На підконтрольну Україні територію вдалося повернути 1007 дітей, незаконно депортованих та переміщених Російською Федерацією.
«На сьогодні нам вдалося повернути на підконтрольну Україні територію 1007 дітей. До цієї групи входять діти, які піддалися депортації та примусовому переміщенню, а також ті діти, які були під ризиком депортації на тимчасово окупованих територіях і були вивезені, тобто порятовані місіями до вчинення злочину депортації, тобто до викрадення цих дітей», – сказала Герасимчук.
Вона зауважила, що повертати в Україну незаконно вивезених РФ дітей надзвичайно важко і до цього процесу залучені місії порятунку, які працюють разом із органами влади, громадськими організаціями, різними благодійними фондами.
«Це надзвичайно складно і ці місії надзвичайно ризиковані. Й Росія продовжує робити все, аби не віддати українських дітей. Але варто також говорити і про те, що на сьогоднішній день ми маємо і треті країни, які активно залучені до процесу повернення дітей», – сказала Уповноважена з прав дитини.
Вона нагадала про схвалене Спільне комюніке за підсумками Міністерської конференції з людського виміру Формули миру в Монреалі.
«Один із важливих таких пунктів, про який говорилося, це про продовження пошуку серед країн-посередників для переговорів із Російською Федерацією щодо повернення дітей додому. Але також ми вже точно можемо зазначити, що Катар, Ватикан, Південно-Африканська Республіка, Литва та Об’єднані Арабські Емірати вже взяли на себе зобов’язання щодо повернення наших українських дітей», – повідомила Герасимчук.
Вона наголосила, що «Росія всіляко ускладнює і унеможливлює процес моніторингу та пошуку українських дітей».
«Не лише тому, що вони їх постійно переміщують, приховують цих дітей, але і змінюють їм імена, прізвища, інколи дати народження, відправляючи їх на незаконне усиновлення або під опіку в російські сім’ї, що значно ускладнює пошук дитини. Також варто сказати, що на окупованих територіях України та в Російській Федерації міжнародні організації, такі як МКЧХ, не мають досі доступу до пунктів тимчасового розміщення, до дитячих будинків, до різних інтернатів, спеціалізованих шкіл чи інших медичних закладів, у яких росіяни також розміщують українських дітей. Також немає контролю жодної міжнародної інституції за процесом влаштування дітей зі статусом сироти та дітей, позбавлених батьківського піклування, українських, до російських сімей. І ця інформація не надходить», – сказала Герасимчук.
Вона зауважила, що про такі випадки Україна дізнається від різних джерел, «але саме РФ не звітує жодної інформації ані, звісно, Україні, ані жодній міжнародній організації».
Тому, наголосила уповноважена з прав дитини, сказати, що існує конкретний механізм відстеження й ідентифікації цих місць перебування українських дітей, не можна, оскільки Росія усіляко цьому перешкоджає.
«Україна має інформацію про щонайменше 19 тисяч 546 випадків. Це майже 20 тисяч незаконної депортації або переміщення українських дітей. Ця цифра базується на даних реєстру відомств щодо дітей, депортованих або примусово переміщених у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України. Зараз цей реєстр, який ми маємо, переходить у підпорядкування Міністерству юстиції. І ми сподіваємося, що це також допоможе нам ще краще упорядкувати цей реєстр і упорядкувати дані, які ми маємо», – повідомила Герасимчук, відповідаючи на запитання, про яку кількість незаконно депортованих українських дітей Росією.
Водночас вона наголосила, що реальна кількість депортованих українських дітей може бути значно вищою, але вона буде відома після деокупації українських територій.
Як повідомлялося, в канадському Монреалі завершилася дводенна тематична конференція щодо четвертого пункту української Формули миру «Звільнення полонених і депортованих осіб». У заході взяли участь представники близько 70 держав та міжнародних організацій. Його організували Канада та Норвегія як співголови робочої групи з реалізації цього пункту.
За підсумками Міністерської конференції з людського виміру Формули миру в Монреалі її учасники схвалили Спільне комюніке, ключовий аспект якого – узгодження Монреальського зобов’язання, покликаного сприяти поверненню всіх полонених і депортованих українців.
