Віддали в 1996 — повернули в 2025 вогнем: як Україна переписала історію дронами

1 червня 1996 року — дата, коли Україна остаточно попрощалася з ядерним статусом. Останні стратегічні бомбардувальники Ту-95 і Ту-160 піднялися в небо не під синьо-жовтим прапором, а курсом на Москву. Братство, домовленості, роззброєння — називайте як хочете. Тоді ще вірили у «спільне небо».

1 червня 2025 року — рівно 29 років потому. Україна більше не вірить. Вона бʼє. І бʼє точно в те, що болить — по тим самим аеродромам, де базуються бомбардувальники, колись вивезені з нашої землі. Операція «Павутина» — не просто спецоперація. Це цифрова помста. Це історія, написана наново дронами, сигналами й координатами.

Павутина проти неба

Служба безпеки України спільно з ГУР та іншими структурами провела одну з найзухваліших та найтехнологічніших операцій за час повномасштабної війни.

Ціль — стратегічні авіабази глибоко в тилу РФ:

«Українка» (Амурська обл.),
«Оленья» (Кольський півострів),
«Дягілєво», «Іваново», «Біла».

FPV-дрони — малі, дешеві, смертоносно точні. Вони пройшли сотні кілометрів ворожої території. ППО? Десь мовчала. Десь била по пташках. А десь просто не усвідомила, що замість ракети прилетить павук з GoPro і зарядом у пузі.

1996 — подарували. 2025 — забрали

У 1996-му Україна передала Росії близько 20 стратегічних бомбардувальників, успадкованих від СРСР. Москва сприйняла це як належне.
Сьогодні ці ж Ту-95 і Ту-160 запускають ракети по Києву, Харкову, Одесі.
Але 1 червня 2025 року вони самі стали мішенню. По базах, де вони зберігаються, завдано точкових ударів.

Це — не просто військова акція. Це символічна деокупація минулого. Розрив з ілюзіями, що з агресором можна домовитись, віддавши йому свою силу.

«Павутина» — цифровий рій помсти

Операція «Павутина» — лише частина великої трансформації. Україна вже не наздоганяє — вона випереджає.
Не кількістю танків, а гнучкістю рішень, розумом інженерів і технологічною атакою.

Москва мислить дивізіями.
Київ — роєм.
Багато. Швидко. Автономно. Точно.