Європейський суд з прав людини визнав незаконними правила, за якими угорські вчителі під час страйку мусили продовжувати доглядати за дітьми та проводити частину занять. На думку суду, запроваджені урядом Віктора Орбана обов’язки надто сильно послаблювали практичну дію права на страйк.
Рішення, про яке 15 жовтня 2026 року повідомило угорське видання Telex, поки що не є остаточним. Угорський уряд може до 6 січня 2027 року подати клопотання про перегляд справи.
Право залишалося на папері
У центрі спору опинився декрет про так звані мінімальні обов’язкові послуги в школах. Його ухвалили в лютому 2022 року, коли влада обґрунтовувала нові правила необхідністю забезпечити роботу освітніх закладів під час пандемії Covid-19.
Документ вимагав, щоб навіть під час страйку школи організовували обов’язковий догляд за дітьми, а вчителі проводили частину звичайних занять. Формально педагогів не позбавляли можливості оголосити страйк. Однак значна частина шкільної роботи мала тривати, попри припинення праці.
Саме ця різниця між формальним правом і його реальною дією стала ключовою для оцінки суду. Страйк є інструментом колективного тиску на роботодавця. Якщо працівники зобов’язані й надалі виконувати істотну частину своїх звичайних обов’язків, наслідки такого тиску неминуче слабшають.
Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що сукупність угорських вимог була непропорційним втручанням у права вчителів і профспілок. Суд також зазначив, що держава вийшла за межі допустимого розсуду під час регулювання права на страйк: обмеження не були достатньо обґрунтовані в демократичному суспільстві.
Пандемія не скасовує принцип пропорційності
Суд не встановив, що держава взагалі не може забезпечувати безперервність роботи шкіл під час трудового конфлікту. Захист дітей, організація догляду та підтримання необхідних освітніх послуг можуть бути легітимними цілями.
Але такі заходи мають бути необхідними й пропорційними. Надзвичайна ситуація сама собою не дає владі необмеженого права звужувати фундаментальні свободи. Обмеження повинні відповідати конкретній меті та не позбавляти працівників можливості ефективно захищати свої професійні й соціальні інтереси колективними діями.
У випадку угорських шкіл, за висновком суду, баланс було порушено. Обов’язок зберігати догляд за дітьми та частину навчального процесу означав не просто підтримання мінімальної роботи закладів. Він суттєво зменшував здатність страйку впливати на роботодавця й державу.
Тому рішення стосується не лише питання, чи могли вчителі формально оголосити страйк. Воно порушує важливішу правову проблему: чи залишається право дієвим, якщо умови його реалізації фактично зводять нанівець наслідки колективної акції.
Що зміниться після остаточного рішення
Постанова стосується конкретних правил проведення страйків у системі освіти, а не всієї політики уряду Віктора Орбана чи всіх проблем угорських шкіл. Якщо рішення набуде чинності, Угорщині доведеться привести спірні норми у відповідність до Європейської конвенції з прав людини.
Суд не визначив наперед, якою саме має бути нова модель. Владі доведеться вирішити, як одночасно гарантувати базову безпеку й догляд за дітьми та не перетворити вимоги до мінімальних послуг на спосіб позбавити страйк реальної сили.
Поки що остаточні юридичні наслідки залишаються відкритими: Будапешт може просити про перегляд справи до 6 січня 2027 року. Водночас висновок Страсбурга вже сформульований чітко: кризове управління може організовувати роботу суспільно важливих служб, але не має залишати право на страйк лише формальною можливістю.
