28 вересня в Молдові відбудуться вибори, які мають вирішити, чи збережеться проєвропейський курс країни, чи вона знову опиниться в орбіті впливу Росії. Кремль протягом років намагається втримати контроль через фінансування партій, використання кримінальних мереж, церкви, інформаційні кампанії та корупційні схеми. Проте масштабні зусилля досі не принесли бажаних результатів.
Партія PAS лідирує в опитуваннях
За опитуванням CBS Research, проведеним 6–13 вересня, 29,7% виборців готові підтримати проєвропейську правлячу партію «Дія і солідарність» (PAS). На другому місці — проросійський «Патріотичний виборчий блок» (VER), яким керує соціаліст і колишній президент Ігор Додон, з 13,2%. Третє місце посідає «Наша партія» Ренато Усатого з 7,5%. Решта політичних сил, включно з блоком «Альтернатива», не долають виборчий бар’єр. Якщо такі результати підтвердяться на виборах, це стане серйозним ударом для планів Москви повернути Кишинів у сферу свого впливу.
Кремль переводить управління молдовським напрямком під контроль ФСБ
Після відставки Дмитра Козака куратором молдовського напряму став перший заступник керівника адміністрації президента РФ Сергій Кирієнко. Це означає перехід від керівництва військової розвідки (ГРУ) до ФСБ. За його планом, розробленим спільно з утікачем-олігархом Іланом Шором, вибори розглядаються як «спецоперація». У разі успіху Росія отримає антизахідний плацдарм на кордоні з ЄС та НАТО, що дозволить вести гібридну війну проти європейських держав та створювати додатковий тиск на Україну.
Фінансування партій і корупція як головні інструменти Кремля
ФСБ активно вибудовує агентські мережі, проводить інформаційні кампанії та забезпечує технічну підтримку проросійських сил. Центральну роль у фінансуванні та «координації» проросійських політичних проєктів відіграє Ігор Чайка, заступник голови «Россотруднічества». Молдовська розвідка повідомляє, що з початку 2023 року Москва витратила десятки мільйонів доларів на підкуп політиків та фінансування партій. У 2024 році віцепрем’єрка Крістіна Герасімов заявила, що Росія витратила майже €100 млн на спроби вплинути на президентські вибори та референдум щодо вступу до ЄС.
Проросійські партії та мережі Шора
Основними отримувачами російських коштів стали Ілан Шор, що переховується в Росії, а також Соціалісти Ігоря Додона і Комуністи Володимира Вороніна. Розслідування журналістів RISE Moldova та OCCRP у 2022 році довели, що фінансування соціалістів напряму координувалося з Москви, а сам Додон контактував із радниками адміністрації Путіна та офіцерами ФСБ. У березні 2025 року башкан Гагаузії Євгенія Гуцул була затримана у справі про фінансування структур Шора, а в серпні отримала 7 років ув’язнення. Водночас спецслужби зафіксували нові незаконні перекази на мільйони леїв.
Інформаційні кампанії та «технології впливу»
Москва використовує мережі Telegram, TikTok, Facebook та YouTube для поширення дезінформації про президента Майю Санду та PAS. За даними слідчих, створюються «ботоферми» й фальшиві медіа для дискредитації уряду. Кирієнко і його команда націлюються на невизначений електорат (близько 27%), щоб відтягнути голоси від PAS на користь проросійських проектів.
Підготовка до силового сценарію
За інформацією молдовських та західних аналітиків, Росія готує і «жорсткий варіант» розвитку подій. У матеріалі про вибори в Молдові як поле боротьби спецслужб наголошується, що Кремль планує масові протести, в яких можуть брати участь підготовлені групи, що проходили тренування в Сербії. Також відзначаються спроби залучити молдовських громадян за кордоном для «правильного голосування» та вуличних акцій.
Розрахунок Кремля на дестабілізацію після виборів
План Кирієнка–Шора передбачає масштабні протести незалежно від результату: якщо виграють проросійські сили — акції подадуть як «захист перемоги», якщо програють — заявлятимуть про фальсифікації. До організації залучаються проросійські діаспори, православна церква та «міжнародні спостерігачі» з крайніх правих і лівих сил у ЄС. За даними слідчих, вже накопичуються ресурси для довготривалих акцій протесту — від наметів і генераторів до готівки й криптовалютних переказів.
Ставки для Європи та України
Якщо Молдова зуміє вистояти перед спробами Кремля, це стане серйозною поразкою для російської стратегії не лише у країні, а й у ширшому контексті Східної Європи. Вибори 28 вересня та події після них визначать, чи залишиться Кишинів на європейському шляху, чи ризикує знову опинитися в епіцентрі російських гібридних операцій.
