Марін Ле Пен заявила, що в разі перемоги на президентських виборах у Франції 2027 року домагатиметься блокування нового семирічного бюджету Європейського Союзу. За її словами, це має зірвати й запланований механізм фінансової підтримки України обсягом до 100 млрд євро.
Лідерка ультраправого «Національного об’єднання» також пообіцяла припинити двосторонню військову допомогу Франції Києву, залишивши лише базову підготовку українських військовослужбовців. Водночас вона знову відмовилася назвати Росію під керівництвом Володимира Путіна головною безпековою загрозою для Європи. Її заяви, про які французькі та інші медіа повідомили 14 жовтня 2026 року, пов’язують внутрішньополітичну боротьбу у Франції з рішеннями, що визначатимуть фінансовий і безпековий курс усієї ЄС.
Повідомлення про заяви Марін Ле Пен
Бюджет, який потрібно погодити до виборів
Європейська комісія вже офіційно представила проєкт нового багаторічного фінансового плану ЄС на 2028–2034 роки. Його загальний обсяг оцінюють приблизно у 2 трлн євро. Документ має визначити пріоритети спільних витрат Союзу на сім років — від інвестицій і загальноєвропейських програм до фінансових інструментів для підтримки України.
Однак це поки що лише проєкт. Лідери ЄС прагнуть досягти політичної домовленості щодо його основних параметрів до кінця 2026 року. Президент Європейської ради Антоніу Кошта наголошував на важливості такого графіка: у 2027 році вибори відбудуться у Франції, Польщі та Італії, а нові уряди або змінені політичні більшості можуть ускладнити й без того складні переговори.
Саме в цю часову вузькість і вписується заява Ле Пен. Багаторічний бюджет ЄС не є національною програмою видатків, яку Париж може одноосібно затвердити чи скасувати. Він формується внаслідок переговорів між державами-членами та інституціями Союзу. Якщо майбутній французький уряд відмовиться підтримати узгоджений пакет, ухвалення документа може затягнутися або переговори доведеться відкрити заново.
Отже, йдеться не лише про зміну французької бюджетної політики. Потенційний конфлікт із Парижем може вплинути на здатність усієї Європейської спільноти планувати витрати після 2027 року.
Україна як точка тиску
Ле Пен прямо пов’язала можливе блокування бюджету з підтримкою України. У новому фінансовому плані передбачений спеціальний механізм, який має забезпечити Києву до 100 млрд євро. Політикиня заявила, що прагне не допустити ухвалення бюджету, зокрема для того, щоб зірвати фінансування за цим механізмом.
Водночас блокування багаторічного бюджету не означало б автоматичного припинення всієї європейської допомоги Україні. Частину програм можна оформлювати через окремі інструменти та рішення. Проте конфлікт навколо фінансової рамки ускладнив би спільне планування, затримав би ухвалення рішень і зробив би довгострокові зобов’язання ЄС менш передбачуваними.
Окремо стоїть питання французької військової допомоги. У разі приходу до влади Ле Пен обіцяє скасувати двосторонню підтримку Києва, зберігши лише базове навчання українських військових. Це рішення стосувалося б безпосередньо французьких програм, тоді як бюджетна блокада мала б загальноєвропейські наслідки.
Поєднання двох обіцянок розширює можливий масштаб змін. Париж міг би одночасно скоротити власний внесок у військову підтримку України та намагатися перешкодити створенню спільного європейського фінансового механізму. Навіть якщо інші держави продовжили б допомогу, узгодженість і передбачуваність політики ЄС опинилися б під тиском.
Російський контекст і межі висновків
Заяви Ле Пен оцінюють також на тлі її тривалої публічної симпатії до Володимира Путіна. Її партія щонайменше одного разу отримувала кредит від російського банку. Ці обставини є частиною політичного тла нинішньої дискусії, але самі по собі не доводять, що політика Ле Пен керується Кремлем або координується з ним.
Безпосередньо підтвердженим є зміст її нинішніх обіцянок: виступити проти нового фінансового плану ЄС, перешкодити механізму допомоги Україні на 100 млрд євро, припинити більшість двосторонньої військової допомоги Франції та не визнавати Росію головною загрозою для європейської безпеки.
Остання позиція має не лише риторичне значення. Вона може свідчити про можливий перегляд французької оцінки безпекової ситуації та посилити розбіжності Парижа з урядами, які вважають Росію головним викликом для континенту. У такому разі суперечка про бюджет стала б частиною ширшого конфлікту щодо майбутньої політики Європи стосовно України й Москви.
Вирішальною може стати дата до виборів
Обіцянки Ле Пен поки не є державною політикою. Спочатку вона має перемогти на президентських виборах 2027 року, а проєкт бюджету ще пройде тривалий процес переговорів і може змінитися. Крім того, реалізація французької лінії залежатиме від складу уряду та здатності провести її через національні й європейські інституції.
Натомість політичний ризик уже закладений у календарі. Якщо ключові компроміси не буде досягнуто до кінця 2026 року, результат одних національних виборів може вплинути на фінансове планування всього ЄС на сім років. Тоді французька президентська кампанія визначатиме не лише майбутній курс Парижа, а й те, чи зможе Союз вчасно погодити власний бюджет і передбачену ним підтримку України.
