Асоціація «Ділова Росія» запропонувала переглянути одразу кілька спрощених податкових режимів для малого й мікробізнесу в Росії. У тому самому пакеті з 52 заходів великі компанії можуть отримати нові інвестиційні відрахування та додатковий захист від імпорту.
Голова асоціації Олексій Рєпік представив пропозиції на зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним 14 жовтня 2026 року. Це поки що проєкт, а не ухвалене законодавство: сама презентація не означає, що всі заходи набудуть чинності.
Про зміст ініціативи повідомили РБК та додаткова публікація в Telegram. Центральна ідея документа — частково скасувати пільгові режими для малих і середніх підприємств та збільшити фіскальне навантаження на частину підприємців.
Які режими опинилися під загрозою
Найчутливіші пропозиції стосуються спрощеної системи оподаткування — ССО — та її автоматизованої версії. У 2026 році за ССО податок становить 6% від виручки, а за автоматизованою системою — 8%. Такі режими дають малим підприємствам змогу вести простіший облік і заздалегідь оцінювати майбутні платежі.
«Ділова Росія» пропонує скасувати обидві системи. Окремо асоціація хоче знизити поріг виручки, після якого користувачі автоматизованої ССО мають сплачувати податок на додану вартість, із 60 млн до 20 млн рублів. У такому разі більше підприємств зіткнуться не лише з додатковим платежем, а й із правилами розрахунку ПДВ, звітністю та складнішим бухгалтерським супроводом.
Ще одна ініціатива стосується повноважень регіонів. Нині вони можуть встановлювати знижені ставки ССО: до 1% для режиму «доходи» та до 5% для режиму «доходи мінус витрати». Асоціація пропонує скасувати це право. Правила стали б однаковішими по країні, але регіональна влада втратила б інструмент підтримки окремих галузей, територій і початківців.
Під загрозою опинилася і патентна система оподаткування, якою користується мікробізнес. За цим режимом підприємець сплачує фіксовану суму, розраховану державою, а не податок, безпосередньо прив’язаний до фактичного доходу за кожен місяць. У 2026 році річний ліміт виручки для застосування патенту вже знизили до 20 млн рублів.
Для невеликих майстерень, торгових точок і сервісних підприємств значення таких режимів полягає не лише у розмірі ставки. Вони зменшують потребу в складному обліку й роблять витрати на легальну роботу передбачуванішими. Їхнє скасування може збільшити і суму платежів, і адміністративні витрати.
Для великих компаній — інвестиційні стимули
Щодо великого бізнесу проєкт передбачає протилежний підхід. «Ділова Росія» пропонує запровадити «інвестиційний податковий сертифікат», який дасть змогу зменшувати податок на прибуток на 50% від витрат компанії на основні засоби або науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи.
Також асоціація хоче розширити пільги за федеральним інвестиційним відрахуванням. Ще одна пропозиція — дозволити обмежувати імпорт, якщо компанія має власний «інноваційний продукт». У доступному описі не наведено критеріїв, за якими визначатимуть такий продукт, а також механізму ухвалення рішень про обмеження поставок.
У разі реалізації ця норма могла б дати компаніям, що відповідають установленим вимогам, додатковий захист від іноземних постачальників. Водночас вона здатна звузити конкуренцію на внутрішньому ринку й посилити позиції підприємств, які вже мають значні фінансові та технологічні ресурси.
Саме ця асиметрія є найпомітнішою рисою пакета: малі компанії можуть втратити прості режими, регіональні знижки та патент, тоді як великі інвестори отримають нові способи зменшувати податок на прибуток і зміцнювати позиції на ринку.
Асоціація пояснює скорочення пільг боротьбою з недобросовісною конкуренцією та штучним дробленням бізнесу. Йдеться про ситуації, коли велику господарську діяльність розподіляють між кількома меншими юридичними особами, щоб зберегти доступ до вигідніших режимів. Чи будуть майбутні правила спрямовані саме проти таких схем, чи зачеплять також незалежні малі підприємства, залежатиме від тексту закону та практики контролю.
Нові платежі для власників капіталу
Проєкт стосується не лише компаній. «Ділова Росія» пропонує встановити фіксовані соціальні внески для громадян, які отримують основну частину доходів від відсотків і дивідендів.
Крім того, асоціація вважає за доцільне запровадити податок на спадщину та дарування, якщо податкова база перевищує 50 млн рублів. Ставка, за задумом авторів, має залежати від ступеня спорідненості.
Наразі окремого податку на спадщину в Росії немає. Тому йшлося б не про коригування чинної норми, а про створення нового виду оподаткування передачі великих активів. Для оцінки майбутнього навантаження потрібні додаткові параметри — ставки, правила визначення вартості майна, можливі пільги та винятки. У представленому описі цих деталей немає.
Між боротьбою зі зловживаннями та розширенням навантаження
Захисники проєкту можуть розглядати його як спробу вивести з пільгових режимів компанії, які формально дроблять єдиний бізнес на кілька частин. Але жорсткіші правила не гарантують автоматичного зростання бюджетних надходжень.
Якщо витрати на легальну роботу зростуть, підприємці можуть підвищити ціни, відкласти інвестиції або скоротити масштаби діяльності. Частина бізнесів може закритися чи перейти до менш прозорих форм роботи. Це можливі сценарії, а не вже зафіксовані наслідки проєкту; на результат впливатимуть ставки, перехідний період, вимоги до звітності та практика контролю.
Водночас скасування пільгових режимів справді може перевести більше компаній до загальної системи оподаткування. Проте ширша податкова база не обов’язково означає більші надходження, якщо разом із платежами зростуть витрати на дотримання правил і кількість підприємств, що припинять офіційну діяльність.
Тепер вирішальним стане не сам виступ Рєпіка перед Путіним, а те, які саме з 52 заходів уряд і законодавці спробують оформити в норми. Від цього залежить, чи перетвориться ініціатива на адресну боротьбу зі схемами дроблення бізнесу, чи на масштабний перегляд правил, за якого простота роботи для малого підприємця подорожчає, а великі компанії отримають нові переваги.
