Чим обернеться пропозиція прибрати зі списку обов’язкових для старшокласників фізику, хімію, географію та біологію
Малопомітним для загалу є те, що ще рік тому частина закладів середньої освіти, які мали назву гімназія, стали ліцеями. А це видимі ознаки руху до масштабної реформи старшої школи, про яку заявляли ще з 2017 року.
Дебати про нові підходи до навчання тих учнів, які ось-ось мають вступати у доросле життя, помітно уповільнилися після початку повномасштабної війни. Втім Міністерство освіти та науки України вже чітко окреслило терміни запуску змін для старшокласників – з 2027 року. А з початку нового навчального року розпочнеться їх пілотування в окремих областях.
Які предмети для старшокласників залишатимуться обов’язковими? Чим відрізнятимуться академічні ліцеї від профільних? Де першими випробовуватимуть навчання десятикласників по-новому?
РЕФОРМА ПОТРІБНА, АЛЕ МАЛА ЗАРПЛАТА НЕ МОТИВУЄ ВЧИТЕЛІВ ПРАЦЮВАТИ У ШКОЛАХ
Всі, хто останні роки був дотичним до школи – діти, батьки й освітяни – впевнені, що реформувати середню освіту треба. Про це свідчать, зокрема, результати всеукраїнського дослідження про ставлення до змін у старшій школі, яке проводив Київський міжнародний інститут соціології у партнерстві зі Швейцарсько-українським проєктом DECIDE на запит Міністерства освіти. В ньому взяли участь понад 80 тисяч респондентів.
Схвалили реформу старшої школи 85% старшокласників і такий же відсоток батьків учнів 10–11 класів. Батьки учнів 5-6 класів, напевно, менше задумувалися про навчання дітей через кілька років, утім з них теж 78 процентів були за реформу старшої школи.
«Як мама двох дітей і вчителька англійської мови кажу, що навчання треба реформувати, – коментує Олена Запольська з Києва. – Учні завантажені надмірно вивченням багатьох предметів. Уже в середній школі дітям дуже складно без репетитора розібратися у завданнях з фізики та хімії, біології та математики.
З іншого боку, не вистачає кваліфікованих учителів, бо мало хто погоджується за 12-14 тисяч гривень на місяць викладати дітям, знервованим війною; ходити на заміни; розробляти плани і заповнювати дуже багато звітів; отримувати 200 грн за перевірку зошитів і 1200 за класне керівництво. У загальній сумі місячного прибутку оплата за щотижневу 21 педагогічну годину викладання – менш як 6 тис. грн. Вищі виплати – у тих, хто має десятиліття стажу і вищі категорії».
Загалом в Україні з 2017 року триває реформа «Нова українська школа» (НУШ), метою якої є побудова якісної сучасної конкурентоспроможної загальної середньої освіти. Нею передбачена нова структура: початкова школа (1-4 класи); гімназія (5-9 класи, базова освіта); академічний ліцей (10-12 класи, профільна освіта), пояснюють у Міносвіти. Навчання всіх учнів за програмами 12-річної повної загальної середньої освіти (ЗСО) має розпочатися 1 вересня 2027 року.
За попередніми напрацюваннями, в академічних ліцеях (10-12 класи) на кожній паралелі має бути не менш як чотири класи (100 учнів). Саме така мінімальна кількість дасть змогу обʼєднувати учнів у групи для вивчення різних предметів та додаткових курсів.
Ліцеї, за задумом, мають бути переважно відокремленими від початкових шкіл і гімназій. Утім громади мають право, за погодженням, вирішувати інакше. Всіх можуть об’єднати під одним дахом, наприклад, якщо велика відстань між закладами освіти або складні умови трансферу до них.
Скажімо, у Київській області є 69 громад. Прогнозується, що кількість учнів, які потенційно навчатимуться в ліцеях і професійних коледжах у 2030 році, — понад 77,2 тисячі (це минулорічні 4–6 класи). Тож попередньо заплановано, що у столичній області будуть діяти 114 академічних ліцеїв і 38 професійних коледжів, в яких діти здобуватимуть середню освіту.
