Якщо все складеться, цьогоріч матимемо зернових і зернобобових на 7,6% більше, ніж торік
З приходом календарної в Україні настала й метеорологічна весна – традиційно відповідальна пора для аграріїв. Ось-ось розпочнеться посівна. Поки що селяни і профільні чиновники та експерти налаштовані відносно оптимістично – цьогоріч прогнозується збільшення валового виробництва продукції рослинництва на 3,4% порівняно із 2024-им, передовсім через очікування кращих врожаїв зернових та зернобобових. Стан озимих посівів і ситуація з матеріально-технічним забезпеченням агровиробників перед виходом у поле навесні прогноз наразі підтверджують. Головне, аби не було додаткових воєнних ризиків та, звісно ж, щоб погода не підвела…
ЩО ВІДОМО ПРО СТАН ОЗИМИХ
Площі під озиминою в Україні зараз трохи менші, ніж свого часу засіяли під урожай 2024 року. Осінь не надто балувала аграріїв дощами, тож багато хто сіяти не ризикнув, сподіваючись на кращі умови для посівної навесні. Але загалом ситуація не критична.
Приміром, озимий клин пшениці, за даними Держстату, – майже 4,4 мільйона гектарів проти понад 4,7 мільйона гектарів роком раніше, ріпак посіяли на 1,1 мільйона гектарів, тоді як восени 2023-го – 1,25 мільйона. Зате озимого ячменю маємо трохи більше – 611 тисяч гектарів проти 573 тисяч гектарів минулого сезону. Озимого жита традиційно небагато – як і торік, приблизно 70 тисяч гектарів.
«Восени 2024 року було мало вологи в ґрунті, що суттєво ускладнило проведення осінньої посівної та призвело до скорочення посівних площ, в першу чергу, під ріпаком. Однак таке скорочення не впливає на продовольчу безпеку країни», – пояснює в коментарі Укрінформу керівниця аналітичного відділу Українського клубу аграрного бізнесу Світлана Литвин.
Окрім проблем із дощами восени та малосніжної зими, агрометеорологічні умови, за оцінками фахівців, дотепер були сприятливими для розвитку озимих. На 77% обстежених полів рослини увійшли в зиму в ідеальному та хорошому стані, на 20% – в задовільному. Лише на 3% площ рослини не встигли як треба розвинутися. За попередніми оцінками, зимові місяці не мали надто вплинути на стан посівів – сильних морозів не було, крижана кірка на полях не утворювалася.
«Наразі всі озимі культури перебувають у стані зимового спокою, і можна стверджувати, що перезимівля була відносно вдалою. Але спостерігається недостатня кількість вологи в орному шарі ґрунту і було б непогано, якби перед посівною ще пройшли дощі», – каже Литвин.
СКІЛЬКИ РОЗРАХОВУЮТЬ ПОСІЯТИ ЯРОВИНИ
Справді, найбільші сподівання селян зараз – на весняний дощ, адже життєдайної вологи потребують не лише посіви, що поступово пробуджуються від зимової сплячки, а й насіння, яке ляже в ґрунт навесні. Врожайність від цього ой як залежить.
Як, звісно ж, і від засіяних площ. Щодо завдань на весняну посівну, то загалом очікується збільшення посівів пшениці – приблизно на 400 тисяч гектарів порівняно з попереднім сезоном. І за сприятливих погодних умов можемо розраховувати на загальний врожай цієї культури у понад 22 мільйони тонн (що відповідає минулорічним показникам), а за суперсприятливих – і на 24-25 мільйонів тонн, тобто на 2-3 мільйони тонн більше. Тож, зважаючи на очікуваний рівень загальносвітового виробництва цієї культури й попередні цінові прогнози, аграрії можуть непогано заробити.
Після нетривалого спаду, пов’язаного із випливами війни, повертається інтерес до кукурудзи. Очікуване збільшення посівних площ – на 14%. А ось посіви інших зернових і зернобобових дещо скоротяться. Трохи менше посіють технічних культур – передовсім, соняшника і сої.
Світлана Литвин, оцінюючи ймовірні зміни у структурі посівів, окреслює дві основні тенденції:
1. Скорочення посівних площ під соєю.
«У 2024 році Україна мала рекордні посіви цієї культури. Але негативна цінова тенденція не принесла очікуваного фінансового результату, що і призведе до скорочення посівних площ», – пояснює експертка.
2. Зростання/відновлення посівних площ під кукурудзою.
«З початком війни в умовах обмеженої експортної пропускної здатності було особливо важко експортувати кукурудзу, яка має високу врожайність. Однак зараз морським шляхом продукція експортується без перешкод, що дає надію аграріям безперешкодно експортувати вирощену продукцію і наступного маркетингового року», – вважає Литвин.
НА ЯКИЙ ВРОЖАЙ ОЧІКУЄМО
Тож загалом, за висновками науковців і аграріїв, прогнозоване на 2025 рік виробництво рослинницької продукції дозволить повністю забезпечити внутрішні продовольчі потреби України та зберегти експортний потенціал.
