У сучасному геополітичному ландшафті, де на кону стоїть не лише доля однієї держави, а й стабільність усього континенту, провідні країни Європи чітко окреслюють червоні лінії. Однією з них є недопущення будь-яких спроб усунути Україну від переговорного процесу щодо завершення війни, яку веде проти неї Російська Федерація.
Ця позиція була чітко озвучена міністрами закордонних справ Великої Британії, Франції та Німеччини під час зустрічі глав МЗС 32 країн-членів НАТО 4 квітня в Брюсселі. Очільники зовнішньополітичних відомств цих трьох ключових європейських держав констатували: Москва не зацікавлена у справжньому перемир’ї, навмисно затягує процес і блокує прагнення міжнародної спільноти — зокрема США — досягти справедливого миру в Україні.
Європейські дипломати однозначно заявили: мирні переговори без України — це не мир, а фікція, яка лише грає на руку Кремлю. Такі спроби виключити Київ або знизити його роль у процесі — це продовження агресії іншими засобами, інструмент тиску, спрямований на послаблення позицій жертви замість притягнення до відповідальності агресора.
Заяви британського, французького та німецького міністрів не залишають місця для двозначностей. Усі троє підтвердили безумовну підтримку України як у військовому, так і в економічному вимірі. Паралельно, вони наголосили на необхідності посилення санкційного тиску на Росію. Як зазначили дипломати, санкції — це інструмент, який має змусити Москву з’явитися на переговори не з черговим ультиматумом, а з реальною готовністю шукати шлях до завершення війни.
Європа вже давно усвідомила: без незалежної, сильної та включеної в переговорний процес України неможливий ані мир, ані стабільність у регіоні. Цей підхід ґрунтується не лише на моральних принципах, але й на холодному стратегічному розрахунку: будь-яке умиротворення агресора без урахування позиції жертви створює прецедент для нових конфліктів.
На фоні цього прозорого європейського консенсусу особливо цинічно виглядають наративи російської пропаганди про «переговори без України». У реальності ж усі поважні міжнародні партнери твердо стоять на позиції: не буде рішень про Україну без України.
Сьогодні Київ має не лише моральне, а й юридичне право бути центральним учасником будь-якого переговорного процесу. І провідні держави Європи — як основа демократичного світу — є запорукою того, що це право не буде знецінене.
