Підприємець Сергій Шакутін, засуджений у Білорусі за хабарництво у сфері охорони здоров’я, не зник із фармацевтичного ринку. Розслідування видання «Зеркало», оприлюднене 1 жовтня 2026 року, пов’язує його з майже 11 тисячами квадратних метрів нерухомості — приміщеннями близько 60 аптек, складами, комерційними об’єктами та двома елітними квартирами в Мінську.
Ця історія важлива не лише масштабом майна. Компанії, пов’язані із Шакутіним, у 2023–2024 роках постачали ліки державному підприємству «Белфармація». За даними журналістського розслідування, під час цих закупівель бюджет Білорусі міг переплатити щонайменше 7 млн білоруських рублів. Водночас доступні відомості не доводять, що вся нерухомість підприємця була придбана саме за рахунок незаконних доходів.
Майно, що утворює фармацевтичну інфраструктуру
Розслідування «Зеркала» описує не один великий об’єкт, а цілу мережу нерухомості. До неї належать приміщення, які використовують приблизно 60 аптек, великі склади під Мінськом, комерційні будівлі в різних регіонах країни та дві дорогі квартири у столиці.
Загальна площа цих об’єктів становить майже 11 тисяч квадратних метрів. Значна частина майна безпосередньо пов’язана з торгівлею та зберіганням медикаментів: аптеки забезпечують роздрібний продаж, склади — логістику, а комерційні приміщення можуть обслуговувати інші операції бізнесу.
Сам розмір портфеля не пояснює, як фінансувалося придбання кожної будівлі чи квартири. Але він показує масштаб присутності Шакутіна у фармацевтичній галузі — і те, що ця присутність збереглася після кримінальної справи, яка стосувалася системи охорони здоров’я.
Вирок, який не став довготривалою забороною
У 2018 році Сергія Шакутіна визнали винним у дачі хабарів у резонансній корупційній справі. Суд призначив йому півтора року колонії загального режиму. Підприємець вийшов на свободу просто із зали суду, оскільки час, проведений у слідчому ізоляторі, вже повністю покривав призначене покарання.
Юридично вирок був виконаний, однак тривалого відсторонення від фармацевтичного бізнесу, судячи з наявних даних, не відбулося. У наступні роки компанії «Іскамед» і «Капсіфарм», пов’язані із Шакутіним, продовжили працювати в галузі та постачати продукцію державному покупцеві.
Тут важливо розрізняти кілька рівнів інформації. Вирок 2018 року є встановленим судом фактом. Дані про нерухомість — результат журналістського розслідування. Відомості про завищені ціни стосуються конкретних закупівель 2023–2024 років і також є висновками журналістів. Їхня послідовність привертає увагу до того, що покарання не стало остаточною перепоною для роботи підприємця на ринку, залежному від державних контрактів.
Сім мільйонів рублів у ланцюгу закупівель
У центрі пізнішої історії опинилися «Іскамед» і «Капсіфарм». За даними розслідування, ці фармацевтичні компанії постачали препарати «Белфармації» за цінами, які журналісти вважають істотно завищеними. Унаслідок цього державний бюджет Білорусі, як стверджується, переплатив щонайменше 7 млн рублів.
Ця сума стосується вартості та умов конкретних поставок. Із доступної інформації не випливає, що всі ці кошти надійшли безпосередньо Сергію Шакутіну або були спрямовані на придбання виявленої нерухомості. Також невідомо, чи переглядалися контракти, чи проводилася офіційна перевірка розрахунків і чи повертали державі спірні суми.
Однак можлива переплата має пряме суспільне значення. Ліки — базовий товар, а державні закупівлі визначають, скільки препаратів система охорони здоров’я може придбати за наявний бюджет. Якщо державний покупець платить більше, ніж потрібно, на ті самі кошти можна закупити менше медикаментів. Наслідком можуть стати скорочення запасів, менше фінансування інших медичних потреб або зростання витрат для пацієнтів і їхніх родин.
Тому питання стосується не лише можливих доходів конкретного підприємця. Воно пов’язане з тим, як держава обирає постачальників, порівнює ціни та контролює угоди в галузі, де державні структури залишаються великими покупцями. Особливо гостро це виглядає у випадку компаній, пов’язаних із бізнесменом, раніше засудженим за корупцію у сфері охорони здоров’я.
Родинний зв’язок із владним колом
Політичного контексту цій історії додає родинний зв’язок Сергія Шакутіна з Олександром Шакутіним. Останнього називають близьким до президента Білорусі Олександра Лукашенка підприємцем і фінансовим союзником глави держави. Олександр Шакутін перебуває під санкціями Європейського Союзу.
Сам факт спорідненості не доводить, що активами Сергія Шакутіна чи його контрактами керували державні органи. Він також не підтверджує походження майна. Але в економіці, де державні підприємства відіграють ключову роль у закупівлях і розподілі товарів, близькість до впливових ділових кіл є важливою обставиною для оцінки доступу до ринку.
У цій справі привертає увагу саме сукупність обставин: після корупційного вироку підприємець зберіг фармацевтичний бізнес, пов’язані з ним компанії продовжили постачання державному покупцеві, а журналісти виявили значний масив нерухомості. Жоден із цих фактів окремо не доводить нового злочину або незаконного походження всього статку.
Натомість вони залишають практичні запитання: чи запроваджувалися після справи 2018 року обмеження для компаній Шакутіна, хто перевіряв ціни на ліки і що сталося з імовірною переплатою у 7 млн рублів. Поки нерухомість та аптечна мережа залишаються видимою частиною історії, доля державних коштів і дієвість контролю — її головним невирішеним питанням.
