Очільник Пентагону Ллойд Остін вперше публічно зажадав від України не атакувати російські нафтопереробні заводи (НПЗ). Чим зумовлений цей сигнал з Вашингтону та чи можуть стратегічні союзники в обличчі США фактично вказувати офіційному Києву, якими засобами воювати з РФ, розбирався Фокус.
На слуханнях у комітеті Сенату зі збройних сил у середу, 10 квітня голова Пентагону заявив, що “США виявляться в набагато меншій безпеці”, якщо Росія досягне своїх цілей у конфлікті з Україною, оскільки це “надихне потенційних агресорів у всьому світі”. За його словами, президент РФ Володимир Путін робить ставку на те, що США здригнуться, кинуть своїх друзів і залишать Україну.
Також пан Остін дав зрозуміти, що зволікання зі схваленням допомоги Україні, спричинене скептичним ставленням частини республіканців до цього питання, загрожує національній безпеці США.
Американські демократи, нагадаємо, вже понад пів року намагаються переконати республіканців дати зелене світло багатомільярдному фінансуванню України та звинувачують опонентів у використанні українського питання у передвиборчій кампанії.
Однак із свіжих заяв Ллойда Остіна випливає, що демократів українська тема у контексті майбутніх виборів також хвилює. Так, голова Пентагону вперше публічно зажадав від Києва припинити удари безпілотниками по російським НПЗ
“Ці атаки можуть мати ефект доміно для глобальної енергетичної ситуації. Україні слід зосередитись на оперативних та тактичних об’єктах, удари по яких можуть безпосередньо вплинути на перебіг бойових дій”, — зазначив Ллойд Остін.
Принагідно зауважимо, що не далі як у березні західні ЗМІ вже повідомляли, що представники США начебто попросили українських колег не здійснювати атаки на нафтопереробні потужності на території Росії, побоюючись зростання світових цін на пальне. Президент Володимир Зеленський тоді підтвердив, що такі прохання дійсно були, проте зазначив, що в ударах були задіяні українські безпілотники, а не західна зброя. “Ніхто не може сказати нам, що ми не можемо їх використати”, — сказав тоді Зеленський.
Свіжі ж заяви пана Остіна на Банковій не коментували. Натомість голову Пентагона розкритикували республіканці. Зокрема, як повідомляє агентство Bloomberg, сенатор Том Коттон звинуватив Білий дім у спробах завадити “ефективним діям України з політичних міркувань”. “Мені здається, що Адміністрація Байдена не хоче, щоб ціни на бензин зросли в рік виборів”, — сказав Коттон.
До речі, буквально нещодавно Володимир Зеленський заявляв, що Україна опинилася “в заручниках” американських передвиборчих перегонів, а питання підтримки Києва стало внутрішньополітичним для США.
Поряд з тим вище керівництво України констатує, що чекати на закінчення виборчої кампанії за океаном ми не можемо. “Якщо Конгрес не допоможе Україні, Україна програє війну”, — заявив Володимир Зеленський.
Експерти, з якими поспілкувався Фокус, переконані, що причиною останніх заяв американських керманичів є “гаряча” в усіх сенсах президентська виборча кампанія у США. Однак думки політологів про те, як у таких обставинах слід діяти Україні, дещо розходяться.
“Кульгаву качку” Білого дому інколи заносить
Політолог, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик у розмові з Фокусом зазначає наступне: “Нам усім слід чітко усвідомлювати, що існують відкриті та закриті домовленості, на основі яких Україна отримує допомогу союзників. Тому, цілком ймовірно є частина, де проговорюються умови використання наданої зброї у війні. Це — не вигадка цієї війни, подібне практикувалося і раніше в багатьох військових конфліктах. Проте є публічні декларативні заяви того ж Байдена та інших західних лідерів про те, що вони не обмежують Україну у способах ведення війни і нам вирішувати, якими методами її вести, натомість вони надаватимуть лише рекомендації”.
На переконання експерта, враховуючи той факт, що у США наразі відбувається виборча кампанія, “будь-які дії, які можуть бути розцінені як такі, що можуть використовуватися політичними опонентами чинної Адміністрації США проти неї, Білим домом розглядаються і коментуються обережно-прискіпливо”.
“Власне тому ми й почули від Ллойда Остіна, що, мовляв, Україна не має завдавати удари по російським НПЗ. Між тим, буквально нещодавно у тому ж таки Пентагоні, а також Держдепі США підкреслювали, що вони не можуть обмежувати Україну в захисті себе від російської агресії. Судячи з усього, вони побоюються, що навіть згадка про підняття цін на газ чи на бензин в США може негативно вплинути на перебіг виборчої кампанії Байдена”, — зауважує Віталій Кулик.
