Дональд Трамп як головний рушій переговорів щодо завершення російсько-української війни цього тижня переймався іншими задачами. Тож дипломатичної активності довкола України було не так багато, хоча без помітних подій не обійшлося.
Зустріч Віткоффа з Путіним
Вчора, 11 квітня, спецпредставник Дональда Трампа по Росії Стів Віткофф відвідав Санкт-Петербург, де зустрівся з емісаром Володимира Путіна, Кирилом Дмитрієвим, а згодом і з самим російським диктатором. Офіційної інформації про ці переговори станом на зараз майже немає – Кремль обмежився коротким повідомленням про те, що йшлося про “аспекти українського врегулювання”.
Натомість американське видання Axios пише, що Трамп поставив новий дедлайн щодо перемир’я в Україні – до кінця квітня, інакше на Росію чекатимуть нові санкції. Під час візиту Віткоффа до США американський президент написав у соцмережі Truth Social про те, що Росія має “ворушитися” задля завершення війни.
Перед поїздкою до Росії Віткофф приймав у себе Кирила Дмитрієва, якого Путін призначив де-факто головним переговорником з американцями. За інформацією Reuters, після зустрічі з Дмитрієвим Віткофф заявив Трампу, що найшвидший шлях до завершення війни – це визнання “суверенітету” окупантів над Донецькою, Луганською, Херсонською та Запорізькою областями України.
Однак за даними видання, проти такого підходу виступив вже інший спецпредставник Трампа – Кіт Келлог, которий вказав, що Україна ніколи не відмовиться від своїх територій.
Втім, згодом і сам Келлог наробив галасу в ЗМІ, коли припустив в коментарі The Times, що Україна могла б бути “розділена як Берлін” після Другої світової: захід України контролювали би британсько-французько-українські війська, частину Лівобережжя зайняли би українці, а нині окуповані території залишились би за росіянами.
Однак згодом Келлог звинуватив видання у перекручуванні його слів. Як запевнив спецпредставник Трампа, йшлося не про “поділ України”, а лише про повоєнні зони відповідальності різних армій. “Я не мав на увазі поділ України”, – написав Келлог в соцмережі X.
Заяви є, дій немає
Загалом, цього тижня головна увага США була прикута до торгової війни, розвязаної проти більшості країн світу, а також до переговорів з Іраном. Переговори з Росією щодо завершення війни проти України відійшли на другий план, хоча 7 квітня президент США Дональд Трамп заявив, що продовжує перемовини з Росією. Водночас він висловив незадоволення тим, що Росія і надалі атакує Україну.
“Мені не подобаються бомбардування. Бомбардування тривають і тривають. Щотижня вбивають людей, тисячі молодих людей. І це жахлива річ, яка ніколи не повинна була початися, якби я був президентом”, – заявив Трамп.
10 квітня заступник голови Офісу президента України Павло Паліса заявив, що Україна, під час переговорів з Росією не прийматиме жодних обмеженьщодо чисельності, а також боєготовності своїх Збройних сил. Про відповідну позицію Україна повідомила й Сполученим Штатам.
На цьому тлі США 8 квітня почали передислокацію своїх військ та техніки з польського аеропорту Ясьонка, який із 2022 року слугує основним логістичним вузлом для військової допомоги Україні. Командування Збройних сил США у Європі та Африці пояснило, що такі дії є частиною ширшої стратегії з оптимізації військових операцій США, поліпшення рівня підтримки союзників і партнерів, а також підвищення ефективності.
Китайські полонені
Українські військові під час боїв у Донецькій області захопили у полон двох китайських громадян, які воювали на боці Росії. “Я думаю, що це важливий дуже елемент. Я думаю, що США треба більше приділити увагу тому, що відбувається сьогодні”, – прокоментував цю подію президент України Володимир Зеленський.
Загалом є інформація про 155 китайців із прізвищами та паспортними даними, які воюють на території України. “Ми збираємо інформацію, вважаємо, що їх більше, набагато”, – повідомив Зеленський.
