Російське посольство в Празі розширює присутність у чеському політичному та медійному середовищі не лише через офіційні дипломатичні канали. Після призначення Анни Пономарьової посолкою РФ у грудні 2025 року дедалі помітнішими стали контакти з політиками, проросійськими платформами та культурними структурами.
Механізм цієї роботи полягає у передачі меседжів через місцевих посередників. Теза, що виникає на ресурсі, пов’язаному з російським державним апаратом, отримує чеське обличчя в інтерв’ю політика, поширюється в соціальних мережах, а згодом може потрапити до ширшого медійного обігу вже без очевидного зв’язку з початковим джерелом.
Мережа, здатна пережити офіційні структури
Російська дипломатична присутність у Чехії охоплює посольство в Празі, генеральні консульства у Брно та Карлових Варах і почесне консульство в Остраві. Серед політичних сил, з якими пов’язують активність російських представництв, — правопопулістська «Свобода і пряма демократія» (SPD), євроскептичний та антинатовський рух «Ясний сигнал незалежних» (JaSaN), партія PRO, «Триколор» і Комуністична партія Чехії та Моравії (KSČM).
Важливим інституційним вузлом залишається «Російський дім» у Празі — Російський центр науки і культури, пов’язаний із державним агентством «Россотрудничество». Це агентство перебуває під санкціями Європейського Союзу, однак празький центр продовжує вести власні інтернет-ресурси та сторінки в соціальних мережах.
Чеська Служба безпеки та інформації (BIS) неодноразово попереджала, що російські культурні й громадські структури можуть використовуватися для поширення кремлівських наративів, пропаганди та впливу на суспільство. За описаною схемою, частину функцій «Російського дому» заздалегідь передають формально незалежним організаціям: цифровим медіа, відеоканалам, освітнім проєктам і культурним ініціативам.
Це дає змогу зберегти аудиторію, контакти й контент навіть у разі закриття або обмеження роботи офіційного центру. Водночас прямі зв’язки між місцевими організаціями, російськими державними органами та спецслужбами стають складнішими для встановлення. Така структура створює канал впливу, але сама по собі не доводить, що кожна залучена організація чи людина контролюється російською владою.
Як 42TČen виводить російські тези в ширший простір
Найвиразніше цей механізм видно на прикладі вебсайту 42TČen, який раніше працював під назвою neČT24. Назва є перевернутою алюзією на абревіатуру чеського суспільного телеканалу ČT24. BIS офіційно ідентифікувала ресурс як інформаційний канал, підпорядкований російському державному апарату. Незалежні чеські медіаексперти називають його наступником російського пропагандистського агентства «Sputnik», забороненого в Чехії та Європейському Союзі.
Редакційна модель 42TČen не обмежується анонімними матеріалами або відкритою пропагандою. Сайт регулярно публікує інтерв’ю з чеськими політиками, багато з яких критикують ЄС, НАТО чи західну підтримку України. Потім редакція запрошує журналістів, оглядачів і громадських активістів прокоментувати ці інтерв’ю або заяви гостей. Коментарі поширюються через соціальні мережі та інші вебресурси.
Так виникає ланцюг локальної легітимації: платформа надає перший майданчик, політик додає меседжу чеське обличчя, а сторонні коментатори перетворюють його на тему ширшої дискусії. Коли окрему заяву згодом цитують інші медіа, її зв’язок із початковим проросійським ресурсом може залишитися поза увагою.
Вплив у такій моделі формується не обов’язково однією гучною неправдою. Він накопичується через повторення тез про те, що НАТО нібито провокує конфлікт, підтримка України готує Європу до війни, санкції є головною причиною економічних труднощів, а російський газ — практично незамінний. У схожому інформаційному полі працюють Nová republika, Pravyprostor, Protiproud і Ruska Pravda.
Політики як підсилювачі
Одним із каналів доступу до SPD є Іван Давід — член керівництва партії та депутат Європарламенту з 2019 року. Він також керує платформою Nová republika. У її рубриці «Зарубіжне джерело», за наведеними в описі оцінками, близько 60% матеріалів походять із російських сайтів.
Міністерство внутрішніх справ Чехії дійшло висновку, що Nová republika подає важливі теми майже винятково з позицій Кремля. Празький аналітичний центр European Values назвав ресурс одним із найбільш читаних дезінформаційних сайтів країни та зафіксував систематичне поширення російських наративів.
Давід також виступає на загальнонаціональному телеканалі ČT24. Він применшував загрозу російського нападу на Європейський Союз і представляв західну підтримку України як підготовку до війни з Росією. У вересні 2026 року Давід голосував проти резолюції Європарламенту, яка називала вибори до Державної думи РФ сфальсифікованими та засуджувала їх проведення на окупованих територіях України. Разом із ним проти проголосували лише двоє чеських євродепутатів — Ондржей Достал і Катержина Конечна.
