5 млрд за перший квартал. У січні-березні перераховувати гроші було неможливо, оскільки продовжувалась робота над планом реформ (Ukraine plan) за програмою UF. Тому першу частину за перший квартал перерахували одразу після того, як українська сторона надала Єврокомісії остаточний проект документу.
Перший заступник міністра економіки Олексій Соболєв заявив РБК-Україна, що цей проект остаточний і навряд чи буде суттєво відкоригований в ЄК, і максимум протягом місяця Ukraine Plan буде схвалено.
Після цього очікується ще один транш – близько 2 млрд євро. Усі гроші йтимуть до бюджету України. Загалом у 2024 році від ЄС має надійти 16 млрд євро – транші планують виділяти поквартально в залежності від виконання умов Ukraine Plan.
РБК-Україна вже писало, як залежатиме фінансування від виконання індикаторів реформ. У меморандумі МВФ на реформах зроблено окремий акцент. “Відсутність прогресу у реформах посилює дефіцит фінансування, зменшує майбутнє надходження зовнішнього фінансування та може призвести до донорської втоми”, – йдеться у документі.
На скільки вистачить грошей
Але навіть за таких темпів фінансування грошей для бюджету поки не вистачає. Необхідна потреба щомісячних зовнішніх надходжень у 3,5 млрд доларів поки що покривається лише на 2/3.
Нестача грошей компенсується внутрішніми запозиченнями. Мінфін практично щотижня проводить аукціони щодо розміщення ОВДП. З початку року було залучено понад 100 млрд грн.
Ситуація з фінансуванням держбюджету залишатиметься невизначеною доти, доки не стане зрозуміліше, коли США почнуть виділяти кошти. Поки що очікується, що рішення буде ухвалено у квітні.
Якщо надія виправдається, питання фінансування до кінця поточного року можна буде вважати вирішеним, вважає голова фінансового комітету Верховної ради Данило Гетьманцев. Якщо ні, то грошей вистачить лише на кілька місяців.
“Якщо у квітні питання зі США не вирішиться, то грошей вистачить до кінця літа. Хоча, можливі варіанти”, – сказав він у коментарі РБК-Україна. Які варіанти можливі, він не уточнив. Нагадаємо, що уряд працює з політичними партнерами України для пошуку додаткових коштів для бюджету.
Проте експерти оцінюють перспективу песимістичніше. “Поки що ми закриваємо потреби січня-квітня, і це якщо Японія виділить якісь кошти і ЄС у квітні переведе другий транш перехідного фінансування на 1,5 млрд євро. З урахуванням того, що зараз до бюджету йдуть великі надходження від підвищених податків для банків і дивідендів держкомпаній, на перші 4-5 місяців (до червня – ред.) ми більш менш забезпечені. Але нам потрібно мінімум 3 млрд доларів міжнародного фінансування на місяць, і поки ми на цей рівень по року не виходимо”, – заявив РБК-Україна голова аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Олександр Паращій.
Схожий прогноз й у голови департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталія Ваврищука. На його думку, з урахуванням значних відкладених видатків, вимушено затриманих у січні-лютому, березнева допомога навряд чи дає комфорт більш ніж на два місяці.
“Але головне, що зараз негайне надходження фінансової допомоги від США перестало бути критичним питанням щодо фінансування бюджету”, – сказав він у коментарі виданню.
Чи чекати на збільшення податків
Нестача або затримка зовнішнього та/або внутрішнього фінансування може призвести до більшого дефіциту, йдеться в останній версії меморандуму з МВФ. “Програма ЄС для України у розмірі 50 млрд євро є значною позитивною подією, але зберігається невизначеність щодо термінів затвердження Конгресом США бюджетної підтримки… Дефіцит або тривала затримка донорського фінансування можуть вимагати від влади застосування негайних контрзаходів”, – йдеться у документі.
Загальна сума бюджетної підтримки від США очікується майже вдвічі менше, ніж від ЄС – близько 8 млрд доларів, проте саме вона за умови ритмічного надходження визначає можливість виконання бюджетних видатків. Якщо цього фінансування не буде, то Україні доведеться:
а) шукати альтернативні джерела, що досить складно зробити у таких обсягах;
б) скорочувати витрати, що загалом теж непросто, враховуючи, що бюджет і так формувався в умовах максимальної економії коштів;
в) збільшувати податкове навантаження.
Але швидше за все доведеться робити все разом. У меморандумі МВФ згадується і про можливість посилення фінансового тиску, і про скорочення витрат за ситуації нестачі зовнішнього фінансування.
Заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло вважає, що уряд навряд чи піде на скорочення соціальних програм.
“Уряд може спробувати знайти якісь другорядні статті, такі як наука, культура. Але це настільки мізерний ресурс, що негативний політичний ефект буде набагато більшим, ніж позитивний фіскальний”, – зазначив він у коментарі РБК-Україна.
Жаліло припустив, що уряд швидше пропонуватиме збільшити рівень оподаткування. Він зазначив, що вже є ініціатива підняти акциз на бензин та алкоголь. “Це пропонується, щоб вирівнювати акцизи з європейським. У нинішній ситуації це дуже доречно”, – зазначив він.
Крім того, Жаліло вважає, що можуть бути використані деякі макроекономічні інструменти. По-перше – курсовий. “Якщо дещо, скажімо так, просадити гривню, то це дозволить збільшити надходження за рахунок ПДВ, акцизів, які стягуються в євро”, – зазначив експерт.
Крім того, він вважає, що НБУ може бути дозволено купувати ОВДП. “У МВФ вважають це вкрай небажаним, але категорично не забороняють. У принципі, це погано, але теоретично таку можливість скидати з рахунків не можна”, – зазначив Жаліло.
Коли будуть деталі плану “Б”
Поки що в меморандумі з МВФ не прописані дії у разі скорочення надходжень від партнерів – надія отримання грошей від США поки що зберігається. Але джерела видання, знайомі з процесом переговорів із МВФ, сказали, що конкретні кроки, якщо розвиток ситуації піде за негативним сценарієм, буде визначено під час наступного перегляду програми у травні.
“Конкретні кроки будуть вже після наступного перегляду”, – сказав співрозмовник. Фактично, це буде вже конкретизація плану “Б “, про який говорять з кінця минулого року.
Скорочення або відсутність необхідного зовнішнього фінансування – ризик позитивного сценарію, що передбачає завершення активних бойових дій до кінця 2024 року. Якщо розвиток ситуації піде за негативним сценарієм, за якого активна війна триватиме до кінця 2025 року, то економічна ситуація суттєво погіршиться.
І в такому разі коштів для України знадобиться значно більше. Замість 121,8 млрд доларів на період 2023-2027 років потрібно буде майже на 19 млрд більше – 140,6 мільярда доларів США, підрахували у фонді. Тоді доведеться суттєво переробляти і програму з МВФ, і всі домовленості з міжнародними партнерами, зокрема Ukraine Facility із Євросоюзом.
