Інвестиційний імідж і перший практичний бар’єр
Грузія протягом років формує репутацію відкритої та дружньої до бізнесу юрисдикції, позиціонуючи себе як регіональний інвестиційний хаб між Європою та Азією. Ліберальне податкове середовище, спрощені регуляторні процедури та політичні заяви про підтримку іноземного капіталу залишаються ключовими елементами цього образу.
Однак для багатьох іноземних підприємців перший практичний крок — відкриття корпоративного банківського рахунку — перетворюється на суттєву перешкоду ще до старту операційної діяльності.
За словами інвесторів, процедури у найбільших банках країни дедалі частіше нагадують тривалий комплаєнс-процес без чітких строків і прогнозованого результату. Це фактично блокує запуск бізнесу на початковому етапі, незалежно від галузі чи масштабу запланованих інвестицій.
Комплаєнс без логіки послідовності
Суть проблеми, за оцінками підприємців, полягає не у самому фінансовому контролі. Більшість визнає необхідність жорстких процедур AML та KYC, особливо в умовах глобального санкційного середовища. Ключова претензія стосується логіки та послідовності вимог, які висувають банки.
Фінансові установи очікують підтвердження джерел капіталу, економічної присутності в Грузії, наявності офісу, персоналу, контрактів і ділової активності.
Водночас без відкритого банківського рахунку інвестор не може орендувати офіс, офіційно найняти співробітників, здійснювати платежі чи демонструвати фінансові обороти. Таким чином, виконання банківських вимог стає технічно неможливим на старті.
Замкнуте коло для нового бізнесу
Ця ситуація формує класичне замкнуте коло: без рахунку немає бізнесу, а без бізнесу — немає рахунку. Для нових компаній, які лише планують вихід на грузинський ринок, така модель створює системний ризик ще до ухвалення інвестиційного рішення.
Частина підприємців змушена заморожувати проєкти або переносити їх до інших юрисдикцій, де існують поетапні механізми входу на ринок.
У результаті країна втрачає потенційні інвестиції без гучних скандалів чи публічних конфліктів — капітал просто мігрує туди, де банківська інфраструктура більш адаптована до стартових фаз бізнесу.
Позиція банків і очікування інвесторів
Зі свого боку банки пояснюють обережність регуляторним тиском, санкційними обмеженнями, репутаційними ризиками та необхідністю відповідати міжнародним стандартам боротьби з відмиванням коштів. У цих умовах фінансові установи мінімізують будь-які потенційні ризики ще на етапі онбордингу клієнта.
Інвестори наголошують, що не вимагають винятків із правил, але очікують зрозумілий і поетапний механізм входу — з можливістю відкриття умовних рахунків, прийняття попередніх договорів і чітко сформульованими критеріями ухвалення рішень.
На цьому тлі дедалі частіше звучить стратегічне питання: якщо ключові банки країни очікують «готовий бізнес» ще до відкриття першого рахунку, наскільки грузинська фінансова система реально готова до залучення нових іноземних інвестицій у конкурентному глобальному середовищі.
