Партії AfD і BSW планують 14 жовтня 2026 року винести до парламенту Саксонії-Ангальт резолюцію із закликом до уряду Німеччини домовитися з Росією про постачання дизельного палива. Рішення регіонального ландтаґу не здатне відновити енергетичну торгівлю з Москвою, але може перетворити земельну залу на майданчик для тиску на Берлін.
Про підготовку резолюції ЗМІ повідомили 11 жовтня. Її автори посилаються на нещодавно оголошену домовленість між Росією та США, яку пропонують використати як зразок для Німеччини. Водночас представник федерального уряду заявив, що Берлін не скасовуватиме чинні санкції проти Росії.
Резолюція, яка не може змінити політику
Ландтаґ Саксонії-Ангальт може обговорити питання, ухвалити політичну позицію і звернутися до федерального уряду. Проте він не має повноважень укладати міжнародні угоди, визначати зовнішню політику Німеччини чи самостійно відновлювати імпорт російського пального.
Зовнішні відносини, міжнародні домовленості та основні рішення щодо політики Берліна стосовно Москви належать до компетенції федерального рівня. Крім того, санкції проти Росії пов’язані зі спільними рішеннями Європейського Союзу. Земельний парламент не може скасувати їх власним голосуванням або обійти європейський режим окремою угодою про паливо.
Навіть якщо резолюцію підтримають, вона не зобов’яже уряд Німеччини почати переговори з Росією, не дозволить імпорт дизеля і не змінить санкційний режим. Її можливий ефект лежить в іншій площині: вона формалізує вимогу до Берліна, змусить федеральний уряд публічно на неї відповісти і дасть ініціаторам парламентський документ для подальшої політичної кампанії.
Саме обмеженість повноважень робить цей крок політично промовистим. Питання, яке вирішується на федеральному та європейському рівнях, переносять у регіональну залу, де його можна подати як безпосередній спір про ціни на енергію, витрати підприємств і добробут громадян. Юридичної сили для зміни курсу така резолюція не має, але вона може посилити публічний тиск.
Тимчасова спільна платформа для політичних суперників
AfD і BSW перебувають на різних полюсах німецького політичного спектра. AfD зазвичай характеризують як праворадикальну силу, тоді як BSW походить із лівого політичного середовища. Спільний виступ щодо дизельної угоди не означає загального союзу між ними. Він свідчить про точковий збіг позицій у питаннях санкцій та економічних відносин із Росією.
Обидві партії стверджують, що санкції ЄС проти Росії нібито не досягають мети й водночас шкодять економікам держав-членів. Це політична оцінка, яку просувають ініціатори резолюції, а не висновок, доведений самим парламентським документом. Їхня аргументація зміщує центр дискусії: замість питання про збереження тиску на Росію на перший план виходять витрати для європейських компаній, споживачів і національних економік.
Для AfD така тема дає змогу критикувати федеральний уряд і європейські обмеження. BSW отримує нагоду подати відновлення економічних зв’язків із Росією як практичну відповідь на енергетичні та промислові проблеми. Їхні програми в багатьох інших питаннях залишаються різними, однак резолюція дозволяє двом силам спільно виступити проти нинішнього курсу Берліна.
Посилання на «дизельну угоду» між Росією та США у цьому сюжеті виконує роль політичного прецеденту, на який посилаються автори ініціативи. Надані відомості не розкривають умов цієї домовленості та не дають підстав оцінювати її зміст. Для німецької дискусії вона важлива передусім як аргумент: якщо подібний формат нібито можливий для Вашингтона, його прихильники вимагають розглянути його і для Берліна.
Берлін не готовий копіювати запропоновану модель
Представник уряду Німеччини, коментуючи повідомлення про домовленість Росії та США щодо дизеля, заявив, що Німеччина не зніматиме чинні санкції проти Росії. Отже, федеральна влада не розглядає згаданий формат як модель для зміни власної політики.
Ця позиція звужує практичні перспективи резолюції ще до її розгляду. Берлін може послатися на свої повноваження у сфері зовнішньої політики, на зобов’язання в межах європейської санкційної політики та на вже оголошене рішення зберегти обмеження. AfD і BSW, зі свого боку, можуть використати відмову як доказ того, що федеральний уряд не хоче дослухатися до аргументів про економічні наслідки санкцій.
У разі голосування конфлікт розгортатиметься одразу на двох рівнях. Формально йтиметься про те, чи може земельний парламент звертатися до федерального уряду з питанням, яке не належить до його компетенції. Політично ж резолюція стане спробою перетворити регіональну процедуру на загальнонаціональну суперечку про санкції, енергетику та майбутні відносини з Росією.
Для Європейського Союзу потенційне відновлення Німеччиною енергетичної співпраці з Москвою також не було б суто земельною справою. Воно торкалося б спільного санкційного режиму та координації між державами-членами. Саксонія-Ангальт може винести цю тему на обговорення, але не може самостійно визначити ані німецький, ані європейський курс.
Повідомлення про заплановану резолюцію опубліковане за цим посиланням. Її головний результат залежатиме не від можливості реально запустити постачання дизеля, а від того, чи залишиться вона символічним жестом у ландтаґу, чи стане для AfD і BSW початком ширшої кампанії проти політики Берліна щодо Росії.
