Перша з лютого зустріч Дональда Трампа і Володимира Зеленського, що відбулася 26 квітня 2025 року у Ватикані, має більше значення, ніж просто дипломатичний жест. Хоча переговори тривали лише близько 15 хвилин, сама їхня поява на тлі похорону Папи Франциска стала важливим сигналом для міжнародної спільноти.
По-перше, це вказує на готовність обох сторін до особистих контактів після кількох місяців напруги та взаємних претензій. Після різкого розладу у лютому, пов’язаного з позицією США щодо перемовин із Росією, багато хто сумнівався, чи зможуть президенти взагалі відновити конструктивний діалог.
По-друге, коротка, але «дуже продуктивна» (за словами Білого дому) розмова підтвердила, що Трамп прагне залишити за собою роль головного миротворця у війні в Україні. Публічні заяви Трампа про те, що «більшість пунктів мирної угоди вже узгоджені», свідчать про його намір форсувати переговорний процес до президентських виборів у США.
По-третє, для Зеленського особиста зустріч була шансом донести свою позицію напряму — без посередників і публічних коментарів. І хоча деталі перемовин не розкриваються, погодження «подальших контактів» вказує, що діалог продовжиться, ймовірно, у більш закритому форматі.
Що далі?
- Очікується новий раунд переговорів. Судячи з тональності заяв обох сторін, найближчим часом може бути організована чергова зустріч на вищому рівні — вже в робочому форматі, поза межами символічних заходів.
- Тиск на Україну зростатиме. Трамп зацікавлений у швидкому результаті і може наполягати на кроках, спрямованих на замороження конфлікту, навіть якщо це буде суперечити деяким принциповим вимогам Києва.
- Посилення дипломатичної активності в Європі. Ватиканський жест підтримки України може мати продовження у вигляді активнішої позиції інших європейських столиць, які побачили сигнал від Святого Престолу.
- Фактор виборів у США. З огляду на наближення президентської кампанії, Трамп намагатиметься використати будь-який прогрес у перемовинах як доказ своєї ефективності, що вплине на стиль і темпи переговорного процесу.
Таким чином, коротка зустріч у Ватикані може стати початком нового етапу в дипломатичній грі навколо України — із сильним акцентом на швидке досягнення результатів, але зі збереженням великих ризиків для реальних інтересів Києва.
