У Білорусі тиск на незалежний книжковий сектор поширюється від окремих видавництв на всю мережу, завдяки якій книжки друкують, зберігають, продають і доставляють читачам. У жовтні Міністерство внутрішніх справ оголосило в розшук трьох представників книжкового бізнесу — Ігоря Логвінова, Андрея Янушкевіча та Ярослава Іванюка.
Про це 8 жовтня повідомили медіа, зазначивши, що рішення ухвалили протягом 6–8 жовтня 2026 року. У доступній інформації не наведено точних правових підстав розшуку, тому неможливо встановити, які саме звинувачення висунуто кожному з трьох чоловіків і чи йдеться про однакові провадження.
Однак жовтнева кампанія стала продовженням дій, про які повідомляли раніше. У лютому силовики проводили обшуки та затримання серед працівників чинних і вже закритих видавництв, а також підприємців, пов’язаних із продажем і розповсюдженням книжок. У березні представників видавничого та поліграфічного бізнесу внесли до переліку так званих «екстремістських формувань».
Різні учасники — один адміністративний ярлик
До березневого переліку, за оприлюдненими даними, потрапили фонд , Lohvinau Publishing House, Andrei Yanushkevich Publishing і Gutenberg Publisher. У ньому також згадувалися Дмитрій Колас, Вацлав Богдановіч, Олександр Євдаха, Ігор Логвінов, Андрей Янушкевіч і Ярослав Іванюк.
Таким чином, в одному адміністративному контурі опинилися організації, видавництва та люди з різними функціями. Наявні відомості не дають підстав стверджувати, що проти всіх перелічених застосовують однакові процедури або обмеження. Проте сама класифікація може створювати спільну зону ризику для тих, хто з ними працює: друкарень, книгарень, перевізників, складів та інших комерційних партнерів.
Для невеликого незалежного видавництва наслідки можуть бути практичними навіть без окремої справи проти кожного постачальника. Друкарня може відмовитися від замовлення, книгарня — не взяти видання до асортименту, а логістична компанія — не погодитися на доставку. Щоб ділові зв’язки припинилися, партнерові не обов’язково висувати звинувачення: достатнім може виявитися ризик через контакти з організацією або людиною з офіційного списку.
Вразливе місце — розповсюдження
Шлях книжки до читача починається задовго до полиці в магазині. Видавець обирає автора і текст, організовує редактуру, фінансує наклад та домовляється з друкарнею. Після друку примірники потрібно зберігати, перевозити й продавати. Кожен етап залежить від окремих компаній, договорів і людей.
Обшук може тимчасово зробити недоступними документи, обладнання або складські запаси. Закриття підприємства здатне порушити договори та ланцюжки постачання. Офіційне визначення як «екстремістського» додатково посилює невизначеність для партнерів, які можуть заздалегідь відмовитися від співпраці.
У результаті доступність книжки може знижуватися і без формальної заборони кожного окремого видання. Якщо видавництво втрачає друкарню, склад, магазин або канал доставки, надрукований наклад не обов’язково потрапить до покупців. Для малих компаній з обмеженою кількістю альтернатив втрата однієї ланки може зупинити роботу всієї структури.
Саме тому тиск на підприємців, які займаються продажем і розповсюдженням книжок, стосується не лише їхньої комерційної діяльності. Він може впливати на те, які автори й теми взагалі доходять до аудиторії. Особливо вразливими є книжки білоруською мовою, а також праці з історії та культури країни, що можуть поширюватися через незалежні канали, не пов’язані з державними медіа.
Від працівників до всієї книжкової мережі
Послідовність подій свідчить про розширення кола учасників, яких охоплює тиск. У лютому йшлося про працівників видавництв і підприємців, зайнятих продажем та розповсюдженням книжок. У березні до переліку внесли організації та інших представників галузі. У жовтні під прямий особистий тиск через оголошення в розшук потрапили троє помітних діячів книжкового бізнесу.
Це не означає, що всі випадки юридично однакові або що наміри влади щодо кожної справи вже встановлені. Але для незалежного видавничого ринку важливий сам ефект розширення: під загрозою опиняється не лише конкретний проєкт, а й звичайні ділові зв’язки навколо нього.
Розшук Ігоря Логвінова, Андрея Янушкевіча та Ярослава Іванюка може означати для них ризик затримання й нових правових обмежень, а також ускладнити контакти з колегами та партнерами. Водночас оприлюднені повідомлення не розкривають конкретних звинувачень і подальших процесуальних кроків.
Видання «Зеркало» повідомляло про оголошення трьох видавців у розшук і весняні рішення щодо представників галузі. Тепер ключове питання полягає в тому, чи перетвориться розшук на конкретні справи та чи пошириться той самий механізм на інші видавництва, книгарні, розповсюджувачів і культурні проєкти.
