Вашингтон більше не виступає на захист демократії та посилення альянсів?
Політика адміністрації Трампа щодо України зазнала чергових змін упродовж останніх днів. Це позначилося, з одного боку, паузою у наданні військової допомоги США та обміні розвідданими, а з іншого, – заявами Білого дому про можливість продовження діалогу з Україною на умовах її «добросовісної» участі у переговорах про мир із Кремлем. Такий неоднозначний підхід зберігає занепокоєння у Києві та інших європейських столицях щодо майбутньої підтримки України з боку США, а також потенційних наслідків для самого процесу досягнення довготривалого й міцного миру в Україні.
ПОСИЛЕНИЙ ТИСК НА УКРАЇНУ
Після невдалої спроби минулої п’ятниці підписати угоду щодо спільної розробки українських корисних копалин під час зустрічі президентів Трампа й Зеленського чинна адміністрація США вирішила вдатися до посиленого тиску на Україну. Рішення Білого дому припинити військову допомогу та обмін розвідданими з українською стороною стало ключовою зміною в позиції Сполучених Штатів, які фактично відмовилися від підтримки стратегічного партнера, України, у протистоянні кривавій агресії РФ. Очевидно, що ця пауза має на меті змусити Київ виконати вимоги Білого дому, в тому числі щодо участі у переговорах з Росією на умовах, які визначатиме американська сторона в подальшому.
У Трампа це пояснюють «зусиллями досягти миру в Україні» та водночас говорять про необхідність поступок з боку Києва. При цьому у Вашингтоні всіляко уникають відповідей на запитання про можливі поступки з боку РФ. А сам Дональд Трамп заявляє, що отримав «потужні сигнали» від росіян про готовність досягти миру.
Поки залишається невідомим, під час яких переговорів з РФ Дональд Трамп міг отримати такі сигнали, адже Білий дім останніми днями не повідомляв про будь-які зустрічі, де обговорювалися би питання миру в Україні. Інший невідомий момент полягає у тому, чому чинний президент США продовжує вірити обіцянкам Кремля – попри те, що сучасна історія має безліч доказів нехтування росіянами підписаними угодами. До речі, це стало одним із каменів спотикання на зустрічі в Овальному кабінеті, коли Президент Зеленський перелічував конкретні випадки порушень з боку росіян, але ні президент Трамп, ні віцепрезидент Венс не хотіли навіть слухати цього.
Такий підхід адміністрації США також викликав питання у європейських союзників. Вони серйозно занепокоєні, що Сполучені Штати просто послаблюють позиції України на потенційних переговорах про мир.
«МІНЕРАЛЬНА» УГОДА ТА ГАРАНТІЇ БЕЗПЕКИ
Крім поступок, на які штовхають Україну у Вашингтоні, українська сторона продовжує бути стурбованою через відсутність гарантій безпеки, які мають забезпечити міцний і довготривалий мир. Адміністрація Трампа відмовляється від конкретних кроків на цьому напрямі. Вони кажуть, що це забезпечить двостороння Угода про створення інвестиційного фонду відбудови України, або «мінеральна» угода, як її охрестили американські ЗМІ.
За логікою, озвученою Трампом та його командою, ця угода передбачає прихід в Україну крупного американського бізнесу для розробки корисних копалин, що, мовляв, стане автоматичною гарантією та має стримати російську агресію. Президент Зеленський у цьому зв’язку відкрито наголошував, що це не спрацює. Адже до 2022 року в Україні, на нині окупованих територіях, працювали понад 20 американський компаній, що не зупинило Путіна. Це, як підкреслив український лідер, говорить про те, що наявність американських компаній не дає 100% гарантій того, що росіяни утримаються від нападу.
Однак це досі не стало переконливим аргументом для Білого дому. Тож Україні залишається обговорювати можливості безпеки здебільшого з європейськими партнерами. Хоча слід зазначити, що після того, як Трамп оголосив, що отримав послання Зеленського про готовність підписати «мінеральну» угоду та сісти за стіл переговорів для досягнення довготривалого миру, риторика в Білому домі також дещо змінилася. Поки що в кращий бік для України.
ПОДАЛЬША ПІДТРИМКА УКРАЇНИ З БОКУ США
На тлі мінливих сигналів із Вашингтона можливість продовження потужної підтримки України з боку США залишається невизначеною – принаймні, в найближчій перспективі. Адміністрація Трампа дала чітко зрозуміти, що допомога може бути відновлена, якщо Україна виконає певні умови, які наразі окреслюються розпливчастими формулюваннями. Та це не лише зміцнює позиції РФ у потенційних переговорах з Україною, але також посилює можливості для подальшої агресії – як вздовж лінії фронту, так і під час ракетно-дронових ударів Росії по українських містах.
Водночас перспективи безпеки для України в середньостроковому вимірі спиратимуться на кілька комплексних чинників.
По-перше, європейські країни підтвердили свою відданість і готовність надалі допомагати нашій країні боронитися від агресії РФ. Частина з них уже заявили про плани збільшити витрати на оборону та надати додаткову військову допомогу Україні. Це дасть змогу Україні зберегти обороноздатність на певному рівні в умовах невизначеності щодо подальшої підтримки США.
По-друге, Україна сама розширює власне оборонне виробництво, щоби стати більш самодостатньою у цій сфері у довгостроковій перспективі. Однак справедливо зазначити, що досягнення цієї мети потребуватиме постійної участі держав-партнерів на перших етапах.
По-третє, важливою є міжнародна динаміка навколо війни РФ проти України. Зокрема, помітне зменшення ролі США у цьому процесі вже призводить до посилення активності інших глобальних гравців.
ЗСУВ ПОЗИЦІЇ США
Останні зміни в політиці адміністрації Трампа щодо України відображають тектонічний зсув у позиції Сполучених Штатів, які раніше виступали на захист демократії у світі. Причому новий уряд США також встиг продемонструвати розворот у своїй традиційній політиці й на інших напрямах, у тому числі щодо посилення альянсів. У тому числі, кардинально змінилися відносини Америки з двома близькими сусідами – Мексикою й Канадою, а також із Європейським Союзом та загалом у НАТО. Донедавна всі вони розглядалися як справжні союзники й партнери.
Що стосується українського вектору політики, підхід нової адміністрації, яка має на меті примусити Україну до переговорів із РФ та потенційних поступок, ризикує підірвати позицію Києва та водночас надихає Москву. Коли президент США дає зрозуміти, що з росіянами проводяться негласні переговори, а в Білому домі повідомляють про можливе послаблення санкцій проти РФ, виникають припущення щодо справжньої мети нової адміністрації у відносинах із Росією.
Позитивним для України у цій ситуації може стати суттєве посилення ініціативи з боку Європи у спробах забезпечити належну військову підтримку та гарантії подальшої безпеки. Однак очевидно, що Європа не зможе повною мірою перейняти роль США у цьому процесі. Тому важливим компонентом залишається необхідність забезпечити подальшу реальну комплексну підтримку України з боку Сполучених Штатів.
