Індія контролює витоки Інду, який забезпечує водою 80% сільськогосподарської сфери та гідроенергетики Пакистану.
Проблеми з розподілом води між Індією та Пакистаном — ще одна сторона протистояння між країнами. 23 квітня 2025 року індійський уряд призупинив дію договору про води річки Інд у відповідь на теракт в союзній території Джамму і Кашмір на півночі Індії. Це посилило давні побоювання пакистанців, що Індія спричинить у Пакистані повені або посуху. Індія контролює витоки Інду, який забезпечує водою 80% сільськогосподарської сфери та гідроенергетики Пакистану. Наслідки призупинення договору вже відчутні: в останні тижні пакистанські власті повідомляють про вихід з берегів річки Джелам, а індійські журналісти — про мілководдя річки Чинаб на території Пакистану.
Причина проблем
Витоки більшості річок у регіоні розташовані в Індії — через це Пакистан опинився у залежному становищі від сусіда, з яким у нього напружені відносини.
У вересні 1960-го Індія та Пакистан успішно завершили дев’ятирічні переговори: індійський прем’єр Джавахарлал Неру та пакистанський президент Мухаммед Айюб Хан підписали договір про води Інду. Під контроль Індії перейшли три східні річки з річкової системи Інду (Сатледж, Біас і Раві), а під контроль Пакистану — три західні річки: Джелам, Чинаб і сам Інд. Верхів’я всіх цих річок знаходяться в Індії. Однак індійська влада гарантувала, що не буде обмежувати доступ води на територію Пакистану — незважаючи на нерозв’язану суперечку щодо належності Кашміру.
Після вбивства індійських туристів бойовиками в квітні 2025 року влада Індії не тільки призупинила дію договору про води Інду, а й заявила, що хоче повністю позбавити Пакистан доступу до річок, що протікають територією обох держав. “Тепер індійська вода буде текти на користь Індії, зберігатися на користь Індії і використовуватися для прогресу Індії”, — заявив індійський прем’єр Нарендра Моді.
Циклічність проблем Пакистану
Кліматичні зміни та різкий ріст населення в останні десятиліття загострили ситуацію з водою в Пакистані. Посухи в регіоні все частіше чергуються з повенями. Це призводить до руйнувань і шкодить врожаям.
Посухи роблять сільськогосподарські землі непридатними для обробітку. Через це населення масово мігрує в міста, що у свою чергу провокує нестачу води вже там.
При цьому понад три чверті запасів прісної води Пакистану надходять з-за кордону — в основному з басейну річки Інд. У липні 2023-го індійська влада направила воду з річки Сатледж у Пакистан, сподіваючись таким чином впоратися з повінню, що почалася через аномальні опади, спричинені мусонами. Це призвело до масштабного затоплення врожаїв на пакистанських територіях. Тепер багато пакистанців бояться, що призупинення договору про води Інду зробить подібні випадки звичайною справою.
Інші конфлікти через воду
“Якщо війни цього століття велися через нафту, то війни наступного століття будуть вестися через воду”, — сказав у 1995-му єгипетський економіст і віце-президент Світового банку Ісмаїл Серагельдін.
За даними Тихоокеанського інституту досліджень у сфері розвитку, довкілля та безпеки, за всю історію людства було понад 1630 конфліктів, так чи інакше пов’язаних з водою. Більшість із них сталася саме у XXI столітті. Це пов’язано з тим, що у XX столітті глобальне споживання води зросло більш ніж удвічі відносно населення планети. Води просто не вистачає. Свою роль зіграли й кліматичні зміни.
Один із найбільших пов’язаних з водою конфліктів останніх десятиліть почався в регіоні Дарфур на заході Судану у 2003 році. Згодом він переріс у громадянську війну.
Вода часто стає приводом для конфліктів і в Центральній Азії, де країнам потрібно рясно зрошувати бавовняні та рисові поля, виробляти з води енергію та використовувати її на текстильних фабриках. В серпні 2023-го Киргизстан припинив подачу води в Казахстан, посилаючись на нестачу ресурсів через посуху. У відповідь казахські прикордонники почали довго оглядати фури з Киргизстану, спровокувавши скупчення машин із псуваними вантажами. Незабаром після цього казахська влада на короткий час фактично закрила кордон для транспорту з Киргизстану.