БЕЗ ОБОВ’ЯЗКОВИХ БІОЛОГІЇ, ФІЗИКИ, ХІМІЇ, ГЕОГРАФІЇ – ПЕРЕВАГА ЧИ НЕДОЛІК
З 2027 року передбачено запровадження трирічної профільної середньої освіти (10–12 класи) за двома спрямуваннями: академічним – із поглибленим вивченням предметів і курсів для подальшого здобуття вищої освіти та професійним – орієнтованим на здобуття професії згідно з потребами ринку праці. Якщо казати спрощено: академічні ліцеї готуватимуть майбутніх абітурієнтів, а професійні – тих, хто більше тяжіє до практичних занять. Пілотні ліцеї у кількох областях запрацюють уже з нового навчального року.
Чим відрізнятиметься навчання у реформованих закладах старшої школи від нинішнього? В академічних ліцеях учні зможуть обирати профілі та предмети для поглибленого вивчення, а також ті предмети / курси, які їм цікаві чи потрібні, пояснюють у Міністерстві освіти і науки України. Обов’язковим буде все, що пов’язано з українською та англійською мовами; українською літературою; історією України; математикою; фізичною культурою та предметом «Захист України».
Такий список обов’язкових уроків для старшокласників викликає дискусії. Лариса Романишин, яка минулого року ввійшла у топ-10 переможців премії для вчителів Global Teacher Prize Ukraine, вважає, що запропонована реформа старшої школи в Україні відкриває нові можливості для учнів, проте вона також має свої недоліки.
Вчителька хімії, фізики та біології Сколівського закладу загальної середньої освіти І-III ступенів №2 Львівської області, яка починала свою кар’єру як інженер-хімік, серед позитивних аспектів реформи старшої школи виділяє можливість учнів обирати предмети, які відповідають їхнім інтересам і кар’єрним планам. «Це може підвищити їхню мотивацію і бажання вчитися, сприяти розвитку їхньої самостійності. Учні, які вивчають саме те, що їм цікаво, більш охоче залучаються до навчального процесу та досягають кращих результатів», – коментує досвідчений успішний педагог.
Починаючи з 10-го класу, у 14-16-річних дітей, тільки формується розуміння багатьох складних взаємозв’язків і знань. Тому відсутність у старшій школі таких обов’язкових предметів, як біологія, фізика, хімія та географія, Лариса Романишин вважає серйозним недоліком. «Ці дисципліни забезпечують учням фундаментальні знання, відіграють ключову роль у розвитку логічного мислення та розумінні складних процесів, – упевнена вчителька. – Вони навчають учнів аналізувати великі масиви інформації, робити висновки і формулювати гіпотези. Якщо учні не отримають базових знань у цих галузях, це може призвести до недостатньої підготовленості до викликів сучасного життя. Це може призвести до генерації покоління, яке буде менш обізнане у питаннях, що стосуються здоров’я, навколишнього середовища та технологій».
А в перспективі це призведе до дефіциту кваліфікованих фахівців, що уповільнить технологічний прогрес та інновації, каже Лариса Романишин. І це зробить Україну менш конкурентоспроможною у світі, нездатною ефективно реагувати на глобальні виклики.
«Можливо, варто переглянути підходи до обов’язкових предметів, – резюмує одна з кращих вітчизняних учителів Лариса Романишин. – Важливо, щоб учні отримували не лише свободу у виборі предметів, але й базові знання, які будуть корисними в майбутньому».
Прислухатися до Лариси Романишин спонукає те, що проєкт дослідження гідрогелів в умовах мікрогравітації, виконаний її учнями став найкращим серед українських пропозицій, який обрало минулого року для втілення NASA – Національне агентство США з аеронавтики і дослідження космічного простору. А цьогоріч у космосі буде втілена наукова розробка вже другої команди учнів Лариси Романишин.
