П’ять ключових країн НАТО – Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія та Польща – 24 лютого 2026 року оголосили про запуск спільної ініціативи з розробки доступних систем протиповітряної оборони. Програма Low-Cost Effectors and Autonomous Platforms (LEAP) спрямована на створення автономних дронів та ракет, здатних економічно ефективно перехоплювати повітряні загрози. Ініціатива базується на унікальному бойовому досвіді України, яка протягом чотирьох років повномасштабної війни побудувала багаторівневу систему ППО. Це означає перехід від політичних декларацій до практичних індустріальних рішень у сфері європейської безпеки.
Спільна відповідь на новітні загрози
Програма LEAP є прямим відповіддю на нову реальність сучасних конфліктів, де масове застосування дешевих безпілотників та крилатих ракет створює критичний дисбаланс вартості. Країни-учасниці визнали, що традиційні дорогі системи перехоплення стають неефективними в умовах масованих атак. Замість цього потрібні масштабовані та економічно раціональні рішення. Саме український досвід демонструє, як можна організувати ешелоновану оборону, швидко адаптуватися до нових типів загроз та інтегрувати різноманітні платформи в єдину систему управління.
Ініціатива реалізуватиметься в межах Альянсу з багатомільйонним фінансуванням, що забезпечить необхідні ресурси для розробки та серійного виробництва. LEAP охоплює не лише ракети та дрони, а й ширший спектр гібридних загроз, включаючи кібербезпеку та космічні спроможності. Це комплексний підхід до захисту критичної інфраструктури, який враховує всі аспекти сучасної війни. Українські напрацювання у сфері цифрових систем управління та інтеграції західних і власних засобів ППО стануть безцінним внеском у цю програму.
Україна як постачальник унікального знання
Україна у цьому процесі виступає не як реципієнт допомоги, а як стратегічний партнер та постачальник унікального бойового досвіду. Чотири роки інтенсивних бойових дій проти високотехнологічного противника перетворили країну на єдиний у Європі полігон реального тестування систем ППО. Українські військові розробили практичні шаблони організації протиповітряної оборони, які поєднують радянські, західні та власні розробки в єдиній мережевій архітектурі. Цей доробок дозволяє країнам НАТО навчатися на вже перевірених рішеннях, а не експериментувати з нуля.
Особливу цінність становить досвід України у подоланні дисбалансу вартості між дешевими дронами та дорогими перехоплювачами. Активне застосування мобільних вогневих груп, більш доступних засобів ураження та засобів радіоелектронної боротьби довело свою ефективність. Програма LEAP фактично інституціоналізує цей підхід на рівні Альянсу, що означає перехід до моделі масового й економічно раціонального захисту повітряного простору. Деталі ініціативи опубліковані у матеріалі від 24 лютого 2026 року.
Український полігон реальних бойових дій також дає можливість значно скорочувати цикл тестування нових технологій. Зворотний зв’язок від українських операторів ППО є безцінним для інженерів та виробників країн-учасниць програми. Це дозволяє швидко вносити корективи в конструкцію та тактику застосування нових систем, що підвищує їхню ефективність у реальних умовах. Такий синергетичний ефект прискорює розвиток оборонних технологій усієї Європи.
Стратегічні переваги для учасників та майбутнє архітектури безпеки
Кожна з країн-учасниць отримує конкретні вигоди від участі у програмі LEAP. Польща, як країна передової лінії східного флангу НАТО, отримує прискорений розвиток власної системи протиповітряної оборони та можливість щільного захисту свого повітряного простору. Для Німеччини, Франції та Італії це можливість посилити власну оборонну промисловість через спільні розробки й серійне виробництво нових ефекторів. Велика Британія отримує шлях до інтеграції інновацій у сфері автономних систем ППО та кіберзахисту в ширший європейський безпековий контур.
Спільна розробка автономних платформ і дешевих ракет створює ефект масштабу для оборонної промисловості Європи. Це знижує собівартість перехоплення, підвищує масштабованість виробництва та зміцнює стійкість до масованих атак. Ініціатива посилює європейську автономію в оборонній сфері, зменшуючи потребу в імпорті дорогих перехоплювачів з-поза континенту. Запровадження LEAP підвищує стратегічну витривалість Європи в умовах затяжних конфліктів нового типу.
Програма може стати основою для спільної мережевої оборони всього континенту. Масштабування українських принципів ешелонованості та цифрової інтеграції створює якісно новий рівень захисту. Польща стає ключовим вузлом східного флангу, Західна Європа – промисловою базою виробництва, а Україна закріплюється як стратегічний партнер у формуванні безпекової архітектури. Запуск LEAP є також потужним політичним сигналом про готовність Європи реагувати на нові загрози колективно та зміцнює внутрішню єдність НАТО у питаннях протидії повітряним і гібридним викликам.