За його словами, рекрутів вербують через TikTok та інші китайські соціальні мережі, де росіяни поширюють рекламу. Потім вони прибувають до Москви, після медогляду прямують на 1-2 місяці в навчальні центри, отримують міграційні карти, картки, на які отримують гроші.
У зв’язку з цим, МЗС України викликало тимчасового повіреного у справах Китаю в Києві (тимчасово виконуючий функції посла – ред.). За словами міністра закордонних справ України Андрія Сибіги, участь китайських громадян у війні проти України ставить під сумнів позицію Китаю щодо миру і підриває довіру до Пекіна як до відповідального постійного члена Радбезу ООН.
Реагуючи, Міністерство закордонних справ Китаю повідомило, що наразі воно “з’ясовує ситуацію” з полоненими.
США-Росія: обмін люб’язностями
В турецькому Стамбулі 10 квітня відбулися переговори США та Росії щодо відновлення повноцінних контактів. За словами спікера Держдепу Теммі Брюс, мета переговорів – “спробувати добитися прогресу в подальшій стабілізації роботи двосторонніх місій”. Також попри санкції, РФ та США домовились частково відновити банківські послуги.
Питання завершення російської агресії проти України не обговорювалося. Але за даними Sky News, мова йшла про відновлення прямого авіасполучення між двома країнами. Разом з тим, Брюс підкреслила, що повна нормалізація відносин між США і Росією може відбутися тільки після того, як війна РФ проти України завершиться.
В цей же день Росія і США провели ще один обмін ув’язненими в Абу-Дабі “на знак триваючого зміцнення довіри між країнами”.
РФ звільнила громадянку США і Росії Ксенію Кареліну, яку минулого року було засуджено до 12 років колонії суворого режиму. Її було визнано в Росії винною у зраді за пожертвування 50 доларів на користь української благодійної організації в США. В обмін на це США звільнили Артура Петрова, громадянина Німеччини та Росії, якого заарештували 2023 року на Кіпрі за запитом США за контрабанду мікроелектроніки.
Переговори України та США про корисні копалини
11 квітня у Вашингтоні відбулися технічні консультації щодо угоди про корисні копалини. З українського боку у них брали участь команди міністерств юстиції та економіки. Київ також призначив міжнародну юридичну фірму для консультування щодо переговорів.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль 9 квітня назвав “червоні лінії” України в угоді зі США про корисні копалини. “По-перше, це наша Конституція. По-друге – це наше прагнення до членства у ЄС і наші європейські зобов’язання. Також це міжнародне право. Також ми розуміємо, що це має бути партнерська угода – з рівними умовами для обох сторін”, – сказав Шмигаль.
За даними джерел Reuters, п’ятнична зустріч пройшла в “антагоністичній” атмосфері через занадто великі розбіжності в позиціях України та США. Відтак, за даними видання, шансів на прорив у переговорах поки небагато.
“Рамштайн” та “коаліція рішучих” у Брюсселі
У Брюсселі 10 квітня відбулася чергова зустріч “коаліції рішучих” щодо підготовки контингенту, який може бути розміщений в Україні. За її підсумками міністр оборони Великої Британії Джон Гілі заявив про розробку плану підтримки України. Він передбачає такі цілі: забезпечити безпечне небо, море, мир на суші та підтримати українські збройні сили, щоб “вони стали найсильнішим стримувальним фактором”.
За даними РБК-Україна, 5-6 країн погодились надіслати своїх військових, включаючи Великобританію, Францію та країни Балтії, заявили, що можуть надати війська.
Також 11 квітня відбулося засідання контактної групи з питань оборони України, відомої як “Рамштайнівська група”. США все-таки взяли участь у її роботі – голова Пентагону Піт Гегсет приєднався дистанційно. На порядку денному було посилення ППО України, нові постачання озброєнь та розвиток оборонно-промислового співробітництва. Загальний обсяг оголошеної партнерами допомоги для України став рекордним – понад 21 мільярд євро.
Таким чином, загалом цей тиждень став продовженням паузи в переговорах щодо завершення російсько-української війн. Втім, поїздка спецпредставника Віткоффа до Росії дає підстави сподіватися, що з наступного тижня на дипломатичному треку нарешті почнеться пожвавлення.
