Не нашкодити, а дати відновитись є найважливішим після повернення українських захисників та захисниць із російського полону.
«Не запитуйте про травматичний досвід заради власного інтересу. Якщо людина сама не розповідає про це, то не варто запитувати «А як там було? А що ти бачив? А що ти пережив». Такі питання можуть призвести до ретравматизації. Важливо проявляти емпатію, не бути байдужим, позитивно спілкуватися, завжди залишати за людиною право вибору і давати час зробити цей вибір», – зазначається у повідомленні.
У МВС заявили, що у жодному разі не можна знецінювати досвід полону людини. Якщо військовий розкривається щодо цього досвіду – важливо не говорити йому, що нічого страшного з ним не сталося, що все буде добре і так далі.
«Без дозволу не торкатися, не чіпати її, не чіпати її особисті речі. Бо коли військовослужбовець перебуває у полоні, у нього як такої зони власного комфорту немає. Взагалі не потрібно втручатися у зону комфорту людини», – пояснили в міністерстві.
При цьому колишнього полоненого потрібно мотивувати та підтримувати.
«Задачею людей, які знаходяться поруч із цими військовослужбовцями, – звертати увагу на те, які можливості є у цих військовослужбовців. Дуже важливо просто підтримати їх у цьому. Просто щоб було нормальне просте спілкування, без надмірних співпереживань», – йдеться в рекомендаціях.
Також важливо дотримуватися обіцянок, даних цим людям.
«Щоб особа зрозуміла, що вона знаходиться у підтримуючому для себе середовищі, то якщо вже є певна домовленість про щось – наприклад, про зустрічі – дуже важливо все ж таки дотримуватися цього, щоб не підтримувати у особи стан розчарування у власному житті. Потрібно бути чесним і відвертим з людиною, показувати своє залучення і зацікавленість у її житті», – зазначили у МВС
Оборонець Маріуполя, колишній керівник пресслужби полку «Азов», чинний військовослужбовець Дмитро Козацький, який пробув у російському полоні чотири місяці, наголосив, що у спілкуванні зі звільненими з неволі військовими потрібно пам’ятати передовсім про доречність запитань.
