Європейський Союз збирається запровадити ембарго проти російського алюмінію у межах 13-го пакету санкцій. Офіційного рішення немає, однак опитані Фокусом експерти вже зробили прогнози щодо майбутнього російської економіки та впливу на війну нових санкцій.
За повідомленням Politico, наступний 13-й пакет санкцій Європейського Союзу проти Російської Федерації передбачатиме заборону імпорту алюмінію. Видання пише, що Євросоюзу дедалі важче спрямовувати санкції на великі цілі. Фокус дослідив, наскільки дієвими можуть бути нові санкції від ЄС для країни-агресорки.
Алюміній, електрика, чипи: чи стануть впливовими обмеження для РФ, якщо вона навчилася їх обходити
Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин у коментарі Фокусу зазначає: якщо припустити, що частка Росії на ринку алюмінію була приблизно 25%, то заплановане Євросоюзом обмеження є досить болісним для РФ.
“На початку 2023 року Штати ввели фактично загороджувальні мита на алюміній для Росії. Але для РФ це все одно вагома стаття доходів. Вони перенаправили експорт на Китай. Відомо, що Росія — світовий лідер з виробництва алюмінію. Це стратегічний промисловий метал, дуже потрібний для машинобудування, в аерокосмічному напрямку тощо. Проте це дуже енергоємне виробництво, тож після заборони на алюміній, якщо вона буде введена Європою, Росія намагатиметься (і вона вже це робить) перенаправляти свої алюмінієві потоки на Азію, Китай, а звідти — на Європу”, — вважає експерт.
Шевчишин наголосив: неможливо все перекрити, тож, якась частина буде йти на Китай, а іншу частину буде заблоковано.
“І тут ми маємо подвійні санкції, адже під час такого енергоємного підприємства задіяно електрику. Тож, якщо ми вимикаємо виробництво на алюмінієвих заводах, ми також бачимо різке падіння виробництва електроенергії. Її просто не потребуватимуть в такому обсязі“, — каже Шевчишин.
Дійсно, оскільки процес виплавлення алюмінію потребує величезної кількості електроенергії, санкції проти алюмінію одночасно стануть санкціями проти енергетичного сектору РФ.
Ба більше, країни ЄС хочуть створити додаткові перешкоди для придбання Росією компонентів, які вона не вміє виробляти сама і які їй потрібні для високотехнологічної зброї, як-от керовані ракети.
Санкції проти алюмінію пригальмують розвиток його виробництва у РФ, якщо вона не почне “зливати” його за пів ціни у Китай
Але й тут результати неоднозначні. За словами міністра закордонних справ Литви Ґабріелюса Ландсберґіса, боротьба з обходом санкцій залишається головним болем для ЄС.
“Складність полягає у тому, що деякі з цих компонентів не потрапляють під санкції, тому що можуть бути у чомусь, що, на перший погляд, виглядає досить нешкідливим. Ми називаємо це запчастинами до холодильників. А росіяни розбирають це і потім використовують”, — пояснив він.
Вплив обмежень: коли подіють нові санкції та чи вплинуть на виробництво зброї
Економіст, викладач фінансів у Києво-Могилянській Бізнес Школі (KMBS) Олексій Геращенко у коментарі Фокусу додає, що не існує загалом таких санкцій в поточному розкладі економічних сил, які здатні кардинально вплинути на показники економічного розвитку.
“Санкції чинять довгостроковий вплив, який часто проявляється конкретними значними негативними наслідками через роки. Особливо це стосується воєнних цілей. КНДР і Іран — фактично країни, які закриті значною мірою від зовнішнього світу, натомість живуть під санкціями і мають об’єктивно доволі розвинуту воєнну промисловість, напрацюваннями якої “діляться” з РФ. Можна згадати значною мірою закритий від зовнішнього світу і мілітаризований Радянський Союз. Санкції можуть вплинути в довгостроковому періоді на рівень життя людей в РФ, але не зупинити виробництво зброї тут і зараз“, — каже експерт.
За його словами, в реальності витримати санкції повноцінно значно складніше, ніж запровадити. Так, імпортерами в Росії частини санкційних продуктів стали Грузія, Узбекистан, Киргизстан.
Санкції можуть вплинути в довгостроковому періоді на рівень життя людей в РФ, але не зупинити виробництво зброї тут і зараз
“Тобто компанія з цих країн купує щось санкційне для РФ в ЄС чи США, а далі продає в РФ, у такий спосіб туди потрапляє санкційний продукт. Подібна схема може відбутися і з експортом алюмінію, про санкції щодо якого йдеться в останньому обговорюваному пакеті. Якщо дивитися на ситуацію реалістично без рожевих окулярів, то економіка РФ хоч і не має розвитку й зростання, натомість і не падає. Сучасний розклад економічних сил в світі такий, що вага Китаю, Індії, країн глобального Півдня в світовій економіці не є меншою, ніж США, ЄС, Британії та їхніх союзників. Фактично це співставні обсяги. Відповідно будь-які санкції від однієї половини світової економіки є неприємними, натомість не є критичними в разі, якщо друга половина світової економіки їх не дотримується, а тим більше намагається скористатися”, — пояснив Олексій Геращенко.
Ба більше, напруженість на Близькому Сході підтримує високі ціни на енергоносії, тому об’єктивно російська економіка має підстави перебувати в доволі стабільному стані.
“На швидкий обвал економіки не варто розраховувати, і чарівного пакету санкцій, який його забезпечить, не існує. Натомість санкції є політично важливим сигналом, вони також мають збільшувати “суспільну втому” від війни в РФ, впливають на довгострокові наслідки для країни-агресора“, — пояснив Геращенко.
Що далі, або на які обмеження не піде Євросоюз
Ядерна енергетика або зріджений природний газ (LNG) залишаються поза обмеженнями через позицію різних країн Євросоюзу. “Росатом” будує два нових реактори для Угорщини, тому вона не дає змоги накласти санкції на російський атомний сектор, а російський LNG (зріджений газ) тим часом все ще імпортують багато країн, насамперед Іспанія.
Тому в межах 13-го пакету санкцій Євросоюз планує зосередити свою увагу не на російському експорті, а на російському імпорті.
В подальшому Євросоюз планує розглянути ембарго ще на низку товарів, але переговори з цього приводу перебувають на ранній стадії. Зазначимо, що 13-й пакет санкцій хочуть узгодити до другої річниці повномасштабного російського вторгнення — 24 лютого.
Джерело: Фокус
