Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш представив у понеділок Глобальні принципи Організації Об’єднаних Націй з інформаційної доброчесності, які мають протистояти поширенню дезінформації та брехні у світі.
Гутерреш, виступаючи перед журналістами, заявив, що неправдива інформація, мова ворожнечі, дезінформація та інші ризики для «інформаційної екосистеми» розпалюють конфлікти, загрожують демократії та правам людини, підривають охорону здоров’я та боротьбу зі зміною клімату.
«Їх поширенню нині сприяє стрімкий розвиток технологій штучного інтелекту, що збільшує загрозу для груп, які часто стають мішенями в інформаційному просторі, у тому числі для дітей», – сказав він.
За словами Гутерреша, «мільярди людей піддаються впливу неправдивих наративів, викривлень і брехні». «Поширення ненависті та брехні в Інтернеті завдає серйозної шкоди нашому світу», – додав він.
Документ містить низку рекомендацій для урядів, технологічних компаній, ЗМІ, рекламодавців тощо, дотримання яких має сприяти створенню більш здорового і безпечного інформаційного простору.
Зокрема, уряди, технологічні компанії, рекламодавці, медіа та інші зацікавлені сторони мають утримуватися від дезінформації та мови ненависті. Уряди повинні забезпечувати своєчасний доступ до інформації, гарантувати вільний, життєздатний, незалежний і плюралістичний медіаландшафт і надійний захист журналістів та громадянського суспільства. Інформаційна доброчесність має забезпечуватися під час виборів.
Розповідаючи про шкоду від брехні та дезінформації, Гутерреш уникнув наведення конкретних прикладів.
Власкор поцікавився у заступниці Генсека ООН з питань глобальних комунікацій Мелісси Флемінг стосовно того, як на думку керівництва ООН, слід протистояти російській дезінформації та брехні, зокрема в умовах, коли Росія щодня бомбить Харків та інші українські міста, водночас звинувачуючи Україну в бажанні продовжувати війну.
«Я можу посилатися лише на документ, який ми публікуємо сьогодні, – сказала вона. – І ми настійно закликаємо держави-члени не займатися дезінформацією».
За словами заступниці Генсека, нині різні суб’єкти – «уряди чи приватні особи – поширюють свої заяви, свою інформацію та дезінформацію в безпрецедентних масштабах, цілеспрямовано й замасковано, дуже часто відмиваючись за допомогою різних методик».
Уряди несуть відповідальність, додала Флемінг, не називаючи Росію.
Вона також зауважила, що раніше ООН не вдавалася рекомендацій державам-членам не брати участі в поширенні дезінформації.
