У двох східнонімецьких землях 1 вересня пройшли вибори, які стали червоним сигналом для України
Високі результати для популістів на парламентських виборах у федеральних землях Тюрінгія і Саксонія, колишніх регіонах Східної Німеччини, прогнозувалися давно, тож несподіванкою вони не стали.
У Тюрінгії праві радикали з «Альтернативи для Німеччини» (AfD) здобули переконливу перемогу – 32,8%. Це перша федеральна земля, де ця партія отримала підтримку більшості виборців. Християнсько-демократичний союз має 23,6%. Блок Сари Вагенкнехт (BSW) – 15,8%, Ліві – 13,1%. За есдеків проголосували 6,1%.
У сусідній Саксонії консервативний Християнсько-демократичний союз хоч і зміг зберегти лідерство – 31,9%, але він випередив AfD лише на 1,3%. BSW здобув 11,8%, Соціал-демократична партія – 7,3%, Зелені – 5,1%.
Виборча система в Німеччині також передбачає прямі мандати, які дають змогу потрапити у Ландтаг навіть представникам тих партій, що не подолали 5-відсотковий бар’єр. Тож у земельних парламентах можуть бути представлені ще кілька політсил, які, втім, мало на що можуть вплинути.
А саме про вплив йтиметься ближчими тижнями. Коаліційна боротьба обіцяє бути жорсткою. В обох землях парламентську більшість із двох партій можна було би сформувати тільки за участі «Альтернативи для Німеччини». Але ж такий варіант взагалі не розглядають не тільки партії так званого «демократичного центру», а й обидві ліві політичні сили (власне Ліві та BSW, який відокремився від них на початку цього року).
Отже, сформувати коаліцію можна тільки з трьох партій, а на федеральному рівні всі бачили, наскільки важко домовитися про коаліцію і потім ефективно працювати в ній.
1 жовтня обидва ландтаги мають зібратися на перше засідання, після чого вони матимуть ще 3 місяці на формування коаліцій та вибори прем’єрів. Якщо політикам це не вдасться, то попереду на землі чекають нові вибори.
КРАЙНОЩІ ТА СПІЛЬНОСТІ
Привертає увагу, що в обох землях явка виборців була рекордною – майже по 75%. Це свідчить про політичну активність і небайдужість громадян.
Насторожує те, хто власне голосував за популістів. У Саксонії на виборців у віці від 18 до 24 років припадає майже третина голосів за правих радикалів, у Тюрінгії – аж 38%.
Отже, гасла AfD, які подекуди є відверто націоналістичними, якщо не сказати більше (тюрінгський очільник партії Бйорн Ґьоке, наприклад, нещодавно постав перед судом за використання фашистських гасел, щоправда, уникнув ув’язнення), заклики до «реміграції» (видворення з Німеччини людей з міграційним корінням), приваблюють тих, хто лише вступає у доросле життя і, можливо, незабаром сам стане політиком.
Лівим ідеям в основному симпатизують люди зрілого віку, серед яких багато тих, хто ностальгує за часами НДР. Цього разу прихильники «лівих» мали складну дилему: на початку року харизматична багаторічна лідерка Лівих Сара Вагенкнехт вирішила сформувати власну партію та переманила багато однопартійців у блок, який скромно назвала своїм іменем. У результаті BSW наразі має набагато кращі показники, ніж «материнська» партія. Яскравий приклад успішного «ребрендингу».
Чи не основною візитною карткою BSW є вимога припинити воєнну допомогу Україні, що, на їх переконання, магічним чином негайно зупинить війну.
«Ми виступаємо за мир, дипломатію, закінчення війни та проти американських ракет», – заявила за результатами виборів Вагенкнехт, яка раніше збирала велелюдні мітинги «проти війни» та за припинення вогню. Ну, й за повернення до «добрих взаємовигідних відносин із Росією». Добре хоча б, що вона з однопартійцями не схвалюють відкрито сам факт агресії РФ проти України…
При всій зовнішній віддаленості на політичному полі крайня права AfD також виступає за припинення воєнної допомоги Україні. Обидві партії однаково антиамериканські (зрозуміло, проти розміщення американських крилатих ракет на території ФРН, про що було домовлено нещодавно), мають тісні та не завжди «чисті» зв’язки з Москвою.
