Арештовані мільйони доларів у справі очільниці Хмельницької МСЕК Тетяни Крупи можна конфіскувати лише за рішенням суду в результаті розгляду її справи.
«Справа знаходиться на досудовому розслідуванні. Ми вживаємо заходів для пошуку і накладення арешту не лише на грошові кошти, але й на нерухоме майно на території України і за її межами. І конфіскація можлива лише за кінцевим рішенням суду. Інші варіанти тут неможливі. Ми живемо у правовій державі. Якщо особа буде визнана винуватою у конкретному злочині, після цього суд прийме рішення, яку частину цих активів конфісковувати і на якій підставі, і чи буде це спеціальна конфіскація, чи просто конфіскація», – сказав він.
Раніше директор НАБУ Семен Кривонос повідомляв, що детективи вивчають, яким чином були отримані понад 5 млн дол., які восени минулого року правоохоронці знайшли в очільниці Хмельницької обласної МСЕК Тетяни Крупи.
Як повідомляв Укрінформ, Офіс генпрокурора передав справу стосовно очільниці Хмельницької обласної МСЕК Тетяни Крупи від ДБР на дорозслідування за підслідністю до Національного антикорупційного бюро.
На початку жовтня 2024 року в межах розслідування кримінального провадження щодо незаконного оформлення інвалідності чоловікам, які намагаються уникнути мобілізації, працівники ДБР провели обшуки у службових кабінетах та за місцем проживання Тетяни Крупи та її близьких родичів.
У робочому кабінеті керівниці МСЕК були виявлені $100 тисяч, підроблені медичні документи, списки ухилянтів із прізвищами та фіктивними діагнозами. Вдома у посадовиці та її родичів вилучили $5,2 млн, €300 тисяч, понад 5 мільйонів гривень, брендові прикраси та коштовності.
5 жовтня правоохоронці затримали Крупу і повідомили їй про підозру в незаконному збагаченні. 7 жовтня Печерський райсуд Києва обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення 500 мільйонів гривень застави.
Після цього Офіс генпрокурора передав справу від ДБР до НАБУ.
22 жовтня Президент Володимир Зеленський провів засідання Ради нацбезпеки і оборони щодо ситуації з медико-соціальними експертними комісіями та зловживаннями посадових осіб різних державних органів з отриманням інвалідності. Ішлося про численні порушення та очевидно фальшиві інвалідності посадовців.
На РНБО також обговорювали ситуацію в органах прокуратури. Після засідання Президент заявив про необхідність кадрових рішень та персональну відповідальність у центральних органах влади – по вертикалі контролю за МСЕК.
За підсумками цієї розмови генпрокурор Андрій Костін написав заяву про звільнення.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що було звільнено керівництво Центральної медико-соціальної експертної комісії та керівників профільного департаменту Міністерства охорони здоров’я, який відповідає за координацію діяльності МСЕК.
