Український рапс стабілізує німецьку переробну галузь
На тлі зростання цін на олійні культури в Європі Україна забезпечує стабільні поставки рапсу для німецьких переробних підприємств. За даними на 11 березня 2026 року, український врожай минулого року активно експортувався до Німеччини за цінами 515-520 євро за тонну з урахуванням вмісту олії. Ці поставки дозволяють німецьким заводам підтримувати безперервне завантаження потужностей саме в період високих ринкових цін на ріпакову олію, яка сягає 1145-1160 євро за тонну. Географічна близькість України значно знижує логістичні витрати та ризики для європейських партнерів порівняно з постачанням з віддалених ринків.
Експортні обсяги українського рапсу значно скоротилися: за період липень-лютий 2025/26 маркетингового року Україна експортувала близько 1,5 млн тонн насіння, що майже вдвічі менше порівняно з аналогічним періодом попереднього сезону. Додатково приблизно 1,1 млн тонн у перерахунку на насіння було використано через експорт ріпакової олії. Загальний врожай становив близько 3,2 млн тонн, тож на внутрішньому ринку залишається лише близько 600 тисяч тонн. Це робить українську сировину дефіцитним та цінним ресурсом для європейських покупців.
Німецькі переробники отримують від українських поставок не лише сировину, а й можливість уникнути простоїв виробництва під час сприятливої ринкової кон’юнктури. Коли вартість кінцевої продукції зростає, доступ до стабільних поставок рапсу безпосередньо покращує економіку переробки. За таких умов український напрямок постачання стає стратегічно важливим для підтримки конкурентоспроможності німецької ріпакової галузі, яка є однією з ключових у Європі.
Криза на окупованому залізорудному комбінаті
На тимчасово окупованих територіях Запорізької області спостерігається різке погіршення умов праці на колишньому Запорізькому залізорудному комбінаті. Працівники підприємства, розташованого за 25 кілометрів від окупованого Дніпрорудного, повідомляють про системні затримки виплати заробітної плати, що тривають по кілька місяців. Керівництво комбінату скасувало премії за важкі умови праці, хоча робітники продовжують працювати без належної вентиляції та з порушенням нормативних робочих годин.
За даними місцевих джерел, адміністрація підприємства пояснює фінансові проблеми збитками від обстрілів, однак самі керівники не демонструють ознак економії. Працівники звертають увагу на те, що керівництво залізорудного комбінату роз’їжджає на нових іномарках та носить модний одяг, тоді як шахтарі та їхні сім’ї страждають від відсутності своєчасних виплат. Така ситуація викликає обурення серед колективу, який працює практично без відповідної матеріальної компенсації за складні умови праці.
Погіршення ситуації на промислових підприємствах на окупованих територіях свідчить про системну кризу в управлінні та логістиці, яку не змогли вирішити окупаційні адміністрації. Відсутність прозорості у фінансових потоках та ігнорування інтересів працівників стають характерними рисами господарської діяльності на цих територіях, що контрастує з розвитком легального українського аграрного експорту.
Московський бізнес втрачає мільярди через збої інтернету
У Москві протягом останніх п’яти днів спостерігаються масові збої в роботі мобільного інтернету, що призводить до значних економічних втрат. За попередніми оцінками, сукупний збиток московських компаній від перебоїв з інтернет-зв’язком сягає 5 мільярдів рублів, причому середньодобові втрати становлять близько 1 мільярда рублів. Найбільше постраждали сервіси таксі, каршерінгу, кур’єрської доставки та роздрібної торгівлі, де бізнес-процеси залежать від стабільного доступу до мережі.
Відсутність мобільного інтернету миттєво паралізує розподіл замовлень, можливість використання геолокаційних даних та безготівкові розрахунки. Ситуація з перебоями інтернету в Москві демонструє вразливість інфраструктури навіть у найбільшому російському мегаполісі та свідчить про системні проблеми з технічним обслуговуванням телекомунікаційних мереж. Компанії готуються до подальшого зростання операційних ризиків, що створює додаткове навантаження на економіку столиці.
Ці збої викликають занепокоєння серед бізнес-спільноти, оскільки сучасна сервісна економіка Москви критично залежить від цифрової інфраструктури. Проблеми з інтернет-зв’язком можуть мати далекосяжні наслідки для інвестиційного клімату та конкурентоспроможності міста, особливо в умовах геополітичної напруженості та санкційних обмежень.
Вірменія поглиблює партнерство з ЄС, зменшуючи залежність від Росії
10 березня 2026 року прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян провів зустріч у Парижі з президентом Франції Емманюелем Макроном, обговоривши поглиблення двосторонніх відносин у політичній, економічній та інфраструктурній сферах. Сторони акцентували увагу на розвитку партнерства Вірменії з Європейським Союзом через спільні ініціативи та підкреслили важливість миру та стабільності на Південному Кавказі. Ця зустріч стала черговим кроком у стратегічному переорієнтуванні Вірменії на європейський вектор розвитку.
В останні роки Вірменія послідовно зменшує економічну та політичну залежність від Росії, що стало особливо помітним після конфлікту з Азербайджаном у 2020-2023 роках. Уряд Нікола Пашиняна критикував російські гарантії безпеки та фактично вийшов з Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ). Паралельно Єреван розпочав процес зближення з ЄС, реалізуючи угоду про всебічне та посилене партнерство, яке передбачає реформи державного управління, боротьбу з корупцією та гармонізацію законодавства.
Зустріч у Парижі підтверджує тенденцію до посилення західного впливу в регіоні та ослаблення традиційних позицій Росії на Південному Кавказі. Вірменія розглядає співпрацю з ЄС як альтернативний шлях до модернізації економіки та забезпечення довгострокової безпеки. Ці геополітичні зрушення мають важливе значення для балансу сил у регіоні та можуть відкрити нові можливості для співпраці з Україною та іншими європейськими країнами.
