Олександр Ткаченко
Останнім часом у медійному просторі активно обговорюється питання можливого припинення вогню між Україною та Росією. Кремль просуває наративи про те, що Захід нібито примушує Київ до капітуляції, проте реальність зовсім інша. Україна та США не перебувають у стані війни чи конфлікту між собою, а тому не може бути й мови про капітуляцію. Насправді, Україна отримує підтримку, оскільки бореться за демократичні цінності, які є спільними для всього цивілізованого світу.
Кремлівські маніпуляції та фіктивні успіхи
Російська пропаганда намагається створити враження про нібито «перемоги» на фронті, значні втрати України та стабільність власної економіки. Водночас Москва висуває нереалістичні вимоги щодо перемир’я, що свідчить про її неготовність до реального припинення бойових дій. Володимир Путін використовує тактику затягування часу, втягуючи Україну та її союзників у безрезультатні дискусії, як це було у випадку з Мінськими угодами. Кремль навмисно саботує дипломатичний процес, висуваючи складні та неприйнятні умови ще до припинення вогню.
Будь-які поступки агресору лише тимчасово заморозять конфлікт і призведуть до нових атак. Тиск на Росію та ослаблення її військового потенціалу – єдиний шлях до забезпечення безпеки України.
Російська дипломатія як інструмент маніпуляцій
Недавня ситуація з американським спецпредставником Стівом Уіткоффом показала, що Кремль використовує навіть дипломатичні зустрічі для демонстрації зневаги. Путін змусив його чекати 8 годин, зустрічаючись з Олександром Лукашенком замість обговорення перемир’я. Це був показовий жест, що вказує на бажання Росії диктувати власні умови і використовувати будь-які мирні ініціативи для своєї вигоди.
Спрямований Путіним лист із вимогами щодо перемир’я демонструє його намагання отримати переваги ще до офіційних переговорів. Москва хоче створити умови, за яких вона зможе перегрупувати свої війська та підготувати новий етап війни, згодом звинувачуючи Україну у зриві домовленостей.
Україна – незалежний гравець міжнародної політики
Попри всі намагання Кремля дискредитувати підтримку США, Україна залишається незалежним суб’єктом міжнародної політики. Співпраця з Вашингтоном – це партнерство, а не підпорядкування. Будь-які домовленості ухвалюються на основі національних інтересів, а не тиску з боку союзників.
Україна не прийме умови, які підривають її незалежність. Усі переговори мають базуватися на реальних заходах безпеки, які дозволять нашій країні відновити військову міць і стримати можливу нову агресію.
США підтримують Україну через власні інтереси
Допомога Заходу спрямована не лише на підтримку України, а й на знищення загрози з боку Росії, що вигідно США та Європі. Капітуляція України стала б поразкою для всього демократичного світу, тому цей сценарій невигідний нікому, окрім Кремля.
Україна не капітулює – вона формує власну безпекову політику, співпрацюючи з союзниками. Вона не йде на «невигідні умови», а пропонує конкретні кроки до миру, де головний акцент – захист громадян, а не поступки агресору.
Світ бачить справжню природу російської агресії, і жодні маніпуляції Кремля не змінять того факту, що Україна воює не лише за власну свободу, а й за стабільність усієї Європи.
