Конфлікт в Україні, що набирає нових обертів, став важливим інструментом для підтримки авторитарного режиму Володимира Путіна. Цей збройний конфлікт став основою його політичної легітимності. Коли бойові дії завершаться, Путін опиниться перед непростим вибором: продовжити агресивну стратегію чи запропонувати нову концепцію, яка б пояснювала його дії. Вірогідно, що це пояснення не базуватиметься на демократичних принципах, а скоріше спиратиметься на авторитарні ідеї. Диктаторські режими часто використовують зовнішні загрози або внутрішніх ворогів для зміцнення своєї влади. Однак режим Путіна не відповідає класичній моделі “диктатур розвитку”, пише Панорама Українських Подій.
Для Путіна завершення війни означатиме не лише ліквідацію військових підрозділів, а й необхідність реформування економічної системи. Він має дати відповідь своїм громадянам, чи були жертви на полі бою виправданими. Це питання стосується не лише звичайних громадян, але й його прихильників. Більше того, для відновлення економічної стабільності та покращення умов життя в країні знадобляться значні інвестиції. У цьому контексті війну можна порівняти з хронічним алкоголізмом, адже організм країни деградує на всіх рівнях: економічному, демографічному та військовому. Раптове завершення конфлікту може мати серйозні наслідки.
Виділяють два основні сценарії, які можуть визначити, як Росія шукатиме вихід із цієї ситуації. Перший сценарій передбачає виснаження режиму Путіна, що може призвести до його капітуляції, якщо він не знайде виходу з існуючої кризи. Другий сценарій полягає в укладенні реалістичних мирних угод, але лише в момент наближення до остаточного колапсу. Для прискорення цього процесу важливо посилити тиск, зокрема економічний та військовий, шляхом надання зброї Україні.
Путін сподівається, що зможе пережити цю кризу, вважаючи, що Україна, Європа та Захід втомляться від війни. Однак його логіка не захистить його від наслідків власних дій, адже він продовжує думати: “сьогодні помреш ти, а завтра я”. Висловлювання Дональда Трампа про те, що “Путін втомився від війни”, можуть свідчити про нерозуміння реальної ситуації або навіть про наявність інформації, що підтверджує відчай Путіна.
В даний момент Україна, Франція, Німеччина, Великобританія та інші країни намагаються донести до Трампа, що Путін не має наміру швидко завершити війну без додаткового тиску. Однак складається враження, що Трамп або заперечує цю реальність, або не здатен її усвідомити. Вкрай важливо продовжувати зусилля, аби привернути його увагу до поточної ситуації, адже мирні переговори, ініційовані ним, не матимуть успіху, поки Путін матиме можливість вести бойові дії. Американський президент може скоротити терміни цієї можливості, рятуючи тисячі життів, проте наразі його дії виглядають недостатньо рішучими та ефективними.
