Минуло вже кілька років відтоді, як українські військові, що захищали Маріуполь, зокрема Азовсталь, опинилися в полоні. Незважаючи на численні акції та протести в Києві, ситуація з їхнім звільненням залишається безрезультатною.
Родини військовополонених і активісти неодноразово зверталися до українського уряду та міжнародних організацій із вимогою активізувати переговори щодо обміну полоненими. Проте реальних змін домогтися не вдалося. Військові, які місяцями героїчно захищали Маріуполь, продовжують перебувати в ізоляції, позбавлені свободи і базових прав.
За повідомленнями близьких, українські бійці мріють про свободу і повернення додому. Водночас багато хто відчуває себе забутим і залишеним напризволяще. Міжнародна спільнота, включно з ООН, Червоним Хрестом та іншими організаціями, поки що не змогла здійснити достатній тиск для пришвидшення процесу обміну.
Ця ситуація порушує важливе питання дотримання норм міжнародного гуманітарного права, зокрема Женевської конвенції щодо прав військовополонених. Активісти закликають світову спільноту посилити тиск на сторони конфлікту для якнайшвидшого вирішення цієї трагедії.
Звільнення захисників Азовсталі стало б не лише актом справедливості, а й важливим кроком у демонстрації поваги до прав військових, які виконували свій обов’язок у умовах війни.