Сирени завивали над Києвом ще до світанку, вириваючи родини зі сну. Російські ракети та дрони обрушилися на понад півтора десятка українських міст хвилями, що тривали всю ніч — 215 повітряних цілей в одній атаці. Полум’я охопило будинки в Києві, Харкові та інших містах. До світанку щонайменше дев’ять осіб загинули та понад 70 отримали поранення, серед них і діти. Родини розбирали скло та уламки, рятувальники кинулися до палаючих будівель.
Росія використала весь свій арсенал: крилаті ракети, балістичні ракети, дрони- камікадзе. Удари влучили в дитячі майданчики, школи, електростанції та залізничні депо. Багатоквартирні будинки горіли годинами, сирени майже не припинялися.
Для багатьох європейців, які спостерігають за цими подіями, страх простий. Якщо Україна впаде, це не зупиниться на кордоні. Американська підтримка — як України, так і НАТО — це не питання віддаленої політики чи “чужої війни”. Йдеться про зупинку військової машини, яка не сповільниться, якщо її не змусити. Ось чому ці події мають глибоко турбувати кожного американця, який цінує мир у своєму домі.
Ніч з 23 на 24 квітня 2025 року назавжди закарбується у пам’яті українців. Коли сонце сідало, мало хто міг уявити, як швидко зруйнується спокій. У Києві, Харкові та інших містах родини ховалися в укриттях, чекаючи, коли закінчиться шторм ракет і дронів. Але загроза, з якою вони зіткнулися, не зникла з останньою сиреною. Ці атаки посилають сигнал, що лунає далеко за межами кордону України — попередження для всієї Європи та для американців, які спостерігають здалеку.
Нічна атака з 23 на 24 квітня 2025 року стала однією з найбільших за останні місяці. Понад 200 ракет і дронів впали на Україну, вразивши як військові, так і цивільні об’єкти. Різноманітність і кількість використаної зброї демонструють,наскільки Росія налаштована тримати Україну в облозі.
Ракетні та дронові атаки: українські військові повідомили про 1 ракетний удар, 76 повітряних ударів і 4649 артилерійських обстрілів лише за цю ніч. Хвиля за хвилею: атаки надходили кількома хвилями, тривали від опівночі майже до світанку.
Шокуючі цифри: понад 1100 дронів-камікадзе та понад 70 керованих бомб накрили житлові квартали, електростанції та школи.
Гарячі точки: Київ, Харків, Житомир і Павлоград постраждали найбільше, повітряні тривоги майже не припинялися. Рівень використаної вогневої потужності показує, що жодне місто, велике чи мале, не може почуватися в безпеці.
Наслідки для людей та інфраструктури: факти руйнувань і трагедії
Статистика постраждалих за тиждень перед масованою атакою 24 квітня
(інфографіка):
16.04.2025
- Постраждало – 79;
- Загинуло – 7 (по 3 у Донецькій та Дніпропетровській областях, 1 – у Херсонській);
- Травмовано – 72 (28 – Дніпропетровська, 17 – Харківська, 16 – Херсонська, 6 – Донецька, 3 – Одеська, 2 – Запорізька області).
17.04.2025
- Постраждало – 84;
- Загинуло – 16 (3 – Донецька, по 2 – Дніпропетровська, Запорізька, Сумська, Харківська, 5 – Херсонська області);
- Травмовано – 68 (5 – Дніпропетровська, 6 – Харківська, 21 – Херсонська, 25 – Донецька, 10 – Сумська, 1 – Запорізька області).
18.04.2025
- Постраждало – 135;
- Загинуло – 4 (2 – Харківська, 1 – Донецька, 1 – Херсонська області);
- Травмовано – 131 (122 – Харківська, 6 – Херсонська, 2 – Донецька, 1 –
Запорізька області).
19.04.2025
- Постраждало – 28;
- Загинуло – 6 (3 – Сумська, 2 – Донецька, 1 – Херсонська області);
- Травмовано – 22 (2 – Дніпропетровська, 6 – Харківська, 3 – Херсонська, 5 – Донецька, 3 – Сумська, 1 – Запорізька області).
20.04.2025
- Постраждало – 8;
- Травмовано – 8 (1 – Сумська, 7 – Донецька області).
21.04.2025
- Постраждало – 33;
- Загинуло – 5 (3 – Харківська, 1 – Херсонська, 1 – Сумська області);
- Травмовано – 28 (5 – Дніпропетровська, 4 – Сумська, 13 – Херсонська, 1 – Донецька, 3 – Одеська, 1 – Полтавська, 1 – Харківська області).