Тим часом Олександр Думишинець, вчитель ІТ (інформатики) з Києва, теж фіналіст загальнонаціональної премії для українських вчителів Global Teacher Prize Ukraine 2024, підтримує рішення не робити фізику, хімію, біологію та географію обов’язковими для всіх учнів, адже не кожному вони потрібні в майбутній професії.
«Якщо учню необхідна фізика, він обере відповідний профіль. Якщо я планую кар’єру в STEM-галузі, ці предмети будуть у моєму навчальному плані, – пояснює свою позицію співрозмовник. – Але якщо мене цікавлять гуманітарні науки, мистецтво чи креативні індустрії, то чи потрібні мені фізика чи хімія у великому обсязі?»
Пан Думишинець вважає чітко розподілену структуру навчання, коли є обов’язкові предмети, профільні дисципліни та предмети за вибором, важливою перевагою пропонованих змін у старшій школі. «Це означає, що я можу наповнити свою освіту так, як мені справді цікаво і потрібно, отримуючи базові знання та водночас поглиблюючи ті сфери, які будуть корисні для мого майбутнього. Це сучасний підхід до навчання, який допомагає уникнути перевантаження непотрібним».
УЧЕНЬ НЕ ПОВИНЕН ЇХАТИ У ЛІЦЕЙ ДАЛЬШЕ 30 КМ
У затверджених у жовтні минулого року Міністерством освіти і науки «Концептуальних засадах реформування профільної середньої освіти (академічні ліцеї)» зазначено, що учні, поблизу домівок яких не буде таких навчальних закладів, повинні мати можливість доїжджати на навчання і/або жити в пансіонах при ліцеях.
Відстань від місця проживання до місця навчання має відповідати правилу «золотої години» і не перевищувати 30 км. Якщо більше – ліцеїсти не повинні кататися щодня, а мають проживати в пансіоні.
Декларується, що мережа ліцеїв у громадах має бути такою, щоб на доступній відстані кожен старшокласник міг обрати свій напрямок із трьох основних. Природничі науки, технології, математика, інженерія – це STEM (S – science, T – technology, E – engineering, M – mathematics). Другий блок – українська та іноземні мова і література. І суспільно-гуманітарний кластер: історія, правознавство, психологія тощо.
Визначати профілі ліцеїв мають заклади освіти, проте департаменти освіти в областях повинні стежити за збалансованістю всіх напрямків. При цьому варто не забувати, що забезпечити вибір профілів треба не тільки міським учням, а й старшокласникам із сіл.
Уже визначилися, що у новому навчальному році старшокласники зможуть навчатися за 12-річною системою, в ліцеї «Європейська освіта» у Кропивницькому. Цей навчальний заклад бере участь у пілотному проєкті реформи «Нова українська школа» (НУШ), який передбачає три роки навчання у старшій школі замість поки що звичних двох.
У рамках експерименту в 2025 році планують набрати два 10-ті класи з різних навчальних закладів. Загалом планують 12-річне навчання у цьому ліцеї для 52 учнів.
Наприклад, на реалізацію експерименту, за даними управління освіти міськради, у школах Кропивницького у 2025 році передбачено 19 мільйонів гривень субвенції. З них 10 мільйонів спрямують на ліцей «Європейська освіта». Решту розподілять між усіма іншими школами міста.
Проте ще залишається немало запитань без відповідей. Ще немає, скажімо, офіційно напрацьованих механізмів щодо програм і термінів навчання вже у вишах тих студентів, які одночасно прийдуть в аудиторії: після 11-річного і 12-річного шкільного навчання. Досі немає детальних умов участі школярів у пілотному проєкті, старт якого заявлено на нинішній рік. Пояснення обіцяють надати навесні, під час профорієнтаційної кампанії у школах.
