Українська олійна галузь збільшує експорт до ЄС: ріпак, соя та соняшник забезпечують зростання виручки на 170%
Україна значно збільшує експорт олійних культур до країн Європейського Союзу, демонструючи стійкість аграрного сектора попри виклики війни. За даними на 2025-2026 маркетинговий рік, планується поставити 576 тисяч тонн ріпакової олії, що у 2,7 рази перевищує показники минулого періоду. З липня по лютий експорт цієї сировини вже зріс на 120%, а валютна виручка від нього скотилася на вражаючі 170%.
Європейські ринки збільшують залежність від української сировини
Основним споживачем української ріпакової олії стали Нідерланди, які отримують 39,29% від загального обсягу експорту. Німеччина імпортує 21,44%, а Словаччина – 13,13% цієї продукції. Саме ці три країни отримують найбільші додаткові обсяги української сировини для подальшої переробки та промислового споживання.
Іспанія та Італія залишаються ключовими покупцями української соняшникової олії. У першому півріччі минулого року вони імпортували цієї продукції на 356,9 мільйона доларів та 337,5 мільйона доларів відповідно. Це становить 12,88% та 12,18% від загального українського експорту соняшникової олії.
Польща зосередила на собі 63,97% українського експорту соєвої олії на суму 188,7 мільйона доларів. Українська продукція не лише заповнює потреби польського ринку, але й значно знижує ризик дефіциту ріпаку, який оцінювався щонайменше у 500 тисяч тонн.
Соняшник, соя та ріпак: динаміка експортних потоків
Навіть за очікуваного скорочення експорту соняшникової олії на 6,4% до 4,4 мільйона тонн Україна зберігає роль важливого постачальника для частини країн ЄС. Вищі світові ціни компенсують менші фізичні обсяги, підтримуючи стабільність виручки.
Соєвий напрямок демонструє особливу динаміку: у період з вересня по лютий виручка від експорту соєвої олії зросла на 19,3%, а від соєвого шроту – на 21%. Фізичні поставки шроту збільшилися на 38%, що розширює кормову базу для європейських тваринницьких комплексів.
Експорт ріпакового шроту показав ще більш вражаючі темпи зростання – фізичні обсяги збільшилися на 130%, а валютна виручка від нього зросла на 85%. Це свідчить про те, що українська переробна галузь генерує доходи не лише від основної продукції, але й від цілої лінійки суміжних товарів.
Стратегічне значення для продовольчої безпеки ЄС
Найнижчий за останнє десятиліття врожай соняшнику та скорочення посівних площ не підірвали роботу української олійної галузі. Активна переробка сої та ріпаку дозволила підтримати завантаження виробничих потужностей та стабільність поставок.
Для європейських країн українська олійна сировина трансформується з разового товарного потоку у стійке джерело постачання. Це особливо важливо в умовах, коли експортна виручка олійних культур продовжує зростати завдяки збільшенню переробки сої та ріпаку.
Українські аграрії та переробники демонструють здатність адаптуватися до складних умов, зберігаючи свою роль важливого ланцюга у глобальній продовольчій системі. Європа отримує не лише сировину, але й гарантії стабільних поставок, що має стратегічне значення для продовольчої безпеки регіону.