Слід визнати, що при всій величезній дистанції від обох популістських партій лідер консерваторів у Саксонії і нинішній прем’єр Міхаель Кречмер роками виступає за пом’якшення санкцій проти Росії, за відновлення роботи «Північного потоку» і не дуже схвалює поставки зброї Україні, мовляв, це підливає олії у вогонь. За це його неодноразово критикували в лавах власної партії та «сестринської» ХСС. Так що «не все так однозначно». Але це так, ремарка.
ЦЕНТРУ ПРИГОТУВАТИСЯ
Хоч результати виборів не стали несподіванкою, все ж вони стали важким ударом для «народних партій», і насамперед для соціал-демократів.
Представник СДПН і канцлер Олаф Шольц (який заслужив оцінку «найбільш нелюбимого канцлера в Німеччині за всю історію»), який очолює коаліцію на федеральному рівні, назвав першу перемогу ультраправих «гірким результатом» і закликав усі партії згуртуватися проти них і не допустити подібного в інших землях, адже «AfD завдає шкоди Німеччині: вона ослаблює економіку, розколює суспільство та псує репутацію держави».
Офіційна лідерка партії Саскія Ескен (нагадаємо, з Шольцем було створено прецедент, адже він є одним із керівників, але не лідером своєї партії) визнала, що результати в землях такі собі, не дуже, і поквапилася висловити однозначну підтримку главі уряду. «Олаф Шольц – наш сильний канцлер, і він буде нашим сильним кандидатом у канцлери (на наступних виборах)», – заявила Ескен.
При цьому вона фактично поклала провину за всі провали та суперечки в уряді на партнерів – Зелених і вільних демократів. Для них вибори стали справжнім провалом: якщо перші отримали просто мінімум голосів, то другі взагалі не потрапили в парламенти обох земель. А загалом три партії правлячої коаліції, яку називають «Світлофор», в сумі набрали менше голосів в обох землях, аніж Християнські демократи та ніж AfD окремо…
Праві відверто святкують. Ґьоке вже запропонував уряду в Берліні «пакувати валізи та звільнити місця» партіям, які мають справжню підтримку населення.
Консерватори, які якщо й не почуваються відверто переможцями, але розуміють, що мають шанси очолити уряди в Саксонії та Тюрінгії, також використали нагоду «піддати обструкції» урядову коаліцію.
Фрідріх Мерц, лідер ХДС, яка наразі є найбільшою опозиційною партією в Бундестазі, назвав результати виборів «повним фіаско», якого ще ніколи не зазнавала правляча коаліція і конкретно одвічні суперники – есдеки.
ЗАГРОЗИ ПОПУЛІЗМУ
Оптимісти намагаються переконувати, що принаймні зовнішня політика ФРН робиться не в землях, а на федеральному рівні. Тож вибори в двох окремих землях, мовляв, не вплинуть на важливі рішення, в тому числі в аспекті допомоги Україні та політики щодо Росії.
Однак політикам у Берліні треба щонайменше серйозно замислитися. Перемога AfD показує, що ідеї, які вона пропагує, стають дедалі популярнішими. Партія, яка починала як регіональний рух і заснована в 2013 році як антимігрантська політична сила, вже має представництво (з великою кількістю місць) в усіх федеральних землях, у Бундестазі, в Європарламенті. У Тюрінгії вперше після завершення Другої світової війни до влади прийшла відверто націоналістична, подекуди екстремістська партія, і це саме по собі викликає тривогу. Партія користується популярністю попри численні скандали та обвинувачення в неонацизмі. Хто знає, реваншизм – хвороба заразна.
Ліві ідеї з урахуванням впливу, який має на них Кремль, також становлять загрозу, яку не варто недооцінювати. До лідерства партії Вагенкнехт далеко, але популізм, не виключено, буде набирати подальших послідовників.
Хочеться сподіватися, що ці дві крайності колись просто «з’їдять» одна одну. Але поки ситуація виглядає так, що потерпають від їх боротьби лише демократичні партії. А сама сварка та невизначеність грають, на жаль, на руку Москві.
Наступні вибори в Бундестаг пройдуть через рік.
А 22 вересня обирати місцевий парламент будуть у землі Бранденбург. Згідно з опитуваннями, праві радикали можуть отримати там більшість голосів – близько 24%.