22.04.2025
- Постраждало – 109;
- Загинуло – 5 (4 – Донецька, 1 – Запорізька області);
- Травмовано – 104 (6 – Дніпропетровська, 22 – Харківська, 12 – Херсонська, 12 – Донецька, 4 – Сумська, 4 – Чернігівська, 40 – Запорізька, 3 – Полтавська, 1 – Одеська області).
23.04.2025
- Постраждало – 101;
- Загинуло – 14 (9 – Дніпропетровська, 4 – Донецька, 1 – Чернігівська
області); - Травмовано – 87 (60 – Дніпропетровська, 5 – Харківська, 6 – Херсонська, 7 – Донецька, 5 – Сумська, 4 – Запорізька області).
Загалом за тиждень до атаки 24 квітня: постраждало 577 осіб, загинуло 57,
травмовано 520 громадян у різних областях України.
Статистика війни часто стає інформаційним шумом. Але за кожною цифрою стоїть будинок, школа чи лікарня. 24 квітня збитки вимірювалися не лише зруйнованими будівлями — це означало розбиті родини та втрачене майбутнє.
В ніч з 23 на 24 квітня в столиці пожежі охопили будинки та гаражі, постраждали п’ять районів. Багатоквартирні будинки тліли годинами, наземні бригади витягували поранених із завалених будівель.
Харків: понад 20 дронів і ракет обрушилися на місто. Постраждали школи, житлові будинки та критична інфраструктура, люди залишилися без даху над головою та опалення, оскільки весняні ночі були прохолодними.
Житомир і область: вибухи сколихнули житлові будинки, аварійні бригади кинулися гасити пожежі.
Павлоград та інші міста: міста по всій центральній і східній Україні рахували більше розбитих вікон, спалених автомобілів і кратерів, ніж будь-хто міг підрахувати до полудня.
Чому ця війна — не “чужа проблема”
Багато хто в США може задатися питанням: “Чому мене це має хвилювати? Хіба це не просто віддалений конфлікт?” Для тих, хто в Європі, особливо сусідів України, відповідь ніколи не була чіткішою. Війна не зупиниться ввічливо на українському кордоні, якщо її не стримувати. Безпека взаємопов’язана: атака такого масштабу є нагадуванням, що американська безпека пов’язана з європейською стабільністю. Якщо фронт просунеться на захід, НАТО — і США як її найбільший прихильник — зіткнуться з більш прямою загрозою.
НАТО існує не для початку воєн, а для того, щоб вони не дійшли до Нью-Йорка, Чикаго чи Далласа. Цей щит, який працює, лише коли всі стоять разом.
Коли Америка відступає, ризик і тягар лягають на європейських союзників, роблячи війну більш імовірною, а не менш.
Опитування як у США, так і в Європі показують, що підтримка України залишається сильною, але з’являється більше голосів, які запитують, чи варто продовжувати цю підтримку. Для тих скептичних голосів руїни квітневої атаки говорять голосніше, ніж будь-який політик. Дозволити Росії продовжувати без стримування означає більш небезпечний світ для всіх — від Варшави до Вашингтона.
Коли наступна хвиля ракет злетить, вона може пролетіти над Львовом, Варшавою чи далі на захід. Стояти з Україною означає відстоювати той мир, якого більшість американців хоче вдома.
Самі факти чітко свідчать — ця загроза не зупиняється на краю карти. Після спустошення 24 квітня в Україні багато хто в Європі сприймає загрозу з боку Росії як бурю, що котиться на захід, а не віддалений гуркіт грому. Для пересічного європейця кожен новий обстріл в Україні несе попередження. Це не лише боротьба України — це буфер Європи і, відповідно, передова лінія Америки. Коли такі міста, як Київ, стикаються з руйнуванням, багато хто в Європі запитує: що станеться, якщо американська підтримка та підтримка НАТО зменшиться? Відповіді не є втішними.
Сценарії для Європи без підтримки США та НАТО
Уявлення про Європу без потужної підтримки Сполучених Штатів і НАТО подібне до уявлення про місто, яке стикається з лісовою пожежею, маючи половину пожежних машин. Наразі американська підтримка діє як щит і стримуючий фактор, нагадуючи агресорам, що ціна експансії буде занадто високою.
З якими ризиками може зіткнутися Європа, якщо Америка відступить?
- Слабший захист від ракетних і дронових атак: європейська протиповітряна оборона далека від досконалості. Значна частина Європи, особливо її східні регіони, мала б труднощі зі стримуванням раптового ракетного чи дронового натиску. За даними аналізу, навіть добре підготовлені західноєвропейські держави зіткнулися б із труднощами швидкого реагування на масштабну атаку без допомоги США. Більше деталей можна побачити в цій статті про військові можливості Європи проти Росії без підтримки США.
