Варшава намагатиметься тримати українські справи у полі зору, але на вагомі перспективи Києву не варто сподіватися
Польща входить у період важливих головувань у міжнародних структурах: 1 липня вона очолила річне головування у Вишеградській групі (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина), а з 1 січня 2025 року матиме піврічне головування в Раді ЄС.
Вишеградський квартет зараз переживає не найкращі часи, а однією з причин цього є ставлення до війни в Україні й до країни-агресора Росії. Перед Варшавою стоїть доволі непросте завдання: об’єднати країни “четвірки” заради певних форм допомоги Україні.
ЦІННОСТІ “ВИШЕГРАДА”
Вишеградська група була заснована в лютому 1991 року лідерами Польщі, Чехословаччини та Угорщини і на той час носила назву Вишеградський трикутник. Тоді угоду про співпрацю в угорському Вишеграді підписали тогочасні президенти Польщі і Чехії Лєх Валенса і Вацлав Гавел, а також угорський прем’єр Йожеф Анталл. У січні 1993 неформальне об’єднання автоматично розширилося до чотирьох країн після розпаду Чехословаччини на Чехію і Словаччину.
Створення групи мало під собою історичний підтекст: у 1335 i 1338 роках у Вишеграді зустрічалися королі тогочасних Польщі, Чехії та Угорщини. Зустріч лідерів цих країн сотні років потому мала продемонструвати територіальну близькість, культурну та історичну спорідненість, а також єдність поглядів на майбутнє народів цієї частини Європи.
Вишеградська група (V4) тоді поставила собі завдання проводити консультації та координувати свої дії на шляху демократизації, лібералізації економік країн, а також підтримувати один одного на міжнародній арені заради головних на той момент цілей – членства в ЄС та НАТО. Фактично це доволі швидко було досягнуто: Польща, Чехія й Угорщина стали членами Північноатлантичного альянсу в 1999 році (згодом до них приєдналася Словаччина), а в 2004 році весь вишеградський квартет увійшов до ЄС під час найбільшого в історії розширення ЄС на 10 нових країн. З досягненням головних цілей об’єднання шукало сенс для подальшого існування, відтак було створено Міжнародний Вишеградський фонд (IVF) з офісом у Братиславі, що й донині залишається єдиним реально діючим органом у межах “четвірки”. Він фінансує різні освітні, культурні та молодіжні проєкти як на території V4, так і в інших країнах, зокрема Україні й Молдові.
У межах групи у різні роки з різною інтенсивністю проводилися зустрічі президентів, прем’єр-міністрів, профільних міністрів. З середини 2000-х років Вишеградська група перейшла на більш активну міжнародну співпрацю, зокрема зустрічаючись у різних розширених форматах Вишеградська група+, наприклад з Україною чи Австрією, або в багатосторонніх форматах, як Вишеградська група+Веймарський трикутник чи Вишеградська група+Західні Балкани. Тоді ж було вирішено започаткувати військову співпрацю у межах квартету, а в 2016 році навіть започатковано періодичні чергування Вишеградської бойової групи.
ВИШЕГРАДСЬКА ГРУПА Й УКРАЇНА
Відносини V4 з Україною в різні роки розвивалися з різною інтенсивністю. У 2004 році тогочасний президент Польщі Александер Кваснєвський під час Польського головування у групі після Помаранчевої революції запропонував активніше підтримувати Україну на шляху зближення з європейськими та євроатлантичними структурами. Відтак, у подальшому періодично у форматі V4+ відбувалися зустрічі з представниками України, зокрема на рівні прем’єр-міністрів, міністрів оборони. Після початку російського вторгнення в Україну в 2014 році лідери Вишеградської групи й України домовилися про постійну взаємодію на рівні глав МЗС та міноборони. У 2016 році Варшава долучала Київ до співпраці оборонних відомств “четвірки” у межах чергування Вишеградської бойової групи.
У 2014 році експрезидент Порошенко запропонував створити V5, включивши до групи Україну. Ця пропозиція не набула підтримки серед країн “четвірки”. Утім, це питання періодично з’являється в публічній площині. Зокрема, воно знову озвучувалося чеською стороною після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, в березні 2022 року.
Попри те, що членство України у Вишеградській групі серйозно навіть не обговорювали у межах групи, саме українське питання, зокрема позиція щодо війни в Україні й ставлення до Росії, значно вплинуло на відносини між країнами “Вишеграда”.
