Польща 7 липня 2026 року попередила про високу ймовірність російських гібридних атак проти себе та інших держав НАТО напередодні саміту Альянсу в Анкарі. Віце-прем’єр-міністр і міністр закордонних справ Радослав Сікорський заявив в інтерв’ю CNN, що Варшава не очікує негайного відкритого нападу Росії на країну-члена НАТО. За його оцінкою, такий сценарій потребував би помітного перекидання російських військ. Натомість польська сторона вважає реалістичнішими провокації, диверсії, кібератаки та операції «під чужим прапором». Попередження прозвучало на тлі обговорення оборони східного флангу НАТО і ролі США у безпеці Європи.
Варшава бачить головну загрозу в гібридних діях
Польський уряд виходить із того, що Росія наразі не має достатнього ресурсу для прямого збройного удару по державі Альянсу. Основні боєздатні сили РФ залишаються залученими до війни проти України. Саме тому, за оцінкою Варшави, Кремль може шукати способи тиску без формального переходу до повномасштабної війни з НАТО. Сікорський у попередженні про можливі російські провокації прямо вказав на ризик нестандартних сценаріїв. Йдеться про дії, які можуть ускладнити швидку політичну та військову реакцію союзників.
Серед можливих загроз у Варшаві розглядають операції «під чужим прапором», провокації на кордоні та спроби створити картину нібито агресивних дій Польщі. Така тактика може бути використана для локальної ескалації або інформаційного удару по НАТО. Окремий ризик становлять диверсії проти критичної та військової інфраструктури. Особлива увага приділяється об’єктам, через які проходить допомога Україні. Для Польщі це питання не лише внутрішньої безпеки, а й стабільності всього східного флангу Альянсу.
Гібридний набір інструментів також охоплює кібератаки проти державних систем, енергетики та водозабезпечення. Польща розглядає такі дії як частину ширшої російської стратегії тиску на Захід. Її мета полягає не тільки у завданні матеріальної шкоди, а й у посиленні недовіри всередині суспільств. Інформаційні кампанії можуть супроводжувати технічні атаки або диверсії. Саме поєднання цих методів робить загрозу складнішою для виявлення і стримування.
Саміт НАТО проходить на тлі нових вимог безпеки
Заява Сікорського пролунала напередодні 36-го саміту НАТО, який відбувається в Анкарі 7-8 липня 2026 року. Для Польщі ця зустріч має особливе значення через її розташування на східному фланзі Альянсу. Варшава наполягає, що загроза з боку Росії не зникла, навіть якщо прямий напад зараз не є найімовірнішим сценарієм. У центрі дискусії перебувають оборонні витрати, готовність союзників і стійкість до гібридних атак. Польська позиція полягає в тому, що стримування має охоплювати не лише танки, ракети й авіацію.
Сікорський заявив, що Варшава й надалі довіряє гарантіям безпеки з боку Вашингтона. Водночас Польща хотіла б бачити на своїй території ще одну постійну військову базу США. Нині у Редзіково вже працює стратегічний пункт протиракетної оборони США і НАТО. Для польської влади додаткова американська присутність стала б сигналом довгострокової залученості Вашингтона до безпеки регіону. Це також мало б посилити практичну оборону східного флангу.
Польща є одним із лідерів НАТО за рівнем оборонних витрат, спрямовуючи на цю сферу понад чотири відсотки ВВП. Варшава підтримує підвищення оборонних зобов’язань союзників і вважає це необхідною відповіддю на російську агресію. Після повномасштабного нападу Росії на Україну Альянс розширився за рахунок Фінляндії та Швеції. Європейські держави також різко збільшили фінансування оборони, частково під тиском США. У Польщі це розглядають як зміцнення колективної спроможності, а не як короткострокову реакцію.
Російський ВПК залишається фактором довгострокового ризику
Попри значні втрати Росії в Україні, її військово-промисловий комплекс адаптувався до тривалої війни та санкційного тиску. Російські підприємства працюють у посиленому режимі, виготовляючи боєприпаси, дрони й ракети. Також триває відновлення важкої бронетехніки. Це не означає готовності до негайної масштабної війни проти НАТО. Однак така промислова база створює довгостроковий виклик для європейської безпеки.
За оцінками аналітиків НАТО, після завершення або замороження бойових дій в Україні Росії може знадобитися близько трьох років для відновлення конвенційного наступального потенціалу. Йдеться не лише про поповнення техніки, а й про реорганізацію армії з урахуванням бойового досвіду. Такий прогноз важливий для планування оборони східного флангу. Він показує, що ризики можуть змінювати форму, але не зникають автоматично. Для Польщі це аргумент на користь довгострокових інвестицій у безпеку.
Окремим напрямом російської стратегії Варшава вважає спроби підірвати довіру до гарантій США і НАТО. Провокації, диверсії та інформаційні кампанії можуть бути спрямовані на демонстрацію нібито неспроможності союзників реагувати на нестандартні загрози. Такий підхід має потенціал розколювати європейську єдність і послаблювати політичну волю до спільних дій. Відповіддю Польща бачить послідовне зміцнення оборонних механізмів Альянсу. Публічна єдність НАТО у цьому контексті є частиною стримування так само, як війська, інфраструктура і бюджети.
