Санкції не зупинили міжнародні платежі, пов’язані з російським бізнесом. Вони зробили їх дорожчими, складнішими й залежнішими від посередників у третіх країнах. На цьому ринку помітне місце посіла А7 — фінансова мережа, яку американські документи пов’язують з Іланом Шором і російським державним банком ПСБ.
Вашингтон вважає А7 частиною інфраструктури обходу санкцій і вже спрямовує обмеження не лише проти окремих учасників, а проти всієї мережі. Паралельно журналістські розслідування пов’язали з проєктом Романа Абрамовича. Його представник це заперечує, тому підтверджена структура А7 і спірна версія про роль мільярдера залишаються двома різними сюжетами.
А7 — це не просто «платежі в обхід SWIFT»
Зводити роботу А7 до заміни SWIFT було б надто просто. SWIFT передає стандартизовані повідомлення між фінансовими установами, але російський бізнес стикається з ширшим набором перешкод: банки можуть бути заблоковані, іноземні контрагенти — відмовлятися від співпраці, а комплаєнс-підрозділи — зупиняти операції через зв’язок із підсанкційними учасниками.
Тому цінність такої мережі полягає не тільки в технічному проведенні переказу. Вона має організувати доступ до іноземних банків, ліквідності, компаній і платіжних каналів. Коли між відправником і отримувачем з’являються фірми та агенти в різних юрисдикціях, прямий зв’язок операції з підсанкційним клієнтом може стати менш помітним.
У матеріалах FinCEN — американського підрозділу з боротьби з фінансовими злочинами — ядром мережі названо А7 і дочірні компанії, якими спільно володіють Шор і ПСБ. За оцінкою американського відомства, інфраструктура використовує посередників у третіх країнах, щоб долати фінансові обмеження та маскувати зв’язки платежів із підсанкційними сторонами.
Це оцінка уряду США, а не незалежно встановлений судом факт незаконності кожної операції чи кожної компанії, пов’язаної з мережею. Водночас саме така конструкція пояснює, чому А7 розглядають як інфраструктуру, а не як звичайний сервіс переказів. Для клієнта, відрізаного від традиційного кореспондентського обслуговування, посередник, який забезпечує доступ до міжнародних розрахунків, може стати критично важливим.
Масштаб, який заявляє сама мережа
А7 претендує на значний обсяг операцій. У повідомленні Міністерства фінансів США від 1 жовтня 2026 року наведено заяву самої мережі: до січня того ж року вона нібито провела операції загальним обсягом понад 7,5 трильйона рублів.
Це не дані незалежного аудиту й не обов’язково дохід або прибуток. Йдеться про сукупну вартість операцій, яку назвали оператори А7, а доступна інформація не підтверджує методику розрахунку. Проте цифра показує масштаб, у якому мережа презентує себе: не як вузькоспеціалізований сервіс для кількох клієнтів, а як велику фінансову систему.
Дослідники Центру інформаційної стійкості описують у зв’язку з А7 поєднання закордонних компаній, вексельних інструментів і криптовалютної інфраструктури. Різні інструменти можуть урізноманітнювати маршрути платежів і ускладнювати визначення походження або кінцевого отримувача коштів.
Однак криптовалюти не роблять мережу автономною. Для її роботи все одно потрібні ліквідність, готові до співпраці посередники та фінансові установи за межами Росії. Кожна така ланка може зіткнутися із санкціями, перевірками або комерційним тиском. Дослідження Центру інформаційної стійкості описує поєднання цих елементів, але саме по собі не встановлює законність чи незаконність кожного їх використання.
Американська відповідь уже вийшла за межі покарання окремих компаній. Після санкцій проти низки учасників мережі в серпні 2025 року Мінфін США 1 жовтня 2026 року оголосив про внесення всієї A7 Network до санкційного списку як значущої транснаціональної злочинної організації. Одночасно FinCEN запропонувало додаткові обмеження на перекази за участю іноземних субагентів мережі.
Для А7 це створює подвійний тиск. Розподілена структура може ускладнювати визначення платника, посередника і кінцевого отримувача. Але вона ж змушує мережу постійно зберігати доступ до іноземної ліквідності, шукати нових партнерів і переконувати фінансові компанії приймати ризики співпраці. А7 може переміщати перешкоди, але не може скасувати потребу в надійних учасниках за межами Росії.
Що відомо про зв’язок з Абрамовичем
У квітні 2026 року видання «Проєкт» опублікувало розслідування, у якому пов’язало Романа Абрамовича та його колишнього бізнес-партнера Віктора Харитоніна з А7. У переказі розслідування «Медузою» йдеться про фінансові документи, розміщення структур А7 у бізнес-центрах, пов’язаних із мільярдером, а також про джерело, яке приписувало йому підтримку проєкту.
Представник Абрамовича відкинув ці твердження. За його словами, мільярдер не пов’язаний із компанією, не є її бенефіціаром і не сприяв домовленостям із ПСБ. Отже, його ймовірна роль залишається журналістською реконструкцією, яку його оточення заперечує. Наявні відомості не дають підстав подавати участь Абрамовича в управлінні або фінансуванні А7 як встановлений факт.
Окремо слід розглядати кіпрський сюжет. У жовтні 2026 року місцеві медіа повідомили про перевірку управління активами Абрамовича через кіпрські компанії. Як зазначалося, йшлося про події 2003–2006 років. Публікація Cyprus Mail не встановлює зв’язку цієї перевірки з А7 і не доводить, що можливі обшуки чи інші слідчі дії були спричинені саме платіжним проєктом.
Це розмежування важливе: розслідування щодо давніших активів не підтверджує участі в пізніше створеній платіжній мережі. Так само розташування структур у бізнес-центрах, пов’язаних із підприємцем, саме по собі не доводить його контролю над цими структурами.
Сила мережі — у доступі, її слабкість — у залежності
Політичне значення А7 не залежить повністю від того, чи буде доведено зв’язок із Абрамовичем. Уже описана американськими відомствами структура навколо А7, Шора і ПСБ демонструє, як санкційний тиск стимулює появу фінансових проміжних шарів. Вони можуть підтримувати торгівлю для учасників, відрізаних від звичних каналів, і робити клієнтів залежними від тих, хто контролює доступ до платежів.
Якщо такі мережі поширюються на інші країни, вони можуть перетворюватися з комерційного інструмента на ресурс впливу. Той, хто забезпечує доступ до ліквідності, банків і міжнародних контрагентів, продає не лише переказ коштів, а й можливість залишатися підключеним до глобальної фінансової системи.
Водночас ця сила нестійка. Вона залежить від іноземних агентів, банків і компаній, які мають бути готові продовжувати співпрацю після того, як сама А7 стала об’єктом санкційного тиску. Наразі межа між підтвердженим і спірним залишається чіткою: зв’язок А7 із Шором і ПСБ описаний в офіційних американських документах, а передбачувана підтримка Абрамовича залишається оспорюваним журналістським твердженням.