Напруга у відносинах між учасниками V4 відчувалася й до цього, зокрема через авторитарні методи правління угорського прем’єра Віктора Орбана. Проте остаточно відносини зіпсувалися у лютому 2022 року, коли Орбан не засудив російську агресію і продовжував підтримувати активні контакти з Москвою, натомість фактично поставивши на паузу відносини з Києвом. Натомість, коли до угорського голосу приєдналася Словаччина після перемоги на парламентських виборах восени минулого року партії SMER Роберта Фіцо, стало зрозуміло, що група розділилася навпіл і переживає глибоку кризу. З боку польських і чеських лідерів навіть почали звучати думки щодо сенсу подальшого існування V4. Такі думки озвучив торік президент Чехії Петр Павел, а вже в цьому році – глава польського уряду Дональд Туск.
Зрозуміло, що ніхто не буде ліквідовувати структуру, якій уже майже 25 років і яка хоч і залишається неформальною, але має вже свою інституційну здатність, зокрема Міжнародний Вишеградський фонд з цікавими і важливими проєктами. Оскільки у питаннях геополітики та безпеки країни V4 об’єднує зараз небагато, вони намагатимуться акцентувати увагу на регіональній співпраці, де буде менше політики, а більше – транскордонної й економічної співпраці.
ПОЛЬСЬКЕ ГОЛОВУВАННЯ У V4: УНИКАТИ ГОСТРИХ ТЕМ
Варшава усвідомлює усю складність головування в об’єднанні країн, де ставлення до Росії, війни в Україні й регіональної безпеки суттєво відрізняються. Відтак, Польща 1 липня розпочинає своє річне головування під гаслом «Повернення до коріння» (Back to Basics), де основна увага приділятиметься фундаментальним положенням, на яких створювалася група: свобода, права людини, верховенство права та залучення до процесу європейської інтеграції й співпраці заради безпеки в Європі.
У МЗС Польщі повідомили, що трьома пріоритетами головування будуть підвищення добробуту громадян чотирьох країн, зокрема покращення багатовимірної безпеки; розвиток інфраструктурних зв’язків і транспортного сполучення між країнами V4; дії, спрямовані на розкриття потенціалу співпраці між країнами. При цьому, як зазначають у Варшаві, елементом, нерозривно вплетеним у три пріоритети Польського головування у V4, буде підтримка України, яка бореться за незалежність проти російського агресора.
Попри бажання Польщі тримати у полі зору питання війни в Україні і надавати усіляку підтримку Києву в протидії російському агресору, у Варшаві не приховують того, що учасники V4 мають різні погляди як на підтримку України, так і на ставлення до Росії. Тому можливості Польського головування в цьому квартеті у контексті підтримки України у Варшаві вважають обмеженими. Через це акцент головування в українських питаннях робитиметься на темах, які не є суперечливими для усіх країн “четвірки”. Зокрема, йдеться про розвиток транспортних шляхів, передачу досвіду регіонів у процесі трансформації, забезпечення освіти дітей українських біженців у країнах V4.
Хоча Польща навряд чи може вплинути на позицію нинішнього керівництва Угорщини й Словаччини на війну в Україні і ставлення до Росії, але Варшава усе ж намагатиметься діяти у сфері протидії російській агресії, зокрема реалізовуючи завдання щодо підвищення обізнаності у суспільствах країн Вишеградської групи стосовно протидії дезінформації.
Через напружені стосунки між лідерами V4 Польща не поспішає з визначенням дат самітів “Вишеграда” на найвищому рівні, звертаючи увагу, що вони можуть скликатися у відповідь на актуальну політичну ситуацію. Станом на сьогодні у програмі Польського головування у V4 заплановано низку експертних зустрічей, семінарів і конференцій, пов’язаних із пріоритетними напрямками, а також зустрічей на рівні міністрів.
Навряд чи головування Польщі у Вишеградській групі на сьогодні є надзвичайно важливим пріоритетом для Варшави. Особливо у світлі підготовки украй важливого як для Польщі, так і для України Польського головування в Раді ЄС у першій половині наступного року. За іронією долі Польща прийматиме головування у Європейській Раді в Угорщини, від якої нічого доброго в українському контексті сподіватися не варто.
На долю Польського головування в ЄС випаде завдання заповнити прогалини і надолужити згаяне після головування Будапешта в Раді ЄС. Утім, нинішнє головування Польщі у V4 також не варто сприймати лише як символічний ритуал без доданої вартості, адже відкладаючи вбік політичну складову, Польща може багато зробити для України у межах групи, наприклад у гуманітарній сфері, що в умовах війни також є дуже важливим чинником. Крім того, у Польщі точно є важіль скликати позачергові саміти західних сусідів України у межах “Вишеграда”, а чи скористається цим Варшава і якою мірою – це вже питання часу.
