Представники німецької партії «Альтернатива для Німеччини» (AfD) планують у грудні 2026 року приїхати до Москви, щоб долучитися до підготовки тристороннього бізнес-форуму за участю Росії, США та Німеччини. Захід хочуть провести у 2027 році, а до його організації залучений Кирило Дмитрієв — спеціальний представник президента Росії та керівник Російського фонду прямих інвестицій.
Поки що йдеться лише про заплановану поїздку та захід на стадії підготовки. Немає підтвердженого списку компаній, остаточної програми чи укладених угод. Однак сама спроба перетворити контакт німецької політичної сили з Москвою на міжнародний майданчик для бізнесу має значення на тлі санкцій Європейського Союзу та збереження політичної й економічної ізоляції Росії через її агресію проти України.
Про намір представників AfD відвідати Москву 22 жовтня 2026 року повідомило російське видання EADaily. За поширеною інформацією, учасники підготовки розраховують також залучити ділові кола з Італії та Франції.
Зустріч, якої ще немає, але сигнал уже є
Потенційний форум відрізняється від звичайного партійного візиту тим, що його задум виходить за межі відносин між AfD і російськими чиновниками. У заявленому форматі мають перетнутися політичні представники, підприємці та російська сторона, яка шукає нові канали спілкування із Заходом.
Для Москви це створює можливість продемонструвати: навіть за умов санкцій західні політики й бізнесмени нібито готові обговорювати торгівлю, інвестиції та енергетику. Такий майданчик не скасовує обмежень і не означає відновлення комерційних зв’язків. Але він може зробити саму ідею нормалізації відносин публічною та політично прийнятнішою для частини аудиторії.
Ефект може виникнути ще до підписання будь-якого контракту. Анонс форуму створює контакти, привертає увагу потенційних учасників і переводить розмову від питання про ізоляцію Росії до питання про умови майбутнього повернення до торгівлі з нею. У цьому сенсі політична участь AfD надає економічному задуму додаткової видимості.
Водночас важливо не змішувати намір із результатом. Наразі невідомо, чи відбудеться грудневий візит, чи збереться форум у 2027 році, які компанії погодяться взяти участь і чи матимуть їхні представники повноваження для переговорів. Так само немає даних про конкретні домовленості між потенційними учасниками.
Енергетика як політичний важіль
AfD виступає за відновлення економічної співпраці з Росією, зокрема за повернення російських енергоносіїв на німецький ринок. Така позиція суперечить нинішній лінії ЄС, спрямованій на збереження тиску на Москву, доки триває її агресія проти України.
Якщо питання енергопостачання стане частиною ширшої дискусії на міжнародному форумі, воно вже не виглядатиме лише як внутрішньопартійна вимога AfD. До нього можуть бути прив’язані аргументи про ціни, конкурентоспроможність промисловості, інвестиції та доступ до російського ринку. Саме так комерційні інтереси здатні поступово перетворюватися на політичні вимоги.
Залучення підприємців із Німеччини, Італії та Франції додало б цій розмові загальноєвропейського виміру. У країнах ЄС різниться економічна залежність від Росії, а отже — і сприйняття витрат, пов’язаних із санкціями та розривом колишніх зв’язків. Спільна платформа могла б зробити ці відмінності помітнішими.
Європейська санкційна політика потребує згоди держав-членів. Сам форум не здатен автоматично змінити рішення ЄС, але він може створити простір, де заклики до послаблення обмежень звучатимуть разом із вимогами відновити торгівлю та енергетичні контакти. Для урядів це означало б додатковий політичний тиск під час продовження чинних санкцій або обговорення нових заходів.
Між лобізмом і припущенням
Поки немає підстав говорити про сформовану лобістську коаліцію чи доведену скоординовану операцію впливу. Участь у запланованій зустрічі сама по собі не свідчить, що всі потенційні учасники поділяють спільну політичну мету. Ризик має перспективний характер: якщо політики та бізнесмени, зацікавлені у відновленні торгівлі з Росією, почнуть використовувати один майданчик, їхні позиції можуть стати впливовішими.
Для Кремля міжнародний склад форуму був би важливий не лише через можливі угоди. Участь представників кількох західних країн дозволила б подати ініціативу як ширшу економічну розмову, а не як окремий контакт із німецькою партією. Це допомогло б Москві підтримувати образ Росії як майбутнього партнера для бізнесу — навіть без скасування санкцій і завершення дипломатичної ізоляції.
Для AfD поїздка стала б способом публічно посилити власну лінію на зближення з Росією. Партія отримала б міжнародний контекст для вимог переглянути санкційну політику та відновити доступ Німеччини до російських енергоносіїв. Для російської влади її участь, своєю чергою, була б сигналом про наявність у Німеччині політичних сил, готових говорити про повернення до економічної взаємодії.
Найчутливішим залишається питання часу. Повернення російських компаній до західних ділових дискусій до завершення війни проти України може створити враження, ніби економічну нормальність можна відокремити від політичних і безпекових наслідків агресії. Для України та європейських держав, які її підтримують, це означало б ризик поступового послаблення спільного тиску на Москву під впливом комерційних аргументів.
Поки що про зміну політики Німеччини, Франції, Італії чи Європейського Союзу не йдеться. Відомо лише про задум поїздки та підготовку форуму. Вирішальними стануть конкретні деталі: чи відбудеться грудневий візит, хто погодиться приїхати на захід 2027 року і чи перейде ініціатива від політичного сигналу до реальних переговорів. Саме тоді стане зрозуміло, чи був московський проєкт короткочасною акцією AfD, чи він справді стане каналом для повернення Росії до західного бізнесового порядку денного.
