Сьогодні: 20.06.2026
09.03.2026
1 хв читання

Україна та Польща запускають спільне виробництво артилерійських систем ‘Богдана’ на території ЄС

Україна та Польща запускають спільне виробництво артилерійських систем 'Богдана' на території ЄС
Україна та Польща запускають спільне виробництво артилерійських систем 'Богдана' на території ЄС
журналіст:

Україна та Польща розпочали спільне виробництво 155-мм колісних самохідних артилерійських установок ‘Богдана’ на польських автомобільних шасі Jelcz. Нове підприємство PK MIL SA створене як партнерська структура між польською компанією Ponar Wadowice та українським Краматорським заводом важкого верстатобудування. Виробництво розташоване на території Польщі, що забезпечує безпеку від російських ударів та відкриває нові можливості для обох країн.

Стратегічне партнерство в оборонній сфері

Польська сторона володіє контрольним пакетом акцій спільного підприємства – 51%, що надає їй стратегічний контроль над виробництвом та фінансуванням проєкту. Така структура власності гарантує довгострокову стабільність оборонного сектору Польщі та зміцнює її незалежність у виробництві озброєння. Україна отримує можливість виробляти необхідну артилерію поза зоною бойових дій, захищаючи виробничі потужності від російських атак.

Співпраця базується на взаємовигідних умовах: польські заводи вироблятимуть ключові компоненти та частини, використовуючи власні технологічні потужності. Інтеграція польських шасі забезпечує завантаження підприємств оборонно-промислового комплексу країни та створення доданої вартості. За даними UNN, це перший такий масштабний проект у галузі артилерійських систем між Україною та країною НАТО.

Модернізація артилерійських систем

Артилерійські системи ‘Богдана’ розроблені за стандартами НАТО та пройшли перевірку в реальних бойових умовах російсько-української війни. Вони призначені для заміни застарілої радянської техніки у польській армії, зокрема артилерійських установок радянського виробництва. Модернізація арсеналу значно підвищить боєздатність сухопутних військ Польщі та їх оперативну сумісність із силами альянсу.

Використання української розробки, яка вже довела свою ефективність на полі бою, дозволяє Польщі скоротити час та витрати на створення власної колісної артилерійської платформи. Це прискорює процес переозброєння та підвищує готовність країни до реагування на потенційні загрози. Спільні виробничі лінії забезпечують трансфер технологій та обмін досвідом між українськими та польськими фахівцями.

Економічні переваги та експортний потенціал

Спільне підприємство створює значні економічні переваги для обох країн. У Польщі проект відкриває нові робочі місця, стимулює розвиток оборонної промисловості та підвищує кваліфікацію інженерно-технічного персоналу. Польські фахівці отримують доступ до сучасних українських розробок у сфері артилерії, що сприяє інноваційному розвитку локальної технологічної бази.

Виробництво на території Європейського Союзу відкриває широкі експортні перспективи. Артилерійські системи, виготовлені в Польщі, можуть легше постачатися третім країнам, оскільки мають європейське походження. Це розширює можливості Польщі як виробника зброї та зміцнює її позиції на глобальному ринку оборонної техніки. Проект також підвищує авторитет польської оборонної промисловості в рамках НАТО.

Українсько-польське співробітництво у виробництві САУ ‘Богдана’ демонструє зростання довіри між країнами та поглиблення стратегічного партнерства. Цей проект став практичним втіленням спільної відповіді на безпекові виклики та зміцнення обороноздатності обох держав у контексті російської агресії.

Долучайтеся до нашої спільноти в соцмережах
та будьте в курсі останніх подій

Залишити відповідь

Your email address will not be published.

Команда ГРУ в Будапешті: Кремль розгортає операцію втручання у вибори Угорщини
Попередня новина

Команда ГРУ в Будапешті: Кремль розгортає операцію втручання у вибори Угорщини

Українські протидронові системи отримують визнання Європи на тлі кризи в окупованих регіонах
Наступна новина

Українські протидронові системи отримують визнання Європи на тлі кризи в окупованих регіонах

Останні новини

Київ під ногами туристів і киян: графіті, бруд і занедбані набережні. Чому мерія не бачить очевидного?

Київ під ногами туристів і киян: графіті, бруд і занедбані набережні. Чому мерія не бачить очевидного?

Набережна Дніпра — одна з візитівок Києва. Саме сюди приходять тисячі киян і туристів, щоб насолодитися краєвидами, прогулятися біля води та показати гостям столицю України. Проте реальність дедалі частіше викликає не захоплення,
Лопушанський: політик, бізнесмен чи людина, навколо якої занадто багато запитань?

Лопушанський: політик, бізнесмен чи людина, навколо якої занадто багато запитань?

Поки українці роками чують про «чесну політику» та боротьбу за державні інтереси, навколо народного депутата Андрій Лопушанський накопичилася ціла низка питань, на які суспільство досі не отримало зрозумілих відповідей. Колишній топменеджер НАК
Литва перевіряє російський слід у витоку держреєстрів

Литва перевіряє російський слід у витоку держреєстрів

Вільнюс розслідує масштабний доступ до реєстрів 26 травня 2026 року литовські медіа повідомили, що витік даних із литовських державних реєстрів може бути не звичайним кримінальним зламом, а операцією російських спецслужб проти Литви.
Утеклі документи свідчать про російські «когнітивні удари» по Заходу, зокрема провокації в Парижі

Утеклі документи свідчать про російські «когнітивні удари» по Заходу, зокрема провокації в Парижі

Масштабна утечка внутрішніх файлів проросійського Агентства соціального дизайну (SDA) розкрила системну кампанію «когнітивних ударів» проти країн Заходу. Документи, датовані 2025–2026 роками, містять докази організації провокацій, включно з ісламофобськими нападами з використанням свинячих
Росія вдарила по гуманітарному конвою ООН у Херсоні – дрон атакував волонтерів у червоній зоні

Росія вдарила по гуманітарному конвою ООН у Херсоні – дрон атакував волонтерів у червоній зоні

Російські сили завдали удару по гуманітарному конвою Організації Об’єднаних Націй у Херсоні. FPV-дрон атакував колону волонтерів, які виконували завдання в так званій червоній зоні міста. На місці події виявлено фрагменти безпілотника, що
напочаток

Не пропустіть!

Литва перевіряє російський слід у витоку держреєстрів

Литва перевіряє російський слід у витоку держреєстрів

Вільнюс розслідує масштабний доступ до реєстрів 26 травня 2026 року