Конечна очолювала KSČM у 2021–2026 роках і залишається депутаткою Європарламенту. Вона виступає за скасування санкцій проти Росії, покладає частину відповідальності за вторгнення на НАТО й Україну та заперечує відповідальність російських агентів за вибухи на складах боєприпасів у Врбетіце. У 2024 році Конечна заявляла, що підтримує вихід Чехії з ЄС і НАТО.
Із KSČM пов’язана організація Česká nadace 2000, яка з 2000 року розподіляє гранти серед груп, що виступають за вихід із НАТО або поширюють проросійські позиції. Серед названих отримувачів — Slovanský výbor ČR, České mírové hnutí та Klub českého pohraničí. Після лютого 2022 року фонд перестав публікувати точні суми для окремих організацій. Загальний щорічний обсяг фінансування, як зазначається, залишається на рівні від 2 до 3,5 млн крон для кожної групи.
Парламентські точки входу
Серед інших політичних співрозмовників російської сторони називають позапартійного депутата Мірослава Шевчіка, який входить до депутатського клубу SPD, і голову партії PRO Їндржиха Райхла.
Райхл давав інтерв’ю ресурсу Voice of Europe, внесеному Чехією до санкційного списку як частину російської операції впливу. Після цього він заперечував небезпеку платформи й називав попередження про російську загрозу Чехії свідомою брехнею уряду.
Райхл також регулярно з’являється на 42TČen. Навіть після висновку BIS про російське походження ресурсу він заявляв, що не бачить проблеми у співпраці та вважає сайт надійнішим за значну частину чеських медіа. Він виступає проти збільшення оборонних витрат і подає закупівлі зброї як наслідок штучного залякування Росією, зміщуючи увагу з російської агресії на економічні наслідки санкцій ЄС.
У професійному минулому Райхла є робота з компанією Bwin, що працює у сфері онлайн-ігор і спортивних ставок. Діяльність без національної ліцензії чеська держава вважала незаконною; двоє колишніх співробітників отримали тюремні строки, а сам Райхл проходив у справі як свідок. Фінансовий звіт PRO за 2025 рік також містив суперечності: партія задекларувала доходи в розмірі 7 млн крон, із яких 4 млн припадали на добровільні пожертви. Ці обставини самі по собі не доводять зв’язку з російським впливом.
Голова «Триколору» Зузана Маєрова, обрана 2025 року за списком SPD, також часто виступає на 42TČen. Вона захищає співпрацю із сайтом і стверджує, що редакція не спотворювала її відповіді. У березні 2026 року Маєрова заявила: якщо США можуть нападати на інші держави через відчуття загрози, то таке саме право не можна заперечувати за Росією. У квітні вона закликала в російській пресі якнайшвидше розпочати діалог між Москвою і Прагою та скасувати санкції ЄС проти РФ.
Ще один регулярний гість ресурсу — голова JaSaN В. Штепан. Офіційний сайт руху анонсує та передруковує його інтерв’ю. Як фахівець з енергетики, Штепан виступає за відновлення постачання російського газу до ЄС і Чехії, покладаючи відповідальність за енергетичні труднощі на Україну, Польщу, Єврокомісію та США.
Штепан розповідав, що через «неофіційні канали» отримав із Росії сигнал про готовність Москви продавати газ Празі, якщо переговори вестиме він. Це не доводить контактів із російським посольством або спецслужбами. Однак у разі достовірності його власної версії може свідчити про можливість неформального каналу комунікації між окремими чеськими політиками та російською стороною.
Вплив через зміну політичної норми
Згадані політики й організації не утворюють єдиного ідеологічного блоку: серед них є комуністи, праві популісти та незалежні депутати. Їх об’єднують вужчі, але політично важливі позиції — неприйняття санкцій проти Москви, опір військовій допомозі Україні та критика європейської й євроатлантичної інтеграції.
Для російського посольства така строкатість може бути перевагою. Одні й ті самі ідеї отримують різні місцеві формулювання та проходять через кілька політичних середовищ. У результаті сумніви щодо необхідності НАТО стають звичнішими, допомога Україні сприймається передусім як економічний тягар, а російські енергоносії подаються як єдиний реалістичний варіант.
Поворот Чехії в бік Москви не обов’язково має відбутися одномоментно або через пряме втручання в роботу державних інституцій. Повільніший сценарій — зміна меж допустимої дискусії. Ключове питання полягає в тому, чи зможуть російські тези, передані через чеських політиків і формально незалежні організації, закріпитися серед тих груп суспільства, які відкидають відкриту російську пропаганду.
