У той час як Європейський Союз продовжує вводити санкції проти Росії, Угорщина демонструє особливий шлях співпраці з Кремлем, що все більше набуває рис масштабної корупційної змови. Остання зустріч глави МЗС Угорщини Петера Сійярто з міністром промисловості та торгівлі РФ Денисом Мантуровим, яка відбулася 26 березня цього року в Москві, лише підтвердила цей напрямок. Формально йшлося про поглиблення торговельно-економічної співпраці, однак за лаштунками – створення каналу для обходу санкцій, в якому ключову роль відіграє контрольований В. Орбаном ОТР Bank і мережа афілійованих компаній у агросекторі.
За даними з угорських джерел, у 2024 році ОТР Bank збільшив свій чистий прибуток на території Росії на 40% – до $372 млн. Таке зростання виглядає парадоксальним на тлі санкційного тиску, але логічним у контексті домовленостей із Москвою. Важливо підкреслити, що ОТР Bank є однією із найбільш популярних фінансових установ у Росії серед військовослужбовців Збройних сил РФ, які масово отримують у ньому споживчі кредити з пільговими відсотками (спеціально пониженими керівництвом банку для військових РФ).
Російське відділення ОТР Bank щонайменше опосередковано бере участь у діяльності та розвитку військово-промислового комплексу Росії, оскільки ряд стратегічно важливих підприємств, пов’язаних із ВПК РФ, відкрили рахунки в цій угорській фінансовій установі. Так, наприклад, «Окська судноверф» (м. Навашино) виробляє для російської армії понтони ПП-91 і ПП91м, а компанія «АСМ-Сервіс» (м. Санкт-Петербург) постачає металообробне, вимірювальне та інше обладнання для різних підприємств ВПК РФ.
У свою чергу, «Науково-виробниче об’єднання «Завод Волна» (м. Санкт-Петербург) є провідним російським підприємством з розробки, виготовлення, модернізації та ремонту засобів зв’язку та радіоелектронної боротьби. Заробітна плата нараховується та виплачується працівникам «Заводу Волна» саме через російське відділення ОТР Bank. Зрештою, варто звернути увагу на те, що можливостями вказаного угорського банку користується «Всерегіональне об’єднання «Ізотоп» (м. Москва), яке постачає різноманітну ізотопну та хімічну продукцію різним підприємствам ВПК РФ. Так, приміром, продукцію «Ізотоп» отримує на регулярній основі федеральне державне унітарне підприємство «Маяк» (м. Озерск), яке виробляє компоненти ядерної зброї!
Через філію банку в РФ організовано спеціальний фінансовий канал для взаєморозрахунків, формально – а поставки аграрної продукції та фармацевтики. Насправді ж мова йде про тіньовий механізм фінансування російських закупівель обладнання подвійного призначення, комплектуючих для ВПК та інших критичних секторів. Наприклад, у 2023 році в Угорщині була зареєстрована компанія Danube Agro Tech Kft, яка отримала платіж у розмірі €3,2 млн. від російського контрагента «Технопромекспорт» через латвійську філію Raiffeisen Bank. Формально угода стосувалася постачання ветеринарних препаратів, однак розслідування видання Direkt36 показало, що під цим кодом у дійсності були передані мікрочіпи та сенсори, які пізніше були виявлені в залишках російських дронів типу «Орлан» у Херсонській області України.
Модель працює просто: російські структури перераховують кошти на рахунки угорських компаній, які формально торгують худобою, м’ясом птиці, кормами чи ліками. Ці компанії пов’язані з орбанівською верхівкою — родичами, політичними союзниками або бізнес-партнерами прем’єра. Через завищені ціни, фіктивні контракти та схеми перевиставлення рахунків частина грошей повертається до Росії у вигляді “інвестицій” або осідає на офшорних рахунках, доступ до яких має найближче оточення В. Орбана. Таким чином, Москва не просто закуповує потрібні товари — вона фінансує лояльний до себе політичний режим, що активно блокує європейські ініціативи допомоги Україні.
Окрема роль відведена фармацевтичному сектору, який наразі не потрапляє під жорсткі санкції. Наприклад, компанії Gedeon Richter та Egis Pharmaceuticals збільшили експорт у РФ на понад 30% у 2023 році. Через ті ж логістичні маршрути можуть передаватися товари з “подвійним дном” — від хімічних компонентів до електроніки. У січні 2024 року в порту Констанца було затримано контейнер із «медичним» вантажем, де виявилися датчики та кабелі, які використовуються в дронах.
Так само в агросфері угорські підприємства постачають не лише м’ясо, а й обладнання для модернізації харчових та біотехнологічних підприємств, які можуть бути перепрофільовані під військові потреби. За статистикою митної служби РФ, у 2023 році імпорт технологічного устаткування з Угорщини зріс на 47%, при тому що загальноєвропейський показник мав спадну динаміку.
Росія зі свого боку винагороджує цю співпрацю прямими інвестиціями в угорську економіку. Йдеться про автопром, аграрну та сільськогосподарську галузі – у 2023 році російські компанії вклали понад €180 млн. у проєкти на території Угорщини, що вдвічі більше, ніж у 2021 році. Умовою інвестицій є, зокрема, забезпечення політичного покровительства в ЄС. В. Орбан, отримуючи реальні кошти з Кремля, стає послідовним блокувальником будь-яких санкційних ініціатив, впровадження механізмів допомоги Україні чи спроб ізоляції Росії на європейському рівні.
Окремої уваги заслуговують спроби Іштвана Тіборца, зятя В. Орбана, придбати російську філію Raiffeisen Bank International. Важливо, що кандидатуру І. Тіборца запропонувала саме російська сторона, що свідчить про бажання передати банк у руки лояльного інвестора, здатного діяти в інтересах Кремля.
Варто зауважити, що в російському відділені RBI (так само, як і у випадку ОТР Bank) відкрила рахунки ціла низка компаній, які здійснюють постачання послуг і товарів для підприємств ВПК РФ. Наприклад, свої розрахункові операції через власні банківські рахунки в RBI здійснюють такі ключові компанії з галузі ВПК РФ як «Алмаз», «Восток», «Рубін», «Содіком-Центр», «Звєзда», «Полюс». Крім того, російська філія RBI охоче відкриває рахунки для військовослужбовців Збройних сил РФ.
Наразі тривають перемовини між представниками І. Тіборца, керівництвом RBI, центральним банком РФ та адміністрацією президента РФ. Інтереси І. Тіборца просуває олігарх Мегдет Рахімкулов, який тривалий час проживав в Угорщині, є акціонером ОТР Bank і, ймовірно, братиме участь у фінансуванні угоди. За деякими даними, М. Рахімкулов має тісні зв’язки з російськими спецслужбами та фінансовими структурами, афільованими з адміністрацією В. Путіна.
Таким чином, за аграрним фасадом угорсько-російського партнерства приховується цілеспрямована корупційна модель, у якій фінансові вигоди Кремля і політична вигода Будапешта сходяться в одній точці — системному підриві європейської солідарності. Поки в Брюсселі дискутують про «прагматичність» В. Орбана, Москва перетворює його країну на гібридний плацдарм — фінансовий хаб для обходу санкцій і політичного агента російського впливу в серці Європи.