За словами директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академіка НААН Юрія Лупенка, цьогоріч очікується збільшення виробництва зернових і зернобобових культур до 60 мільйонів тонн, що на 7,6% перевищить торішні показники. А обсяги виробництва основних олійних культур, окрім соняшника, прогнозують найвищими за останні десять років.
«За прогнозами науковців Інституту, 2025-го очікується зростання виробництва ярих зернових на 18,9 %, включаючи кукурудзу – на 23,5 %, просо – на 21,2 %, сорго – на 20%, а також гречку – на 3,7 %. Обсяги виробництва олійних культур збільшаться по соняшнику (+2%) та сої (+2,3%). Водночас зменшаться по ріпаку на 13,1 % унаслідок змін кон’юнктури ринку», – деталізував академік Лупенко.
ЧИ НЕ ЗАВАДЯТЬ ПЛАНАМ ФІНАНСОВІ ТА МАТЕРІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ
Світлана Литвин нагадує, що в 2024/25 маркетинговому році вперше в умовах війни українські аграрії почали отримувати мінімальний прибуток за вирощені зернові та олійні культури.
«Сталося це завдяки налагодженню експорту морським шляхом, зменшенню перехідних залишків та зростанню ціни на внутрішньому ринку. Тобто тепер ціна на українському ринку відповідає світовим тенденціям. Саме завдяки цьому аграріям в переважній більшості вдалося підготуватися до весняної посівної, закупити всі необхідні ресурси та вже проводити підживлення озимих культур», – запевнила експертка.
Тих же, хто має обмежений ресурс для посівної – передовсім, дрібних фермерів і аграріїв, котрі працюють у наближених до лінії фронту районах, – обіцяють підтримати держава та її міжнародні партнери.
Нагадаємо, в Державному бюджеті на 2025 рік для підтримки аграріїв передбачили 6 мільярдів гривень. Одна з ефективних форм допомоги – фінансування 4 межах урядової програми «Доступні кредити 5-7-9%». Торік майже 9 тисяч агровиробників на пільгових умовах отримали загалом 47 мільярдів гривень. Майже 1000 господарств одержали позики вже цього року – загалом на 4,5 мільярдів гривень.
Міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль нагадав, що селяни також мають можливість придбати сільськогосподарську техніку, 25% вартості (без ПДВ) якої компенсує держава. В оновленому переліку – майже 12 тисяч одиниць техніки від понад 130 вітчизняних виробників.
«Держава продовжує підтримувати аграріїв, компенсуючи 25% вартості на придбання вітчизняної техніки. Це не просто цифри – це реальні можливості для наших фермерів оновлювати свої господарства, працювати ефективніше та розвивати агросектор», – наголосив урядовець.
Він уточнив, що до оновленого нещодавно списку додали понад 100 нових найменувань вітчизняної техніки.
Готові підтримати українських фермерів і у Продовольчій та сільськогосподарській організації ООН (ФАО).
«Щоб відповісти на виклики, у 2025 році ФАО планує підтримати 406 900 людей. Ми допоможемо фермерським родинам отримати необхідне насіння, відновити системи зрошення та зерносховища, забезпечити худобу кормами та покрити нагальні продовольчі потреби. Для реалізації цієї підтримки нам необхідно $53 мільйонів», – повідомили в організації.
Поміж проєктів, які вже втілюються, – програма надання агровиробникам 615 модульних зерносховищ ємністю 1000 тонн кожне. Сховища передадуть аграріям шести областей.
«Через повномасштабне вторгнення Україна втратила значну частину інфраструктури для зберігання зерна. Внаслідок цього фермери змушені шукати альтернативні способи зберігання, що часто призводить до значних післязбиральних втрат… Після проходження відбору кожен фермер отримає одне модульне зерносховище для власного господарства. Це допоможе безпечно зберігати більше 600 000 тонн зерна, зменшити післязбиральні втрати і стабілізувати агровиробництво», – пояснили у ФАО.
Звісно ж, ключовою проблемою для агросектору, як і для всієї української економіки та країни загалом, залишається продовження російської агресії. Поміж її негативних наслідків для АПК – те, що приблизно 4,5 мільйонів гектарів орних земель наразі залишаються під окупацією. А це – 17% усієї нашої ріллі. До того ж, іще 1,6 мільйона гектарів непридатні для використання через наближеність до районів бойових дій та забруднення вибухонебезпечними предметами.
Інша – не настільки глобальна, та все ж украй важлива проблема, – негативні сигнали від наших найближчих європейських сусідів, які продовжують противитися українському агроекспорту до ЄС. Зокрема, є ризики, що Європейський Союз може відмовитися в червні від дії автономних торговельних заходів. Тоді обсяги експорту нашої аграрної продукції до Євросоюзу, ймовірно, скоротяться із нинішніх 6 мільйонів тонн до 1 мільйона тонн. Що неабияк вдарить по кишенях аграріїв. Хоча це, може, й суттєво не позначиться на цьогорічному врожаї, але однозначно матиме негативний вплив на виробничі показники українського сільськогосподарського сектору в наступні роки.