- Підвищений ризик вторгнення або захоплення території: історія сповнена конфліктних точок. Вторгнення Радянського Союзу в Угорщину в 1956 році та Чехословаччину в 1968 році показують, як швидко Москва може діяти, відчуваючи слабкість. Балтійські держави, такі як Естонія, Латвія та Литва, залишаються вразливими, якщо основна обіцянка НАТО
— підкріплена американською міццю — послабиться. - Гібридна війна на стероїдах: Росія рідко використовує танки в першу чергу. Натомість вона сіє розбрат через кібератаки, політичний хаос, поширення фейкових новин або відключення світла в містах через енергетичні відключення. Останніми роками саботаж і цифрові атаки були спрямовані на лікарні, транспорт і електромережі у кількох країнах ЄС.
Європейці побоюються, що без сильного НАТО та США на їхньому боці тактика Москви стане сміливішою. Останніми роками залізниці зупинялися, трубопроводи підривалися, а лікарні зазнавали хакерських атак. Уявіть континент, де такі події стають щотижневими новинами.
Європейські вибори стали мішенню для російського втручання. Дестабілізація демократій за допомогою дезінформації є однією з нових зброй цього конфлікту, як описано в тіньовій війні Росії проти Заходу.
Європа пам’ятає зими, коли Росія перекривала газ. Без американської підтримки для забезпечення енергетичних шляхів і постачання вплив Путіна на мільйони домівок зростає.
Стратегія Росії — не фантазія. Анексія Криму була замаскована військовими без розпізнавальних знаків. У Європі з послабленим НАТО прикордонні райони могли б швидко стати конфліктними точками.
Історичні нагадування тримають європейців у стані готовності. Ракети, випущені на Україну, могли б так само легко бути націлені на Варшаву, Вільнюс або Прагу. У перші години атаки місцеві армії реагували б, але американська допомога — це різниця між ушкодженим кордоном і зруйнованим миром на всьому континенті.
Ніхто в Європі не хоче, щоб історія повернулася до часів, коли страх приходив зі Сходу щоночі. Ось чому ті, хто пам’ятає тіні минулих вторгнень, розглядають підтримку України не як благодійність, а як здоровий глузд.
Оскільки гібридні атаки посилюються, ціна відходу буде сплачена не лише в українських містах, але й у містах і столицях по всій Європі.
Для європейців ці історії не є гіпотетичними — це попередження, написані в заголовках щотижня. Сильне та об’єднане НАТО з американською силою в його основі допомагає зберігати мир. Без нього кожна країна від Балтики до Балкан відчуває, як земля коливається під їхніми ногами.
Чому США важливі для миру в Європі та перемоги України
Після чергової жорстокої ночі ракетних ударів по всій Україні необхідність сильної американської підтримки стає ще очевиднішою. Міста горіли, будинки були зруйновані, а родини розбирали уламки — але це руйнування не лише українська трагедія. Для мільйонів у Європі ці атаки є попереджувальним пострілом. А для американців, особливо тих, хто в центральних регіонах, ця війна на віддаленій карті не така вже й віддалена, як може здаватися. Питання, що надходять від тих, хто підтримує “Америку передусім”, заслуговують на реальні, чіткі відповіді. Існують прямі, практичні причини, чому допомога США важлива для миру, безпеки та сили як в Європі, так і вдома.
Для американців, які обережно ставляться до іноземних конфліктів, Україна та НАТО виглядають далекими. Але уявіть греблю, яка стримує повінь — коли вона міцно стоїть, міста нижче за течією сплять спокійно. Україна та НАТО і є такою греблею. Якщо вони зазнають невдачі, хаос не залишиться ізольованим.
Прямі переваги для американців:
- Стримування російських амбіцій: кожна перехоплена ракета в Києві —
це одна проблема менше, що рухається на захід. Якщо Росія не зустріне відсічі, вона стане сміливішою, але сильна підтримка України сигналізує про стіну, яку вона не може подолати. - Забезпечення торгівлі та глобальної економіки: американські товари рухаються через дороги, порти та залізниці Європи. Нестабільність у Європі порушує цей потік, ризикуючи робочими місцями в таких містах, як Х’юстон, Детройт і Клівленд.
- Уникнення ще однієї американської війни: коли загрози зупиняються на ранніх стадіях, війська США не стикаються з ще одним дорогим конфліктом за кордоном. Підтримка зараз — через допомогу, обладнання та розвідку — коштує менше і рятує життя порівняно з прямим військовим втручанням пізніше.