Підкресливши, що нинішня керівна у Вашингтоні команда перебуває у статусі “кульгавої качки”, експерт констатує: “Тому ми маємо слухати ці всі заяви, погоджуватися з їхніми занепокоєннями, але діяти на власний розсуд, відштовхуючись від реальної обстановки на фронтах”.
Між тим, як зазначає Віталій Кулик, суттєвої допомоги Україні від США аж до закінчення там президентських перегонів очікувати не варто: “Колеги-політологи, близькі до Республіканської партії, з якими ми спілкуємося, говорять про те, що штаб Трампа не бачить змоги виділення допомоги для України і буде торпедувати це питання аж до оголошення результатів виборів президента США. Трампу не вигідно, як він вважає, підігрувати Байдену в питанні допомоги Україні і, на превеликий жаль, Сполучені Штати зараз цілком і повністю зациклені на внутрішньополітичному порядку денному”.
Між США та РФ існують таємні домовленості
Колишній нардеп, експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов, прокоментувавши Фокусу заяви Ллойда Остіна про те, що Україні не варто атакувати російські НПЗ, зауважує наступне: “Не слід забувати про те, що у 2021 році відбулася спочатку зустріч Байдена і Путіна, а потім Наришкіна (директор Служби зовнішньої розвідки РФ — Ред.) і Бернса (очільник ЦРУ — Ред.), де обговорювалися питання, війни, яка планується РФ проти України. Одна з досягнутих домовленостей полягала в тому, що зброя, яку Захід постачатиме Україні, не буде використовуватися по визнаній російській території. На той час в України фактично не було зброї, яка могла б бити вглиб російських територій. Але за два роки повномасштабної війни Україна таку зброю розробила і тому, коли лунають заяви про те, що і нею ми не маємо бити по території РФ, Україна звичайно ж обурюється”.
У ситуації, що склалася, на переконання Ігоря Попова, питання атак чи не атак з боку України на російські нафтопереробні заводи може стати предметом закритих переговорів між Києвом та Вашингтоном.
“Гадаю, мова може йти про те, що нам, наприклад, дають 100 ATACAMS, якими ми можемо бити виключно по своїй окупованій території. Словом, різні комбінації можуть лунати. Втім, коли ми зараз чуємо якісь вимоги, куди слід бити, а куди — ні без компенсатора та ще й на фоні затягування допомоги, то це цілком справедливо обурює Україну і її громадян”, — каже Ігор Попов.
Експерт переконаний, що “конкурентна” виборча кампанія у Сполучених Штатах й надалі впливатиме на дії як Адміністрації США, так і тамтешньої опозиції.
“Переважна більшість експертів з енергетичних питань схиляються до того, що в момент перших ударів України по російським НПЗ мала місце лише незначна корекція світової ціни на нафту, яка потім вирівнялася, оскільки продукція цих росНПЗ займає мізерну частку у світовому обігу і не може кардинально підвищити ціни на бензоколонках у США. Тому, мабуть існують все ж таки інші причини, головна з яких — певні двохсторонні відносини Вашингтону і Москви, де можуть мати місце з американського боку страх ескалації, з російського — різноманітні ультиматуми, зокрема ті, що стосуються ядерної сфери”, — підсумовує Ігор Попов.
Дійсно експерти з питань енергетики у питанні так званих побажань США щодо того, аби Україна не атакувала російські НПЗ вбачають саме політичний слід. Так, президент Центру глобальних студій “Стратегія XXI” Михайло Гончар констатує наступне: “Про абсурдність і нікчемність американського підходу годі й говорити. Але не поспішайте кидати камінням в Остіна”.
Акцентуючи на тому, що РФ наразі сповна користується різноманітними конфігураціями для того, щоб вирішити питання припинення українських атак на російські НПЗ, пан Гончар у себе в Facebook розкладає буквально по атомах формулу того, як Російська Федерація може впливати в цьому сенсі на вище керівництво США і зазначає, що червоні лінії Вашингтона для Києва перетворюються наразі у зелене світло для Кремля.
Окрім того, цілком слушно нагадавши, що жодних червоних ліній офіційний Вашингтон для Москви на сьогодні так і не накреслив, Михайло Гончар констатує, мовляв, Адміністрації Байдена “куди легше нагнути Остіна і випустити його з ідіотськими заявами”.
Джерело: Фокус
