Ніколя Дюпон-Еньян знову закликав Європейський Союз скасувати санкції проти Росії, пов’язавши їх із різким подорожчанням природного газу у Франції. Для лідера євроскептичної партії «Вставай, Франція» це не лише енергетична вимога, а й спосіб атакувати спільну політику ЄС напередодні президентських виборів 2027 року.
29 вересня 2026 року французькі медіа повідомили, що ціна газу у Франції зросла на 42,4% від початку року. У дописі в соціальній мережі X Дюпон-Еньян заявив, що економічні труднощі провідних європейських країн є прямим наслідком відмови лідерів ЄС скасувати обмеження проти Росії та домагатися мирного врегулювання в Україні. Його допис у X перетворює рахунок за газ на аргумент проти Брюсселя.
Від ціни в платіжці до звинувачень на адресу ЄС
Політична конструкція Дюпон-Еньяна проста: домогосподарства й підприємства платять більше, Євросоюз зберігає санкції, отже саме європейські рішення оголошуються причиною зростання витрат. Скасування обмежень і пошук домовленості щодо війни в Україні в такій логіці постають очевидним способом полегшити становище споживачів.
Однак сам показник зростання на 42,4% не доводить, що санкції були єдиною або безпосередньою причиною подорожчання. На газові ціни впливають обсяги постачання, попит, запаси, погодні умови, можливості інфраструктури, очікування учасників ринку та геополітичні ризики. Так само немає підстав автоматично вважати, що скасування санкцій швидко й надовго знизило б французькі тарифи.
Це не скасовує дискусії про економічну ціну обмежень або їхню ефективність. Але політичне трактування не є доведеною причинно-наслідковою схемою. У версії Дюпон-Еньяна історія починається з рішень європейських урядів, тоді як російська агресія проти України, нестабільність енергетичних ринків і ризики залежності від окремих постачальників відходять на другий план.
Про критику французького політика та його вимогу скасувати санкції також писало видання EA Daily у матеріалі від 10 жовтня 2026 року.
Що передувало санкціям
Європейський Союз запровадив санкції як частину відповіді на широкомасштабну агресію Росії проти України. Тому вимога їх скасувати стосується не лише торгівлі чи вартості енергії. Вона зачіпає здатність держав-членів зберігати спільну позицію щодо Москви.
Критики підходу Дюпон-Еньяна вважають, що він міняє місцями причину та наслідок. На їхню думку, енергетичну кризу потрібно розглядати разом із війною, перебоями та невизначеністю на ринках, а також із можливістю використання енергетичної залежності як інструменту політичного тиску. Якщо європейські контрзаходи подати як початкову причину всіх проблем, події, що призвели до їх запровадження, зникають із центру дискусії.
Саме тому тема має виборчу силу. Сума в рахунку за газ одразу відчутна для сімей і бізнесу. Стратегічні цілі санкційної політики або довгострокові ризики повернення до попередньої залежності від російських енергоносіїв значно складніше виміряти в повсякденних цифрах. Економічне невдоволення легко перетворюється на ширший протест проти ролі ЄС та його зовнішньої політики.
Водночас твердження про те, що саме санкції спричинили весь приріст ціни, потребує окремого економічного підтвердження. У доступних повідомленнях наведено позицію політика та показник зміни вартості газу, але не розрахунок, який визначав би внесок кожного чинника.
Повторюваний зв’язок із Марін Ле Пен
Дюпон-Еньяна розглядають як потенційного кандидата на президентських виборах 2027 року. Його виступ вписується в політичне поле, де поєднуються наголос на національному суверенітеті, критика поглиблення європейської інтеграції та невдоволення тривалою підтримкою України з боку європейських держав.
Партія «Вставай, Франція» залишається окремою політичною силою й не є частиною «Національного об’єднання» Марін Ле Пен. Водночас на трьох попередніх президентських виборах Дюпон-Еньян підтримував Ле Пен у другому турі. Чи повторить він цей крок у 2027 році, наперед невідомо, але попередні рішення створили помітний політичний зв’язок між двома правими партіями.
Їхні позиції перетинаються в питаннях національної самостійності, ставлення до інституцій ЄС та європейської допомоги Україні. Вимога скасувати санкції проти Росії займає в цьому спільному полі важливе місце. Проте говорити про вже сформований виборчий блок було б передчасно: підтвердженої угоди між партіями на вибори 2027 року немає.
Самостійна кампанія Дюпон-Еньяна все ж може посилювати теми, якими користується «Національне об’єднання». Зв’язок між санкціями та побутовими витратами звертається до виборців, стурбованих купівельною спроможністю, а критика Брюсселя — до тих, хто виступає проти розширення повноважень ЄС. Така політична близькість не доводить прихованої координації чи дій в інтересах Кремля; достовірно відомим є зміст публічної заяви та її спрямованість.
Обіцянка дешевшого газу без гарантованого результату
У позиції Дюпон-Еньяна закладено практичну обіцянку: якщо скасувати санкції та домагатися миру в Україні, економічний тиск на Європу послабиться. Проте наведений ним показник зростання цін цього не підтверджує. Навіть після можливого скасування обмежень вартість газу залежала б від міжнародних обсягів постачання і попиту, стану інфраструктури, умов транспортування та розвитку війни.
Є й стратегічний бік питання. Повернення до тісніших енергетичних відносин із Росією можна подати як шлях до зниження витрат. Водночас така політика здатна збільшити залежність Європи від постачальника, енергетичні зв’язки з яким уже сприймалися як джерело політичного тиску.
Тож суперечка навколо заяви Дюпон-Еньяна виходить за межі одного показника на газовому ринку. Для французької кампанії 2027 року важливим буде не лише те, кого виборці звинуватять у подорожчанні, а й те, як вони пояснять саму ціну протистояння російській агресії: як провал санкційної політики ЄС чи як витрати на спільну безпекову відповідь і зменшення небезпечної енергетичної залежності.