Підтримка України сьогодні — це інвестиція в майбутній мир. Як зазначають експерти, набагато дешевше та ефективніше допомагати союзникам стояти на своєму зараз, ніж бути змушеним втручатися пізніше з вищими витратами (Важливість допомоги США Україні).
Небезпека невтручання: геополітичні та економічні ризики для США
Історія показала, що відбувається, коли диктатори вірять, що їх ніхто не зупинить. Якщо США та їхні союзники відступлять, союзники по всьому світу почнуть хвилюватися — чи можна довіряти слову Америки?
Такі нації, як Тайвань та Ізраїль, спостерігають за діями Америки. Якщо Україну залишать на самоті, суперники від Пекіна до Тегерана повірять, що обіцянка США означає менше. Це може підвищити майбутні загрози та втягнути США в більш нестабільні ситуації. Москва та її друзі спостерігають. Якщо Україну покинути, Росія стане сильнішою, а Китай чи Іран можуть перевірити кордони в інших місцях. Історія дає болісні приклади. У 1930-х роках умиротворення призвело до більшої війни, а не меншої. Бездіяльність у Сирії дозволила ризикам накопичуватися, змушуючи США пізніше більше втручатися.
Коли Америка вагалася, хаос — і рахунок — зростали.
Підтримка України діє як попереджувальний сигнал; це говорить про те, що США підтримують своїх союзників, тримаючи проблеми далі від дому (дивіться також статтю “Чому Україна є стратегічним європейським і американським союзником”).
Майбутнє НАТО, європейська економіка і робочі місця для американців
Процвітання Америки тісно пов’язане зі стабільною Європою. Коли бізнес процвітає за кордоном, попит на американські продукти зростає. НАТО не лише підтримує мир, але й забезпечує функціонування коліс комерції.
Європа є основним ринком для американських автомобілів, літаків, технологій і продуктів харчування. Порушення в Європі означає менше замовлень для американських фабрик і фермерів. Мільярди доларів американського військового обладнання, транспортних засобів і зерна допомагають підтримувати безпеку союзників — і зберігати робочі місця американців. Ця підтримка також підтримує сильними місцеві американські економіки (Що США має отримати від підтримки України). І, нарешті, збереження сильного НАТО означає менший тягар для американських платників податків: стабільне, об’єднане НАТО розділяє вартість миру, тому американці не несуть його самі. Оскільки європейські країни збільшують оборонні бюджети, спільна готовність означає, що менше криз досягає американських берегів.
США є одними з найбільших експортерів оборонного обладнання до Європи, від передових літаків до ракет. Американське сільське господарство знаходить стабільний ринок в європейських продуктових магазинах. Понад 1,1 мільйона американських робочих місць залежать від торгівлі з Європою та союзниками по НАТО. Коротше кажучи, стабільна Європа зберігає безпеку американських гаманців і громад. Підтримка України та НАТО стосується не лише ракет і оборони. Йдеться про робочі місця в Огайо, пшеничні поля в Канзасі та фабрики в Алабамі. Європа — не віддалений континент; це ключовий торговий партнер і союзник, чий мир відлунює до самої головної вулиці США. Коли американські лідери вирішують підтримати Україну та НАТО, вони обирають не якийсь віддалений ідеал, а реальну безпеку, реальні робочі місця та тривалий мир. Це інвестиція в американську силу вдома та лінія оборони далеко
від кордонів США.
Дим все ще лишається на вулицях Києва, де сусіди втішають один одного в зруйнованих під’їздах після обстрілу 24 квітня. Ось як виглядає неконтрольована агресія: розбиті родини, поранені діти, зруйновані життя не долею, а вибором нападати. Ці сцени не залишаються замкненими в межах кордонів України — вони тиснуть на серце Європи і випробовують рішучість Америки.
Рішення підтримати Україну та НАТО стосується не віддалених націй чи абстрактних ідеалів. Воно формує світ, де американці зберігають робочі місця, бізнес продовжує продавати, а родини живуть без страху, що війна наблизиться до їхнього дому. Відвернутися — це не уникнення проблем, а запрошення більшої проблеми з часом і на жорсткіших умовах.
Кожна перехоплена ракета в Україні захищає більше, ніж українське небо. Це дія, яка підтримує мир сильнішим, від головної вулиці до Міссісіпі. Для тих, хто спостерігає здалеку: зараз момент, щоб бути почутим, спонукати лідерів не відступати і стояти з тими, хто захищає свободу від грубої сили. Нехай біль Києва стане більше, ніж черговим заголовком — нехай він нагадує всім, що означають вибори Америки для завтрашньої безпеки та процвітання.
