Тайвань адаптує оборонну стратегію, впроваджуючи досвід України у використанні безпілотників
Тайвань переорієнтовує свою оборонну стратегію, акцентуючи на масовому використанні безпілотників. Цей підхід, ключовий для України в боротьбі з російською агресією, активно впроваджується в Тайбеї, який вивчає український досвід для адаптації до власних загроз, пише Панорама українських подій.
Згідно з даними видання The New York Times, уряд Тайваню інвестує в розробку ударних, розвідувальних та FPV-дронів, а також розширює співпрацю з приватними компаніями для швидкого нарощування виробничих потужностей. Українська модель, де військові, волонтери та технологічні стартапи взаємодіють, слугує прикладом для Тайваню у створенні гнучкої та масштабованої системи постачання безпілотників.
Експерти підкреслюють, що Тайвань розглядає дрони як засіб для компенсації чисельної та технічної переваги Китаю. Острів готується до можливих сценаріїв блокади чи вторгнення, тому безпілотники використовуються не лише для розвідки, але й для ударів по кораблях, техніці та логістичних маршрутах супротивника.
Тайбей також формує запаси критичних компонентів, щоб уникнути залежності від імпорту в умовах кризи. Уряду виділено кошти на підготовку операторів і створення мережі командних центрів, які координуватимуть масове використання дронів у разі загострення ситуації.
Варто зазначити, що у NYT відзначають, що український досвід засвідчує: доступні та мобільні технології можуть істотно змінити баланс сил, якщо їх використовувати системно та у великій кількості.
Читав про це ще в NYT кілька тижнів тому. Прикольно, що наш досвід тепер вивчають на іншому кінці світу, хоча, як на мене, ситуація в них трохи інша – у нас війна вже триває, а вони тільки готуються до потенційної. Звісно, дрони зараз реально вирішують, сам бачив як хлопці з підрозділу скидають навіть звичайні комерційні мавіки – і це працює. Але от питання, чи зможуть вони так само швидко масштабувати виробництво, як ми, коли в тебе на хвості ворог. У нас це вийшло багато в чому завдяки волонтерам і краудфандингу, а в них держава має більше ресурсів, але й бюрократії більше. Хоча, може, вони й праві, що вчаться на чужих помилках, а не на своїх.