Сьогодні: 24.06.2026
16.05.2025
1 хв читання

Зарплата завуча школи — на скільки може розраховувати у 2025 році

Зарплата завуча школи — на скільки може розраховувати у 2025 році

Педагоги в Україні отримують різні зарплати, це залежить від посади, окладу, стажу, вислуги років, надбавок тощо. Наприклад, вчителі початкових класів заробляють у середньому 19 000 грн щомісяця, а завучі навчальних закладів можуть розраховувати на більші доходи.

Сайт Новини.LIVE розповідає, яка зарплата у завучів станом на 2025 рік і що змінилося в їхніх доходах.Педагоги в Україні отримують різні зарплати, це залежить від посади, окладу, стажу, вислуги років, надбавок тощо. Наприклад, вчителі початкових класів заробляють у середньому 19 000 грн щомісяця, а завучі навчальних закладів можуть розраховувати на більші доходи.

Сайт Новини.LIVE розповідає, яка зарплата у завучів станом на 2025 рік і що змінилося в їхніх доходах.

Середня зарплата завуча

Для розуміння, так називають заступників директорів шкіл. Це відповідальна посада, яку повинен займати фахівець з відповідними знаннями та навичками. На завуча покладають чимало обов’язків, зокрема:

  • організацію навчального процесу;
  • контроль виконання навчальних програм і якості викладання;
  • регулювання педагогічного навантаження;
  • організацію методичної роботи;
  • формування розкладів занять і звітів тощо.

Згідно з даними великого кадрового порталу Work.ua, заступник директора в Україні заробляє орієнтовно 33 500 грн станом на травень 2025 року. Це середній показник, який вивели на основі відомостей про доходи у 38 опублікованих вакансіях.

Що цікаво, в аналогічний період 2024 року зарплата завучів перебувала на рівні 23 500 грн, тобто була меншою на 10 000 грн. Всього за 12 місяців ситуація змінилася в бік збільшення середнього доходу на 43%. Натомість кількість вакансій на Work.ua зменшилася на 39%.

Зарплата завуча школи — на скільки може розраховувати у 2025 році - фото 1
Динаміка середньої зарплати завуча. Фото: скриншот

За що доплачують вчителям

Педагогічні працівники отримують не лише “голий” посадовий оклад. Українське законодавство передбачило для вчителів багато надбавок, які дозволяють підвищити зарплату. Всі види доплат перераховані у статті 24 закону “Про повну загальну середню освіту”:

  • класне керівництво — від 20% до 25%;
  • перевірка робіт — від 10% до 20%;
  • завідування майстернями/кабінетами інформатики — від 15% до 20%;
  • завідування кімнатами зберігання зброї/стрілецькими тирами/музеями — від 10% до 15%;
  • завідування навчально-методичними кабінетами, лабораторіями, спортивними залами — від 10% до 15%;
  • завідування бібліотеками, бібліотечним фондом — від 5% до 15%;
  • робота в інклюзивних класах чи групах — 20%;
  • обслуговування комп’ютерної техніки — від 10% до 15%;
  • позакласна робота з учнями — від 10% до 40%.

Плюс у 2025 році запровадили нову надбавку за роботу в несприятливих умовах. Щомісяця педагогам виплачують 1000 грн, а з 1 вересня суму планують збільшити до 2 000 грн. Варто уточнити, що це додатковий дохід вчителів під час воєнного стану, а не постійне підвищення посадового окладу.

Що ще варто знати українцям

Нагадаємо, відпустки педагогічних працівників мають деякі особливості. Вчителям належить до 54 календарних днів відпочинку — це норма щорічної основної відпустки. Правило скорочення до 24 днів під час воєнного стану до педагогів не застосовується.

Також ми писали, на які пільги можуть розраховувати вчителі у 2025 році. Їм належить 100% знижки на оплату житлово-комунальних послуг. Але користуються нею лише педагоги-пенсіонери, які проживають у сільській місцевості.

Долучайтеся до нашої спільноти в соцмережах
та будьте в курсі останніх подій

Залишити відповідь

Your email address will not be published.

Попередня новина

«Укрнафта» добуватиме вуглеводні на Олеській ділянці 

Наступна новина

В Україні жінкам, які народили дитину, пропонують виплату у 50 тисяч гривень

Останні новини

Київ під ногами туристів і киян: графіті, бруд і занедбані набережні. Чому мерія не бачить очевидного?

Київ під ногами туристів і киян: графіті, бруд і занедбані набережні. Чому мерія не бачить очевидного?

Набережна Дніпра — одна з візитівок Києва. Саме сюди приходять тисячі киян і туристів, щоб насолодитися краєвидами, прогулятися біля води та показати гостям столицю України. Проте реальність дедалі частіше викликає не захоплення,
Лопушанський: політик, бізнесмен чи людина, навколо якої занадто багато запитань?

Лопушанський: політик, бізнесмен чи людина, навколо якої занадто багато запитань?

Поки українці роками чують про «чесну політику» та боротьбу за державні інтереси, навколо народного депутата Андрій Лопушанський накопичилася ціла низка питань, на які суспільство досі не отримало зрозумілих відповідей. Колишній топменеджер НАК
Литва перевіряє російський слід у витоку держреєстрів

Литва перевіряє російський слід у витоку держреєстрів

Вільнюс розслідує масштабний доступ до реєстрів 26 травня 2026 року литовські медіа повідомили, що витік даних із литовських державних реєстрів може бути не звичайним кримінальним зламом, а операцією російських спецслужб проти Литви.
Утеклі документи свідчать про російські «когнітивні удари» по Заходу, зокрема провокації в Парижі

Утеклі документи свідчать про російські «когнітивні удари» по Заходу, зокрема провокації в Парижі

Масштабна утечка внутрішніх файлів проросійського Агентства соціального дизайну (SDA) розкрила системну кампанію «когнітивних ударів» проти країн Заходу. Документи, датовані 2025–2026 роками, містять докази організації провокацій, включно з ісламофобськими нападами з використанням свинячих
Росія вдарила по гуманітарному конвою ООН у Херсоні – дрон атакував волонтерів у червоній зоні

Росія вдарила по гуманітарному конвою ООН у Херсоні – дрон атакував волонтерів у червоній зоні

Російські сили завдали удару по гуманітарному конвою Організації Об’єднаних Націй у Херсоні. FPV-дрон атакував колону волонтерів, які виконували завдання в так званій червоній зоні міста. На місці події виявлено фрагменти безпілотника, що
напочаток

Не пропустіть!

Європейські країни вважають Україну буферною зоною

Європейські країни вважають Україну буферною зоною

Країни ЄС сприймають Україну як буферну зону між ЄС та