В Україні скасували норму 2012 року, за якою для зайняття народною медициною був потрібен спеціальний дозвіл.
Своїм рішенням Кабмін скасував постанову від 3 грудня 2012 р. № 1145 “Про затвердження Порядку видачі та анулювання спеціального дозволу на зайняття народною медициною (цілительством)”.
“Лікування” без гарантій
У 2018 році в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун пропонувала скасувати видачу спеціального дозволу на зайняття народною медициною (цілительством).
У МОЗ тоді хотіли визначити народну медицину як метод оздоровлення, профілактики, діагностики та лікування, які ґрунтуються на досвіді багатьох поколінь людей, усталені в народних традиціях і не потребують державної реєстрації.
За її словами, якщо сучасна медична наука не визнає практику цілителів, знахарів і екстрасенсів як метод лікування, цього не може визнавати закон і держава.
“І в жодному разі Міністерство охорони здоров’я не може надавати дозвільні документи на методи, безпечність та ефективність яких неможливо гарантувати”, – пояснила Супрун.
МОЗ також пропонувало заборонити рекламу народної медицини.
Народні цілителі
Народні цілителі – це особи, які займаються лікуванням людей за допомогою традиційних, нетрадиційних або альтернативних методів, що передаються з покоління в покоління. Їх ще називають знахарями, травниками, костоправами, шаманами або екстрасенсами, залежно від регіону та методу лікування.
У більшості країн народне цілительство не заборонене, але й не визнається як частина офіційної медицини. В Україні, наприклад, не можна називати себе лікарем без медичної освіти, однак діяльність народних цілителів не повністю врегульована законом.
