У Чехії попереджають, що тисячі квартир, придбаних як інвестиції, можуть не працювати як житло для постійного проживання. Частина таких об’єктів, за словами керівника Національного центру боротьби з організованою злочинністю Їржі Мазанека, стоїть порожньою або здається на короткий термін — і водночас ринок нерухомості може використовуватися для непрозорих фінансових операцій.
Виступаючи 16 жовтня 2026 року в Палаті депутатів, Мазанек пов’язав цю ситуацію зі зменшенням доступної пропозиції, зростанням цін і дедалі більшим тиском на молодих людей, які намагаються орендувати або придбати власне житло. Він також згадав можливий російський капітал, ризик відмивання коштів і назвав нерухомість потенційним «новим інструментом гібридної війни».
Це оцінка чеського посадовця, а не доказ того, що конкретні власники квартир або окремі угоди є незаконними. Із повідомлень про його виступ також не випливає, скільки саме об’єктів пов’язані з непрозорими коштами чи чи існує підтверджена операція з організованого впливу.
Житло, яке є на папері, але недоступне людям
Механізм, на який звернув увагу Мазанек, починається з різниці між кількістю наявних квартир і кількістю помешкань, доступних для постійного проживання. Порожня квартира не поповнює ринок довгострокової оренди. Помешкання, яке здають лише на кілька днів або тижнів, приносить дохід власнику, але не створює стабільного житла для місцевого мешканця.
Якщо таких об’єктів стає багато, загальна кількість нерухомості в місті може залишатися незмінною, тоді як реальна пропозиція для орендарів і покупців скорочується. Попит при цьому не зникає. За обмежену кількість квартир люди конкурують активніше, що може підштовхувати вгору орендні ставки та ціни продажу — особливо в містах, де житла і без того бракує.
Найгостріше це відчувають ті, хто ще не має власної оселі. Молодим людям доводиться довше відкладати гроші, брати більші кредити або шукати житло далі від роботи, університетів і міських послуг. Водночас сама інвестиційна купівля чи короткострокова оренда не є порушенням закону і не пояснює житлову кризу повністю. На неї також впливають темпи будівництва, доходи населення, вартість кредитів і зміна попиту.
Проблема полягає в сукупному ефекті. Коли значна кількість квартир використовується передусім як актив для збереження капіталу або джерело доходу від туристичної оренди, частина житлового фонду фактично вилучається з постійного користування. Саме масштаб цього явища, а не кожна окрема інвестиція, має визначати його вплив на ринок.
Невидимий власник і незрозуміле походження грошей
Друга частина чеського попередження стосується не використання квартир, а структури власності та фінансування. Нерухомість може бути оформлена на компанію, посередника або іншу юридичну конструкцію. У такому разі формальний власник не завжди одразу показує, хто насправді контролює актив і отримує від нього вигоду.
Складніше також відстежити походження грошей, якщо вони проходять через кілька компаній чи юрисдикцій. Для фінансового контролю важливі не лише записи про зареєстрованого власника, а й дані про кінцевого бенефіціара, спосіб оплати та джерело коштів. Без цього легальну інвестицію важко відрізнити від операції, яка потребує додаткової перевірки.
Мазанек пов’язав частину таких вкладень із непрозорим, зокрема потенційно російським, капіталом і можливим відмиванням коштів. Іноземне походження грошей саме по собі не свідчить про злочин. Так само згадка про ризик не означає, що на чеському ринку вже встановлено конкретну незаконну схему. Для висновків потрібні перевірки окремих угод, ланцюгів власності та фінансових потоків.
Більша прозорість не розв’яже житлову проблему автоматично. Вона, однак, допоможе відповісти на практичні запитання: кому належать квартири, як їх придбали, скільки з них не використовують для постійного проживання і чи є серед фінансових операцій такі, що потребують втручання правоохоронців.
Як житлова напруга стає питанням безпеки
Найбільш дискусійною є теза про «новий інструмент гібридної війни». Логіка Мазанека полягає в тому, що тривалий дефіцит доступного житла може посилювати невдоволення, знижувати довіру до державних інституцій і загострювати політичні суперечності. Зовнішні сили, за таким сценарієм, можуть спробувати використати вже наявну соціальну напругу.
Це сценарій потенційної вразливості, а не встановлений факт конкретної операції впливу. Він не перетворює кожну іноземну інвестицію на загрозу і не доводить, що саме російський капітал спричинив житлову кризу в Чехії. Безпековий вимір виникає на перетині трьох факторів: нестачі доступного житла, зростання цін і недостатньої прозорості власності та фінансування.
Кожен із цих факторів може існувати окремо, не свідчачи про ворожу діяльність. Але разом вони створюють умови, за яких економічне невдоволення легше посилювати інформаційно або політично. Тому контроль за нерухомістю в чеській дискусії постає не як заміна житлової політики, а як її доповнення — поряд із фінансовим наглядом і заходами проти відмивання коштів.
Про заяву Їржі Мазанека повідомило, зокрема, 24 Канал. Тепер головне питання для чеських інституцій — перевести загальне попередження у перевірювані дані: скільки квартир справді стоять порожніми або здаються лише короткостроково, хто ними володіє, як вони були профінансовані і чи є документально підтверджений зв’язок між непрозорими інвестиціями та спробами використати суспільну напругу.
